Справа № 420/28169/25
23 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Котеля Людмили Іванівни від 11.08.2025 року про закінчення виконавчого провадження №78792058.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей провадження передбачених статтею 287 КАС України; витребувано копії матеріалів виконавчого провадження та зупинено провадження по справі.
10.09.2025 до суду від Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли матеріали виконавчого провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09. 2025 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового засідання.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що
як вбачається з виконавчого листа №420/7288/25 від 28.07.2025 суд своїм рішенням від 17.06.2025 зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2025 про продовження строку дії відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз. 10 п.60 постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560, та за наслідком розгляду заяви прийняти управлінське рішення. Абзацом десятим п.60 постанови КМУ № 560 (на час виникнення правовідносин в редакції постанови КМУ № 1558 від 31.12.2024 р.) зазначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку. Однак, як вказав позивач, державний виконавець при примусовому виконанні рішення суду проігнорувала вимоги абз.10 п. 60 постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560, які зобов'язаний був здійснити ІНФОРМАЦІЯ_2 при розгляді заяви від 22.01.2025 року щодо автоматичного продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яку він мав на законних підставах з 29.05.2023 року, внаслідок чого прийняв поспішне рішення про закінчення виконавчого провадження на підставі протоколу засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації від 04.08.2025 року (далі Протокол). Враховуючи викладене, як вважає позивач, відповідачем розглядалось питання відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації у відповідності до п.58 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року, а не питання продовження відстрочки на підставі абз.10 п.60 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року згідно вимоги виконавчого листа, що вказує на невиконання рішення суду.
10.09.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник виконавчої служби просив суд відмовити у задоволенні позову, вказавши, що 11.08.2025 року до відділу надійшов лист-повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 04.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 було проведено засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на якому була розглянута вищевказана заява ОСОБА_1 та було прийнято відповідне управлінське рішення. Також, до відділу було надано копію протоколу №44А/25 від 04.08.2025 року засідання комісії разом із листом, у зв'язку з чим 11.08.2025 старшим державним виконавцем Бессарабського ВДВС у Болградському районі Одеської області було прийняте рішення про завершення виконавчого провадження у зв'язку із повним виконанням судового рішення, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/7288/25 від 28.07.2025 року, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.01.2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз. 10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду заяви прийняли управлінське рішення.
15.09.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на відзив у якому позивач вказав, що вказаний відзив не спростовує його позовні вимоги. Зокрема, позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядаючи його заяву від 22.01.2025 року, як на час подачі ним особисто заяви так і повторно за рішенням суду, повинен був згідно абз.10 п.60 постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560 прийняти управлінське рішення щодо автоматичного продовження дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а не вигадувати забаганку щодо його особистої присутності при подачі заяви про продовження відстрочки, яка абз.10 п.60 постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560 взагалі не вимагається.
Учасники справи повідомлялись про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явились. 11.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача. 19.09.2025 до суду від Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача.
Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі №420/7288/25 задоволено позов ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не прийняття рішення за його заявою від 22 січня 2025 року щодо продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
28.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/7288/25 щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення.
06.08.2025 старшим державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №78792058 з виконання виконавчого листа №420/7288/25, виданого 28.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом.
Постановою Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.08.2025 виконавче провадження з примусового виконання листа №420/7288/25, виданого 28.07.2025 закінчено.
Підставою для прийняття вказаної постанови зазначено наступне: «згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 за вихідним номером №1277/2304 від 08.08.2025 в якому зазначено, що 04.08.2025 було проведено засідання комісії на якому була розглянута заява ОСОБА_1 та було прийнято управлінське рішення, про що свідчить протокол від 04.08.2025 №44А/25. Тому виконавче провадження завершити, у зв'язку з повним виконанням.».
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Пунктом 9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Так, як зазначалось судом, 28.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/7288/25 щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення.
06.08.2025 старшим державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №78792058 з виконання виконавчого листа №420/7288/25, виданого 28.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом.
Постановою Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.08.2025 виконавче провадження з примусового виконання листа №420/7288/25, виданого 28.07.2025 закінчено.
Так, як вбачається з оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження та матеріалів справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі №420/7288/25, складено протокол від 04.08.2025 №44А/25, затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким вирішено на підставі п.58,60 Порядку №560, відмовити військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (а.с.7-8).
Тобто, управлінське рішення щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному абз.10 п.60 постанови КМ України від 16.05.2024 №560, ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято не було. Докази іншого до суду надано не було.
Натомість, ІНФОРМАЦІЯ_6 фактично розглянуто питання щодо надання відстрочки від призову на військову служби, що свідчить про невиконання рішення суду та передчасність прийняття відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.08.2025 у ВП №78792058.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Котеля Людмили Іванівни від 11.08.2025 року про закінчення виконавчого провадження №78792058, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та те, що оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за похідні вимоги позивача не стягувався, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1211,20 грн. сплаченого ним судового збору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 287,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Котеля Людмили Іванівни від 11.08.2025 року про закінчення виконавчого провадження №78792058.
Стягнути з Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 35048381, Одеська обл., Болградський р-н., вул. Центральна 122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн(одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 287 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра