Справа № 420/19755/25
23 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним дій та скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду 20.06.2025 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів:
- №UA500500/2025/000007/1 від 03.01.2025,
- №UA500500/2025/000072/1 від 05.02.2025,
- №UA500020/2025/000082/1 від 24.02.2025.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» та Компанією Les Industries Alimentarires S.A. - Randa (Туніс) було укладено Контракт №IMP-14/11/2024 від 14 листопада 2024 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується, постачати та передавати у власність Покупця бакалійну продукцію, а Покупець - приймати і оплачувати товар. По першій партії товару, згідно п. 1.2. Специфікації №1 від 14.11.2024 до Контракту №IMP-14/11/2024 від 14 листопада 2024 року найменування товару та кількість: - Кускус М із твердої пшениці, код УКТЗЄД 1902401000, туніського походження у розмірі 20,5 (двадцять з половиною) метричних тон за ціною 705 доларів США за метричну тону, згідно до Специфікації якості №1, яка є невід'ємною частиною цього Контракту. Враховуючи наведене, оплату від загальної суми рахунку-фактури було здійснено у розмірі 13452,50 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 09.05.2025, в призначенні якого зазначено «PAYMENT FOR COUSCOUS ACC. CONTRACT IMP-14/11/2024 FROM 14.11.2024, INVOICE 132/2024 FROM 20.11.2024».
По другій партії товару, вказані умови корелюються у Специфікації №2 від 14.11.2024 до Контракту №IMP-14/11/2024 від 14 листопада 2024 року найменування товару та кількість: - Кускус М із твердої пшениці, код УКТЗЄД 1902401000, туніського походження у розмірі 123,00 (сто двадцять три) метричних тон за ціною 705 доларів США за метричну тону, згідно до Специфікації якості №1, яка є невід'ємною частиною цього Контракту. На виконання цієї Специфікації, Продавцем було виставлено інвойс №123/2024 від 20.11.2024р., відповідно до якого, загальна вартість товару становить 86715,00 доларів США. 23.05.2025 Позивач сплатив 30000,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 23.05.2025 р., призначення: «PAYMENT FOR COUSCOUS ACC. CONTRACT IMP-14/11/2024 FROM 14.11.2024, INVOICE 123/2024 FROM 20.11.2024» 02.06.2025 Позивач сплатив 20000,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 02.06.2025 р., призначення: «PAYMENT FOR COUSCOUS ACC. CONTRACT IMP-14/11/2024 FROM 14.11.2024, INVOICE 123/2024 FROM 20.11.2024» 17.06.2025 Позивач сплатив 20000,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 17.06.2025 р., призначення: «PAYMENT FOR COUSCOUS ACC. CONTRACT IMP-14/11/2024 FROM 14.11.2024, INVOICE 123/2024 FROM 20.11.2024» За наведеного, Позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента у загальному розмірі 70000,00 доларів США, залишок 16715,00 доларів США буде здійснено орієнтовно 23-27.06.2025 року.
По третій партії товару, згідно п. 1.2 .Специфікації №3 від 20.01.2025 до Контракту №IMP-14/11/2024 від 14 листопада 2024 року: - Кускус М із твердої пшениці, код УКТЗЄД 1902401000, туніського походження у розмірі 102,5 (сто дві з половиною) метричних тон за ціною 715 доларів США за метричну тону, згідно до Специфікації якості №1, яка є невід'ємною частиною цього Контракту. З метою здійснення митного оформлення товарів, представником Позивача, (декларантом) було подано митні декларації, в яких митна вартість товару була визначена за ціною інвойсу.
Проте Одеською митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000007 від 03.01.2025 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000007/1 від 03.01.2025, яким було скориговано митну вартість товарів, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1 заявлену митну вартість скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня - 0,8255 долар США за кг нетто (ЕМД від 27.05.2024 № UA500100/2024/006057), ніж заявлено декларантом 0,8053 долар США /кг нетто.
Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000107 від 05.02.2025 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000072/1 від 05.02.2025, яким було скориговано митну вартість товарів, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1 заявлену митну вартість скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня- 0,8255 долар США за кг нетто (ЕМД від 27.05.2024 № UA500100/2024/006057), ніж заявлено декларантом 0,7346 долар США /кг нетто.
Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000113 від 24.02.2025 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000082/1 від 24.02.2025 яким було скориговано митну вартість товарів, однак не наведено жодної інформації щодо такого коригування. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом.
Ухвалою судді від 24.06.2025 позовну заяву залишено без руху встановивши 10- денний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.
07.07.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/68648/25), в якій просить продовжити строк, встановлений ухвалою судді від 24.06.2025 на усунення недоліків, оскільки виготовлення великої кількості перекладів документів додатків до позовної заяви, нотаріальне посвідчення перекладів таких документів потребує додаткового строку.
Ухвалою судді від 11.07.2025 постановлено клопотання представника позивача (вх. №ЕС/68647/25) про продовження процесуального строку задовольнити та продовжити на 2-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
08.07.2025 від представника позивача надійшло клопотання (вх. №ЕС/69571/25) на виконання недоліків вказаних в ухвалі суду від 24.06.2025, з долученням до матеріалів справи документи засвідчені нотаріальним перекладом.
11.07.2025 ухвалою судді, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
23.07.2025 від представника відповідача Одеської митниці надійшов відзив (вх. №ЕС/74872/25), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У вказаному відзиві представник позивача зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № №25UA500500000128U6 від 03.01.2025; №25UA500500003673U0 від 05.02.2025; №25UA500020001549U0 від 24.02.2025 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2025/000007/1 від 03.01.2025, № UA500500/2025/000072/1 від 05.02.2025, № UA500020/2025/000082/1 від 24.02.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «КРУПЯНИЙ ДВІР».
23.07.2025 до суду надійшло клопотання (вх. №ЕС/74873/25) представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та просить суд постановити ухвалу, якою задовольнити заяву Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін,мотивуючи тим, що розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежів між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) становить 332617,59 грн. Зазначена обставина свідчить про складність даної справи, яка потребує розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи з метою надання усних пояснень, оскільки результат розгляду справи - матеріальні збитки для сторін у сумі 332617,59 грн.
Ухвалою суду від 06.08.2025 постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Одеської митниці про розгляд справи в порідку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Станом на дату вирішення даної справи, інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» зареєстровано як юридична особа 16.08.2010 (Номер запису: 15561450000042007) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» та Компанією Les Industries Alimentarires S.A. - Randa (Туніс), укладено Контракт №IMP-14/11/2024 від 14 листопада 2024 року, відповідно до предмету якого Продавець зобов'язується постачати та передавати у власність Покупця бакалійну продукцію індійського походження, іменовану надалі «Товар», а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати Товар.
Відповідно п. 1.1.1. Договору, найменування Товару та Кількість вказуються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Контракту та на вимогу Покупця затверджується Продавцем.
Кількість Товару: погодження кожної партії Товару здійснюється підписанням Специфікації до Контракту за ціною, яку Покупець заплатить у розмірі визначеному в Специфікації. Кількість поставки за Товар, визначена в Додаткових угодах, Специфікаціях та рахунках-фактурах є невід'ємною частиною цього Контракту.
Підпунктом 1.1.2 Договору, показники якості Товару вказуються в Специфікації якості, яка є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно пункту 1.2. Договору цей Контракт є рамковим Контрактом. Покупець в окремих Специфікації до цього Контракту зазначає: - найменування Товару; - кількість Товару; - умови та терміни поставки для кожної партії. Для кожної Специфікації застосовуються всі пункти цього Контракту. Специфікації підписуються Директором «Крупяний двір» TOB.
Відповідно до пункту 2.1. - 2.4. Договору, ціна Товару остаточно визначається в Специфікації до цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість Товару, документів для митного оформлення товару на експорт. Валютою сплати по цьому контракту є долари США. Після підпису Сторонами Специфікацій зі вказаною кількістю, ціною та терміном поставки та/або сплати Товару Покупцем, згідно до умов цього Контракту, ціна Товару зміні не підлягає. Загальна вартість Контракту складається з суми усіх Спеціфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Пунктом 4.1. Договору 4.1. сплата здійснюється Покупцем, банківським переказом у доларах США на рахунок Продавця, вказаний у розділі 11 цього контракту, згідно об'єму, ціни, вказаних у Специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту на кожну поставку.
По першій партії товару, згідно п. 1.2., 1.3. Специфікації №1 від 14.11.2024 до Контракту №IMP-14/11/2024 від 14 листопада 2024 року найменування товару та кількість:
- Кускус М із твердої пшениці, код УКТЗЄД 1902401000, туніського походження у розмірі 20,5 (двадцять з половиною) метричних тон за ціною 705 доларів США за метричну тону, згідно до Специфікації якості №1, яка є невід'ємною частиною цього Контракту.
Умови поставки товару (Інкотермс 2020): FOB будь-який порт Тунісу.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Специфікації загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією Специфікацією становить 14452,5 доларів США. Ціна за товар (включаючи упаковку і маркування) встановлюється у доларах США та визначається Сторонами згідно до FOB будь-який порт Тунісу за умовами поставки (Інкотермс 2020).
Пунктами 3.1., 3.2. Специфікації, Продавець постачає товар морським транспортом згідно до умов поставки FOB будь-який порт Тунісу (Інкотермс 2020). Термін поставки першої партії товару - не пізніше 51 тижня 2024 року.
За умовами п. 5.1. Специфікації оплата здійснюється через 30 днів після прибуття товару на склад Продавця. Часткова оплата дозволяється.
20.11.2024 Продавцем було виставлено інвойс №132/2024, відповідно до якого, кускус середнього розміру, упаковка (мішки 25 кг), кількість упаковок (820), кількість у тонах (20,500), загальна вартість товару становить 14452,5 доларів США.
Згідно примітки: вартість упаковки включена у ціну і становить 0,54 дол. США за 1 мішок, та 442,8 дол. США за 820 мішків.
Згідно Кредит нота №03/01 від 03.01.2025, компанією Les Industries Alimentarires S.A. - Randa (Туніс) повідомлено, що з боку компанії існує заборгованість за Контрактом №IMP-14/11/2024 від 14.11.2024р., яка буде вирахувана з рахунку-фактури №132/2024 від 20.11.2024р., кінцева сума повинна бути зменшена на 1000,00 доларів США через додаткові кошти на сертифікацію.
Відтак, оплату від загальної суми рахунку-фактури було здійснено у розмірі 13452,50 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 09.05.2025, в призначенні якого зазначено «PAYMENT FOR COUSCOUS ACC. CONTRACT IMP-14/11/2024 FROM 14.11.2024, INVOICE 132/2024 FROM 20.11.2024».
По другій партії товару, вказані умови корелюються у Специфікації №2 від 14.11.2024 до Контракту №IMP-14/11/2024 від 14 листопада 2024 року найменування товару та кількість:
- Кускус М із твердої пшениці, код УКТЗЄД 1902401000, туніського походження у розмірі 123,00 (сто двадцять три) метричних тон за ціною 705 доларів США за метричну тону, згідно до Специфікації якості №1, яка є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Специфікації загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією Специфікацією становить 86715,00 доларів США. Ціна за товар (включаючи упаковку і маркування) встановлюється у доларах США та визначається Сторонами згідно до FOB будь-який порт Тунісу за умовами поставки (Інкотермс 2020). Пунктами 3.1., 3.2. Специфікації, Продавець постачає товар морським транспортом згідно до умов поставки FOB будь-який порт Тунісу (Інкотермс 2020). Термін поставки першої партії товару - не пізніше 51 тижня 2024 року.
За умовами п. 5.1. Специфікації оплата здійснюється через 30 днів після прибуття товару на склад Продавця. Часткова оплата дозволяється.
На виконання цієї Специфікації, Продавцем було виставлено інвойс №123/2024 від 20.11.2024, відповідно до якого, кускус середнього розміру, упаковка (мішки 25 кг), кількість упаковок (4920), кількість у тонах (123,000), загальна вартість товару становить 86715,00 доларів США.
Згідно примітки: вартість упаковки включена у ціну і становить 0,54 дол. США за 1 мішок, та 2656,8 дол. США за 4920 мішків.
Оплату вказаної суми інвойсу Позивачем було здійснено частково: 23.05.2025 Позивач сплатив 30000,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 23.05.2025 р., призначення: «PAYMENT FOR COUSCOUS ACC. CONTRACT IMP-14/11/2024 FROM 14.11.2024, INVOICE 123/2024 FROM 20.11.2024»
02.06.2025 Позивач сплатив 20000,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 02.06.2025, призначення: «PAYMENT FOR COUSCOUS ACC. CONTRACT IMP-14/11/2024 FROM 14.11.2024, INVOICE 123/2024 FROM 20.11.2024»
17.06.2025 Позивач сплатив 20000,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 17.06.2025 р., призначення: «PAYMENT FOR COUSCOUS ACC. CONTRACT IMP-14/11/2024 FROM 14.11.2024, INVOICE 123/2024 FROM 20.11.2024».
По третій партії товару, згідно п. 1.2. Специфікації №3 від 20.01.2025 до Контракту №IMP-14/11/2024 від 14 листопада 2024 року:
- Кускус М із твердої пшениці, код УКТЗЄД 1902401000, туніського походження у розмірі 102,5 (сто дві з половиною) метричних тон за ціною 715 доларів США за метричну тону, згідно до Специфікації якості №1, яка є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Специфікації загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією Специфікацією становить 73287,50 доларів США. Ціна за товар (включаючи упаковку і маркування) встановлюється у доларах США та визначається Сторонами згідно до FOB будь-який порт Тунісу за умовами поставки (Інкотермс 2020).
Пунктами 3.1., 3.2. Специфікації, Продавець постачає товар морським транспортом згідно до умов поставки FOB будь-який порт Тунісу (Інкотермс 2020). Термін поставки першої партії товару - не пізніше 11 тижня 2025 року.
За умовами п. 5.1. Специфікації оплата здійснюється через 30 днів після прибуття товару на склад Продавця. Часткова оплата дозволяється.
На виконання цієї Специфікації, Продавцем було виставлено інвойс №14/2025 від 20.01.2025, відповідно до якого кускус середнього розміру, упаковка (мішки 25 кг), кількість упаковок (820), кількість у тонах (20,500) загальна вартість товару становить 73287,50 доларів США.
Згідно примітки: вартість упаковки включена у ціну і становить 0,54 дол. США за 1 мішок, та 2214 дол. США за 4100 мішків.
За умовами п.5.1. Специфікації платіж за товар ще не було здійснено, а отже надати документи, що підтверджують сплату за товар на момент митного оформлення товарів 24.02.2025 було неможливо.
Також в матеріалах справи міститься довідка про транспортні витрати від 25.02.2025 згідно якої, контейнери 5*20dv TEMU3426865, TTNU1179434, CMAU1823918, CMAU1744892, CMAU0703420, Kконосамент CNT0271833 від 29.01.2025 з вантажем "КУСКУС" були перевезені на умовах FOB RADES з використанням портів перевалки за маршрутом: порт Rades (Туніс)-порт Malta Freeport (Мальта)-порт Istanbul (Турція) порт Одесь (Україна).
Також повідомлено, що відшкодування витрат з морського перевезення 5*20dv TEMU3426865, TTNU1179434, CMAU1823918, CMAU1744892, CMAU0703420 за маршрутом порт порт Rades (Туніс) Одеса порт, Україна = 4812,45 usd.; вивантаження/перевантаження вантажу з контейнерів 5*20dv TEMU3426865, TTNU1179434, CMAU1823918, CMAU1744892, CMAU0703420 не було.
Експедировання та вартість перенесення завантажених контейнерів по схемі «склад порту відправки транзитне судно-транзитний склад порту перевантаження-судно склад порту прибуття» включено до загальної вартості в рахунку UFIMO0129540 від 18.02.2025. Страхування вантажу не здійснювалось.
З метою здійснення митного оформлення придбаного позивачем за Контрактом №IMP-14/11/2024 від 14.11.2024 товару, декларантом позивача подано 3 митні декларації, в яких митна вартість товару була визначена за ціною інвойсів:
- №25UA500500000128U6 від 03.01.2025,
- №25UA500500003673U0 від 05.02.2025,
- №25UA500020001549U0 від 24.02.2025.
На підтвердження заявленої у митних деклараціях митної вартості товару декларант надав митному органу разом з деклараціями наступні документи:
За МД №25UA500500000128U6 від 03.01.2025: Рахунок-фактура (iнвойс) №132/2024 від 20.11.2024; Коносамент №CNT0268723 від 27.11.2024; Автотранспортна накладна №713 від 30.12.2024; Навантажувальний документ R07/24 від 20.12.2024; Сертифікат про походження товару №б/н від 03.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №UFIM0144962 від 20.12.2024; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортноекспедиційних послуг №б/н від 24.12.2024; Виписка з бухгалтерської документації Видаткова накладна №279 від 01.06.2023; Виписка з бухгалтерської документації Податкова накладна №18 від 01.06.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Quality specification №1 від 14.11.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №IMP-14/11/2024 від 14.11.2024; Договір (контракт) про перевезення №02/11/2022-KD від 02.11.2022; Заява Non GMO №б/н від 13.12.2024; Інформація про позитивні результати контролю №12332243 від 03.01.2025; Копія митної декларації №24UA500500007500U7 від 04.03.2024; Health cert. №06027 від 29.11.2024 9000 Акт зважування 158759 від 30.12.2024; Копія митної декларації країни відправлення №542185 від 22.11.2024.
За МД №25UA500500003673U0 від 05.02.2025: Рахунок-фактура (iнвойс) №123/2024 від 20.11.2024; Коносамент №247027660 від 05.12.2024; Автотранспортна накладна №101698 від 03.02.2025; Автотранспортна накладна №2398 від 03.02.2025; Автотранспортна накладна №6552 від 03.02.2025; Автотранспортна накладна №7194 від 03.02.2025; Автотранспортна накладна №863 від 03.02.2025; Навантажувальний документ R08/25 від 21.01.2025; Сертифікат про походження товару №б/н від 03.12.2024; Акт про проведення огляду товарів №500110/25/0095 від 04.02.2025; Акт про проведення огляду товарів 500110/25/0096 від 04.02.2025; Акт про проведення огляду товарів 500110/25/0097 від 04.02.2025; Акт про проведення огляду товарів 500110/25/0098 від 04.02.2025; Акт про проведення огляду товарів 500110/25/0099 від 04.02.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №5653446817 від 21.01.2025; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №б/н від 23.01.2025; Виписка з бухгалтерської документації Видаткова накладна №279 від 01.06.2023; Виписка з бухгалтерської документації Податкова накладна №18 від 01.06.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №Б/Н від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Quality specification №1 від 14.11.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №IMP-14/11/2024 від 14.11.2024; Договір (контракт) про перевезення №UA00079352 від 01.09.2022; Заява Non GMO №Б/Н від 13.12.2024; Інформація про позитивні результати контролю №12449396 від 04.02.2025; Health cert. №06024 від 29.11.2024.
За МД №25UA500020001549U0 від 24.02.2025: Рахунок-фактура (iнвойс) №14/2025 від 20.01.2025; Коносамент №СNT0271833 від 29.01.2025; Навантажувальний документ №В/01/25 від 21.02.2025; Сертифікат про походження товару №б/н від 20.02.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №UFIM0129540 від 18.02.2025; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №Б/Н від 21.02.2025; Виписка з бухгалтерської документації Видаткова накладна №279 від 01.06.2023; Виписка з бухгалтерської документації Податкова накладна №18 від 01.06.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №Б/Н від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 14.11.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 20.01.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Quality specification №1 від 14.11.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №IMP-14/11/2024 від 14.11.2024; Договір (контракт) про перевезення №02/11/2022-KD від 02.11.2022; Заява Non GMO №06226 від 27.01.2025; Інформація про позитивні результати контролю №12532346 від 24.02.2025; Health cert. №06225 від 27.01.2025.
Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об'єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.
Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Одеська митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів та прийняла оскаржувані рішення, а саме:
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000007 від 03.01.2025 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000007/1 від 03.01.2025, яким було скориговано митну вартість товарів, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1 заявлену митну вартість скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня - 0,8255 долар США за кг нетто (ЕМД від 27.05.2024 № UA500100/2024/006057), ніж заявлено декларантом 0,8053 долар США /кг нетто;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000107 від 05.02.2025 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000072/1 від 05.02.2025 року, яким було скориговано митну вартість товарів, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1 заявлену митну вартість скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня - 0,8255 долар США за кг нетто (ЕМД від 27.05.2024 № UA500100/2024/006057), ніж заявлено декларантом 0,7346 долар США /кг нетто;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000113 від 24.02.2025 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000082/1 від 24.02.2025 яким було скориговано митну вартість товарів, однак не наведено жодної інформації щодо такого коригування.
В оскаржуваних рішеннях зазначено, зокрема:
1) в Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000007/1 від 03.01.2025:
- відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 20.11.2024 № 132/2024 поставка товару здійснюється на умовах FOB TUNISIAN PORT. Відповідно наданих до митного оформлення документів, що підтверджує вартість перевезення рахункифактури про надання ТЕП від 20.12.2024 № UFIM0144962, договір на перевезення зовнішньоторгівельних вантажів від 02.11.2022 №02/11/2022-KD інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.06.2025 8 14.11.2024 б/н зазначені ціни товарів на умовах FOB any port of Tunisia, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів;
- в поданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 22.11.2024 № 542185 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів.
2) в Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000072/1 від 05.02.2025:
- у п.3.8 договору (контракті) про перевезення від 23.10.2024 №23102024_ витрати пов'язані з організацією морського перевезення вантажу Клієнта ,оплачуються останнім на підставі рахунку, проте до митного оформлення жодних банківських документів не подано;
- в наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB;
- надана проформа-інвойс № ST-100SHIN-2410 від 02.10.2024, не містить відбитків митних органів (країни відправлення і країни призначення). Проформаінвойс це формально виставлений рахунок-фактура, мета якого оголосити вартість товару чи послуги;
- прайс-лист це перелік товарів чи послуг коротким описом їх характеристик і зазначенням цін. В Прайс листі, поданого до митного оформлення б/ н від 26.10.2025 зазначено що він діє один день для складання комерційного документа, тобто пізніше ніж видана проформа-інвойс. Тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
- в CMR від 02.02.2025 № 3170 зазначено перевізником ФОП ОСОБА_1 , а в наданому від 03.02.2024 документі про перевезення № б/н зазначено МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО БАРГ.
3) в Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000082/1 від 24.02.2025:
- відповідно до вимог частини 2 статті 53 Кодексу, основними документами, що підтверджують заявлену митну вартість є договір та додатки до нього, а також специфікація. В п.4.2 Контракту IMP-14/11/2024 ід 14.11.2024 є посилання на авансову сплату на рахунок продавця, в специфікації №3 від 20.01.2025 п.5.1 допускається здійснення оплати через 30 днів після прибуття товару на склад Покупця, наданий інвойс 14/2025 від 20.01.2025 взагалі не містить посилань на умови оплати;
- згідно п 4.4 Контракту на надану партію товару мають надаватись в тому числі експортна декларація, пакувальний лист, фумігаційний сертифікат. Перелічені документи до митного оформлення не було надано;
- крім того, згідно наряду на вивантаження від 21.02.2025 № В/01/25 оцінювана партія товару прибула на морському судні LILA CANADA(у коносаменті СNT0271833 зазначено судно MONT VENTOUX). Таким чином, надавались інші, пов'язані з транспортуванням послуги, зокрема портові (зберігання, обробка вантажу, зважування тощо). З огляду на зазначене митний орган зазначає щодо наявності у імпортера додаткових витрат на транзитні митні формальності, доставку товару від транзитного порту до кордону України тощо. Слід відмітити, що згідно з роз'ясненнями, наведеними у Компендіумі з митного оцінювання Всесвітньої митної організації, до транспортних витрат повинні включатись всі витрати, пов'язані з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, незалежно від того, чи є вони основними чи непрямими витратами, понесеними в зв'язку з переміщенням товарів до місця ввезення на митну територію України, тобто які є суттєвим етапом усієї транспортної операції. Всупереч вимогам статті 335 та 53 Митного кодексу України Декларантом не забезпечено надання до митного оформлення повного комплекту транспортних документів-коносаментів, зазначених у наряді № В/01/25 від 21.02.2025;
- крім того в графі 21 декларації митної вартості поданої до ЕМД від 24.02.2025 № 25UA500020001549U0 відсутні відомості про витрати на навантаження , вивантаження та обробку оцінюваних товарів , зважаючи на наявну інформацію про зміну судна та перевалку контейнерів, що свідчить про не включення до заявленої митної вартості визначеної пунктом 6 частини 10статті 58 Кодексу її складової.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанту, у трьох рішеннях, було запропоновано протягом 10 календарних днів надати протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи:
1) в Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000007/1 від 03.01.2025: 1) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.
2) в Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000072/1 від 05.02.2025: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, з яких виготовлені товари; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
3) в Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000082/1 від 24.02.2025: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 4) експортна декларація та пакувальний лист.
З позову вбачається, що ТОВ «Крупяний двір» надіслано листи №05/11-105 від 03.01.2025, № 05/11-105 від 05.02.2025, якими повідомлено, що всі документи, які стосуються вантажу по митним деклараціям вже надані та інших документів в десятиденний термін надати не має можливості.
В обставинах прийняття Рішення №UA500500/2025/000007/1 від 03.01.2025 зазначено, що відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1 заявлену митну вартість скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня - 0,8255 долар США за кг нетто (ЕМД від 27.05.2024 № UA500100/2024/006057), ніж заявлено декларантом 0,8053 долар США /кг нетто.
В обставинах прийняття Рішення №UA500500/2025/000072/1 від 05.02.2025: зазначено, що Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1 заявлену митну вартість скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня - 0,8255 долар США за кг нетто (ЕМД від 27.05.2024 № UA500100/2024/006057), ніж заявлено декларантом 0,7346 долар США /кг нетто.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.
Стосовно рішення №UA500500/2025/000007/1 від 03.01.2025.
Щодо твердження відповідача, що відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 20.11.2024 № 132/2024 поставка товару здійснюється на умовах FOB TUNISIAN PORT. Відповідно наданих до митного оформлення документів, що підтверджує вартість перевезення рахунки-фактури про надання ТЕП від 20.12.2024 № UFIM0144962, договір на перевезення зовнішньо-торгівельних вантажів від 02.11.2022 № 02/11/2022-KD інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Так, на підтвердження вартості перевезення було надано рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.12.2024 №UFIM0144962, платіжка на перевезення від 24.12.2024 №б/н, коносамент №CNT0268723 від 27.11.2024.
Згідно рахунку-фактурі від 20.12.2024 №UFIM0144962 вартість транспортних витрат з міжнародної доставки вантажу в контейнері СMАU2497713 по маршруту порт Туніс (IN) - Чорноморськ (UA), становлять 2056,83 доларів США з детальним зазначенням та розподілом сум таких витрат.
На виконання вказаного, було здійснено платіж. Позивач сплатив 2056,83 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 24.12.2024 р., призначення: «PREPAYMENT FOR FREIGHT ACC. CONTRACT 02/11/2022-KD FROM 02.11.2024, INVOICE UFIM0144962 FROM 20.12.2024»
Згідно з правилами Інкотермс за умов FOB (FREE ON BOARD) на продавця покладено обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення. Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення. Ціна FOB означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17 «згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Ціна FOB складається з таких складових: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення. Таким чином, при поставці товару на умовах FOB вартість вказаних потенційних витрат закладається Продавцем заздалегідь при формуванні ціни на товар та не може бути відокремлена.».
Таким чином, оскільки за умовами поставки FOB у сторін відсутній обов'язок на укладення договору страхування та надання документів зі страхування товару, а доказів того, що між позивачем та продавцем (компанією Les Industries Alimentarires S.A. - Randa (Туніс)) укладено договір про страхування товару відсутні, суд дійшов висновку, що в даному випадку страхування товару не здійснювалося, а отже сума витрат на страхування товару до заявленої митної вартості декларантом не має бути включена.
За таких обставин, твердження митного органу щодо відсутності інформації про здійснення/не здійснення страхування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними.
Щодо доводів відповідача, що у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 14.11.2024 б/н зазначені ціни товарів на умовах FOB any port of Tunisia, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів, суд зазначає наступне.
Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19 зроблено висновок, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб'єктивних припущеннях.
У постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: « 60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв'язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс-листа не є обов'язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.
61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».
Таким чином, можна дійти висновку, що каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції є додатковим (не підтверджуючими митну вартість) документами довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Щодо твердження, що у поданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 22.11.2024 № 542185 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, суд зазначає таке.
Позивачем до митного оформлення товарів було надано копію ситної декларації країни відправлення №542185 від 22.11.2024.
Так, в експортній митній декларації країни відправлення №542185 від 22.11.2024 зазначено найменування та реквізити відправника (компанія Les Industries Alimentarires S.A. - Randa) та одержувача товару (ТОВ «КРУПЯНИЙ ДВІР»); вказано умови поставки, країни відправлення та призначення (FOB); зазначено кількість пакувань (820), масу брутто (20750 кг) та нетто (20500 кг); вказано вартість товару (згідно інвойсу у валюті 14452,50); тощо.
Вказане підтверджується також змістом самого комерційного інфойсу №132/2024 від 20.11.2024, який в свою чергу містись посилання на контракт №ІМР-14/11/2024 від 14.11.2024.
Суд звертає увагу, що експортна декларація країни виробника - це документ, оформлений в країні експорту товару - в Тунісі у відповідності до законодавства Тунісу, без застосувань норм українського законодавства, а тому наявність або відсутність будь-якої інформації у наданому документі не може впливати на правильність обчислення митної вартості товарів. Правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості.
Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. ч.3 ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більш того, суд зазначає, що позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
Стосовно твердження, зазначеного у рішенні №UA500500/2025/000072/1 від 05.02.2025, що у п.3.8 договору (контракті) про перевезення від 23.10.2024 №23102024_ витрати пов'язані з організацією морського перевезення вантажу Клієнта ,оплачуються останнім на підставі рахунку, проте до митного оформлення жодних банківських документів не подано.
Так на підтвердження вартості перевезення позивачем було надано: Договір перевезення зовнішньо-торгівельних вантажів №UA00079352 від 01.09.2022, укладений з компанією MAERSK A/S., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.01.2025 № 5653446817, платіжка на перевезення від 23.01.2025 №б/н, автотранспортні накладні CMR №101698 від 03.02.2025, №2398 від 03.02.2025, №6552 від 03.02.2025, №7194 від 03.02.2025, №863 від 03.02.2025.
Суд зазначає, що 01.09.2022 між ТОВ «КРУПЯНИЙ ДВІР» (Замовник) та компанією «Maersk A/S» (Данія, Копенгаген) (Перевізник) укладено Договір на перевезення зовнішньоторгівельних вантажів № UA00079352, відповідно до умов якого міжнародне Морське інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів Замовника та/ або клієнтів «Замовника» у контейнерах «Перевізника», послуги з навантаження/ розвантаження, складської обробки у порту призначення, допоміжні послуги у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів), Інші дії із експедиторського обслуговування товарів у порту призначення.
Пунктом п.4.5. цього Договору визначено, що Замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплатити фрахт, супутні перевезенню роботи по завантаженню та розвантаженню, стивідорні витрати тощо(якщо такі є), а також інші взаємно погоджені платежі, що належать Перевізнику за виконані роботи та послуги по перевезенню вантажів згідно з тарифами Лінії.
Згідно 5.1. цього ж Договору визначено, що якщо інше спеціально не передбачено письмовою згодою Перевізника або окремою угодою сторін, Замовник зобов'язаний здійснити попередню оплату за послуги за послуги, надані згідно з пп.2.2, 4.5, 6.3.1. у доларах США у розмірі 100 % від суми виставленого Перевізником рахунку.
Згідно імпортного рахунку-фактури №5653446817 від 21.01.2025 вартість перевезення вантажу на підставі договору № UA00079352 від 01.09.2022 становить 3639,00 доларів США, з яких: базовий морський фрахт порт Сфакс (Туніс) - Чорноморськ (Україна) - 603,00 дол. США; базовий морський фрахт порт Сфакс (Туніс) - Чорноморськ (Україна) - 406,00 дол. США; базовий пакет страхування - 50,00 дол. США; екологічний збір за паливо _ 620,00 дол. США; плата за внесення змін до свот-бронювання - 60,00 дол. США; послуги з обробки вантажу і терміналі - пункт призначення Чорноморськ (Україна) - 1900,00 дол. США.
23.01.2025 Позивач сплатив 3639,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 23.01.2025, призначення: «PREPAYMENT FOR FREIGHT ACC. CONTRACT UA00079352 FROM 01.09.2022, INVOICE 5653446817 FROM 21.01.2025».
Таким чином, позивачем було здійснено повну оплату товару в сумі 3639,00 доларів США, що становить 100 % загальної вартості товару.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 МК України (яка передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів) не визначено конкретних вимог щодо виду таких документів та інформації, яка додатково повинна там зазначатися, а тому надані позивачем довідки є належними документами, що містять відомості про вартість перевезення товарів.
Верховний Суд в постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Крім того, вказані недоліки не стосуються числових значень складових митної вартості товарів та не впливають на можливість перевірки правильності визначення митної вартості, а тому не могли бути підставою для коригування заявленої митної вартості.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частин 10 та 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: витрати на транспортування після ввезення.
Отже, оскільки вартість послуг на транспортування товару після ввезення на митну територію України не підлягає включенню до митної вартості, то розбіжності щодо кінцевого пункту розвантаження на території України не можуть вплинути на рівень митної вартості оцінюваного товару та не могли бути підставою для коригування митної вартості.
Щодо не зазначення у митній декларації країни відправлення географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB, суд звертає увагу на наступне.
Суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість. Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Туніс), а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.
Щодо відсутності на проформі-інвойсі відбитків митних органів (країни відправлення і країни призначення), суд звертає увагу, що митним органом не наведено яким саме чином наявність чи відсутність печатки митниці відправлення на проформі-інвойс впливає на числові визначення складових митної вартості.
У відповідності до положень ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
В даному випадку товар є об'єктом купівлі-продажу, тому відповідно до вимог Митного кодексу Проформа - інвойс не є документом, що підтверджує митну вартість.
Щодо зауважень митного органу до прайс-листа, суд звертає увагу, що позивачем наданий прайс-лист виробника товару, який містить комерційну пропозицію Постачальника необмеженому колу заінтересованих покупців. Відображена у прайс-листі вартість та кількість товару, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у Інвойсі №123/2024 від 20.11.2024.
Слід зазначити, що прайс-лист є документом довільної форми, законодавство не встановлює вимог щодо його оформлення, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару. Крім того, прайс-лист не є обов'язковим документом для визначення митної вартості у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України.
Щодо невідповідність даних щодо перевізника зазначених в СМR даним щодо перевізника, зазначеним в довідці про транспортні витрати, суд звертає увагу на наступне
За твердженням позивача, щодо «Договору (контракті) про перевезення від 23.10.2024 №23102024_» та «CMR від 02.02.2025 № 3170», на які посилається митниця до митного оформлення не надавалися і не мають відношення до поставленої партії товарів.
Натомість позивачем до митного оформлення надані автотранспортні накладних (СМR) №101698 від 03.02.2025, №2398 від 03.02.2025, №6552 від 03.02.2025, №7194 від 03.02.2025, №863 від 03.02.2025, що підтверджують транспортування товару за маршрутом м. Чорноморськ (Україна) - м. Одеса (Україна). В якості перевізника в СМR зазначений LLC «ForceTrans Ukraine».
Відповідно до п. 6.1.1. Договору №00079352 від 01.09.2022 сторона, що залучила третю особу до виконання своїх зобов'язань за цим Договором, несе перед іншою стороною Договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань цією третьою особою як за власні дії.
Крім того, за СМR транспортування товару здійснюється за маршрутом м. Чорноморськ (Україна) - м. Одеса (Україна) після перетину кордону України.
Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Таким чином, ці витрати не підлягають включенню до ціни товару та не є складовою митної вартості.
Крім того, відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (ч. 9 ст. 43 Митного кодексу України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (ч. 2 ст. 191 Митного кодексу України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (ч. 2 ст. 221 Митного кодексу України). Проте, приписами Митного кодексу України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.
Щодо рішення №UA500020/2025/000082/1 від 24.02.2025.
Суд критично ставиться до доводів відповідача, що відповідно до вимог частини 2 статті 53 Кодексу, основними документами, що підтверджують заявлену митну вартість є договір та додатки до нього, а також специфікація. В п.4.2 Контракту IMP14/11/2024 ід 14.11.2024 є посилання на авансову сплату на рахунок продавця, в специфікації №3 від 20.01.2025 п.5.1 допускається здійснення оплати через 30 днів після прибуття товару на склад Покупця, наданий інвойс 14/2025 від 20.01.2025 взагалі не містить посилань на умови оплати.
Судом вже було зазначено, відповідно до п.п. 2.1. Контракту ціна товару, остаточно визначається в Специфікації до цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт.
Згідно п.2.3. Контракту після підпису Сторонами Специфікацій зі вказаною кількістю, ціною та терміном поставки та/або сплати Товару Покупцем, згідно до умов цього Контракту, ціна на Товар зміні не підлягає.
За умовами п. 4.1. Контракту сплата здійснюється Покупцем, банківським переказом у доларах США на рахунок Продавця, вказаний у розділі 11 цього контракту, згідно об'єму, ціни, вказаних у Специфікації, що є невід'ємною частиною Контракту на кожну поставку товару.
Детальна інформація щодо найменування, кількості, вартості, ціні та порядку розрахунку сторонами зазначаються окремо в Специфікаціях до цього Контракту і після підписання яких, зміні не підлягають.
Відтак, згідно п. 2.1., 2.2. Специфікації №3 від 20.01.2025 до Контракту №IMP14/11/2024 від 14 листопада 2024 року загальна вартість Товару, що підлягає поставці за цією Специфікацією становить 73287,50 доларів США. Валюта Контракту - долари США. Валюта платежу - долари США. Ціна за Товар (включаючи упаковку і маркування) встановлюється у доларах США та визначається Сторонами згідно до FOB будь-який порт Тунісу за умовами поставки (Інкотермс 2020).
За умовами п. 5.1. Специфікації оплата здійснюється через 30 днів після прибуття товару на склад Продавця. Часткова оплата дозволяється. За наведеного, Продавцем було виставлено інвойс №14/2025 від 20.01.2025, відповідно до якого, загальна вартість товару становить 73287,50 доларів США.
Таким чином сторонами погоджено умови оплати в укладеній Специфікації №3 від 20.01.2025.
Крім того, наданий до митного оформлення інвойс №14/2025 від 20.01.2025 містить такі обов'язкові реквізити, а також його можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить інформацію (експортер/імпортер, назва товарів, кількість, вартість, номери контейнерів), які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.
Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 по справі №815/3451/16 дійшов висновку, що умови оплати товару не є ціноутворюючим фактором, у зв'язку з чим відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару.
Щодо зазначення у рішенні, що згідно п. 4.4. Контракту на надану партію товару мають надаватися в тому числі експортна декларація, пакувальний лист, фумігаційний сертифікат, Перелічені документи до митного оформлення не було надано.
Як встановлено з матеріалів справи до митного органу, позивачем були надані сертифікат про походження товару №б/н від 20.02.2025, сертифікат здоров'я №06225 від 27.01.2025, інформація про позитивні результати контролю №12532346 від 24.02.2025 та заява Non GMO №06226 від 27.01.2025.
Крім того, посилання контролюючого органу на ненадання позивачем експортної декларації, пакувального листа, фумігаційного сертифікату, що передбачено умовами контракту, суд не бере до уваги, оскільки надання до митного оформлення такого документу як пакувальний лист не передбачено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Крім цього, пакувальний лист, як документ в якому відображається вид товару, що знаходиться в товарному місці (контейнер, ящик, коробка тощо) не містить відомостей щодо вартості товару, а отже не може підтверджувати числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Таким чином, не надання до митного оформлення пакувального листа, експортної декларації, фумігаційного сертифікату, не можливо визначити як розбіжність у поданих документах, яка стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі № 808/8663/15.
Окрім цього, відповідачем у оскаржуваному рішенні жодним чином не обґрунтовується те, яким чином відсутність пакувального листа, експортної декларації, фумігаційного сертифікату, зумовлює розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості позивачем, що відповідно може бути підставою для надання митному органу додаткових документів на підставі ч. 3 ст. 53 МК України.
Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні, що згідно наряду на вивантаження від 21.02.2025 № В/01/25 оцінювана партія товару прибула на морському судні LILA CANADA (у коносаменті СNT0271833 зазначено судно MONT VENTOUX). Таким чином, надавались інші, пов'язані з транспортуванням послуги, зокрема портові (зберігання, обробка вантажу, зважування тощо). З огляду на зазначене митний орган зазначає щодо наявності у імпортера додаткових витрат на транзитні митні формальності, доставку товару від транзитного порту до кордону України тощо. Всупереч вимогам статті 335 та 53 Митного кодексу України Декларантом не забезпечено надання до митного оформлення повного комплекту транспортних документів-коносаментів, зазначених у наряді № В/01/25 від 21.02.2025.
А також, що в графі 21 декларації митної вартості поданої до ЕМД від 24.02.2025 № 25UA500020001549U0 відсутні відомості про витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, зважаючи на наявну інформацію про зміну судна та перевалку контейнерів, що свідчить про не включення до заявленої митної вартості визначеної пунктом 6 частини 10статті 58 Кодексу її складової.
Суд зазначає, що надання послуг з міжнародної доставки вантажу здійснювалось компанією CMA CGM S.A. за Договором №02/11/2022-KD від 02.11.2022.
На підтвердження вартості перевезення було надано рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.02.2025 №UFIM0129540, платіжка на перевезення від 21.02.2025 №б/н, коносамент № СNT0271833 від 29.01.2025.
Згідно рахунку-фактурі від 18.02.2025 № UFIM0129540 вартість транспортних витрат з міжнародної доставки вантажу в контейнерах TEMU3426865, CMAU1823918, TTNU1179434, CMAU1744892, CMAU0703420 по маршруту порт Туніс (IN) - Одеса (UA), становлять 4812,45 доларів США з детальним зазначенням та розподілом сум таких витрат.
На виконання вказаного, Позивач сплатив 4812,45 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 21.02.2025 р., призначення: «PREPAYMENT FOR FREIGHT ACC. CONTRACT 02/11/2022-KD FROM 02.11.2024, INVOICE UFIM0129540 FROM 18.02.2025»
Між портом відправлення Туніс та портом перевалки вищевказані контейнери пливли на т/з MONT VENTOUX, відповідно це судно вказано в коносаменті № СNT0271833 від 29.01.2025, далі між портом перевалки та портом прибуття Одеса контейнери пливли на т/з LILA CANADA. Додатково зазначено, щодо відшкодування витрат з морського перевезення контейнерів TEMU3426865, TTNU1179434, CMAU1823918, CMAU1744892, CMAU0703420 порт Rades (Туніс) - порт Одеса (Україна) = 4812,45 доларів США.
Вивантаження/перевантаження вантажу з контейнерів TEMU3426865, TTNU1179434, CMAU1823918, CMAU1744892, CMAU0703420 не було.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Посилання митного органу на відсутність у графі 21 декларації митної вартості відомостей про витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, з огляду на наявність перевалки контейнерів та зміну судна, суд вважає необґрунтованим і не свідчить про неповноту заявленої митної вартості.
Між тим, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.
Відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні.
Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови Верховного Суду від 27.04.2020 по справі №140/804/19, від 11.06.2020 по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 по справі №820/231/16, від 31.03.2020, від 19.03.2020 по справі №808/4127/15).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність жодних суттєвих розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.
Відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах є підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №820/307/17.
Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.
Так, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).
За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.
З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картки відмови є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір, що підтверджується платіжною інструкцією №1101 від 16.06.2025 (а.с.18).
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 3991,40 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним дій та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500500/2025/000007/1 від 03.01.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500500/2025/000072/1 від 05.02.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500020/2025/000082/1 від 24.02.2025.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» суму сплаченого судового збору у розмірі 3991,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» (65062, м. Одеса, вул. Посмітного, буд. 9-А, офіс, 2, код ЄДРПОУ 37223954);
Відповідач - Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, код ЄДРПОУ 44005631).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА