Справа № 420/16258/25
22 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати із 01.09.2024 року раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити з 01 вересня 2024 року нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та провести індексацію пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України за №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивача з 2015 року взято на пенсійний облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як внутрішньо переміщену особу.
Останнього разу позивач отримав пенсію у серпні 2024 року і вже у вересні 2024 року відповідні нарахування перестали надходити на його розрахунковий рахунок у банківській установі АТ «Ощадбанк». Разом з тим, у матеріалах електронної пенсійної справи міститься лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.08.2024 року, з якого вбачається, що позивачу необхідно особисто звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органів Пенсійного фонду України за місцем перебування для уточнення персональних даних.
Разом з тим, на підставі заяви від 14.03.2024 року поданої через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України позивач вже пройшов ідентифікацію 03.04.2024 року, про що від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було отримано рішення про встановлення особи №93381.
Вважаючи вищевказані дії пенсійного органу щодо припинення виплати пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою суду по справі №420/16258/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
Під час розгляду справи від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з паспортом громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків та надати заяву на поновлення виплати пенсії з повідомленням про неодержання пенсії від Російської Федерації або подати таку заяву через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису чи надіслати поштою у разі отримання за кордоном тимчасового захисту або статусу біженця.
Додатково у відзиві представник відповідача зазначив, що питання поновлення виплати пенсії вже було предметом розгляду територіальними органами Пенсійного фонду України та наявні рішення про відмову в поновленні пенсії, а саме рішення від 14.02.2025 року за №951110141921, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві, та рішення від 05.03.2025 року за № 951110141921, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Отже, Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначені у встановленому порядку інші територіальні органи Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд у справі встановив наступне.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, внаслідок чого отримав відповідну довідку №5111-1594, яка станом на 28.04.2025 року є чинною, що підтверджується листом Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради від 29.04.2025 року.
Позивача з 2015 року взято на пенсійний облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.03.2025 року.
За твердженням позивача, останнього разу він отримав пенсію у серпні 2024 року і вже у вересні 2024 року відповідні нарахування перестали надходити на його розрахунковий рахунок у банківській установі АТ «Ощадбанк».
Хоча, на підставі заяви від 14.03.2024 року, поданої через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, позивач вже пройшов ідентифікацію 03.04.2024 року, про що від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було отримано рішення про встановлення особи №93381.
Разом з тим, у матеріалах електронної пенсійної справи міститься лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.08.2024 року, з якого вбачається, що з метою уточнення персональних даних отримувача пенсії, позивачу необхідно особисто звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органів Пенсійного фонду України за місцем перебування.
У листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.05.2025 року на адвокатський запит представника позивача від 29.04.2025 року зазначено, що згідно інформації від правоохоронних органів виплати пенсії позивачу було припинено 01.09.2024 року.
Вважаючи вищевказані дії пенсійного органу протиправними в частині припинення виплати пенсії, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд звертає увагу, що предметом даної адміністративної справи є виключно дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати пенсії позивача з 01.09.2024 року, а не рішення про відмову в поновленні пенсії від 14.02.2025 року за №951110141921, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, та рішення від 05.03.2025 року за №951110141921, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-ІV) (в редакції від 09.08.2024 року).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.ч.1-2 ст.47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном;
3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;
3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
За час розгляду справи було встановлено, що позивач отримує пенсії за віком, та з 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як внутрішньо-переміщена особа.
Відповідач за час розгляду справи підтвердив, що згідно інформації від правоохоронних органів виплата пенсії позивачу була припинена з 01.09.2024 року.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за час розгляду справи не зазначило про наявність прийнятого ним рішення про припинення виплати пенсії, а також не надало докази прийняття такого рішення, хоча наведеними вимогами ч.1 ст.49 Закону №1058-IV чітко визначено, що виплата пенсії припиняється на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.04.2022 року у справі №236/2495/17 та від 11.05.2022 року у справі №425/854/17.
Крім того, відповідачем до суду не надано і доказів, які стали підставою для зупинення виплати позивачу пенсії, а саме інформації від правоохоронних органів, на які посилається пенсійний орган у своєму листі від 09.08.2024 року. Варто також зазначити, що інформація від правоохоронних органів не є підставою для припинення виплати пенсії згідно переліку, передбаченого у ч.1 ст.49 Закону №1058-IV.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем не надано прийнятого рішення про припинення виплати пенсії позивачу та доказів щодо наявності законодавчо визначених підстав для прийняття такого рішення, суд доходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не доведено наявності підстав для припинення виплати пенсії позивачу з 01.09.2024 року.
Такого ж висновку в аналогічних правовідносинах дійшов П'ятий апеляційним адміністративний суд у постанові від 11.07.2024 року по справі №420/35280/23.
Що стосується посилань пенсійного органу на те, що позивач особисто не звернувся до територіального управління пенсійного органу із заявою про поновлення виплати пенсії з документами, що підтверджують особу для проведення ідентифікації, що стало підставою для призупинення виплати пенсії з 01.09.2024 року, суд зазначає наступне.
Суд враховує, що за п.4-1) ч.1 ст.49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством.
Крім того, суд також враховує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у листі-відповіді від 26.10.2024 року на звернення доньки позивача зазначило, що питання поновлення виплати пенсії вирішуватиметься територіальним органом Пенсійного фонду України за умови особистого звернення із заявами про поновлення виплати пенсії встановленої форми та надання документу, що посвідчує особу та місце проживання.
Аналізуючи вищевказане, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду може бути припинена, зокрема, але не виключно, через непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством.
Водночас, ст.49 Закону №1058-IV вимагає від пенсійного органу прийняття відповідного рішення про припинення виплати пенсії, із зазначенням законодавчої підстави для прийняття вказаного індивідуального акту, однак, матеріали адміністративної справи копії такого рішення не містять.
Варто також зазначити, що на підставі заяви від 14.03.2024 року, поданої через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, позивач вже пройшов ідентифікацію 03.04.2024 року, про що від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було отримано рішення про встановлення особи №93381, що відповідачем за час розгляду справи спростовано не було. Підстав для особистого звернення позивача із заявою про поновлення виплати пенсії встановленої форми та надання документу, що посвідчує особу та місце проживання, враховуючи наявність діючого рішення пенсійного органу про встановлення особи, відповідачем за час розгляду справи зазначено не було, а також не було надано відповідних доказів не підтвердження цим обставин.
Враховуючи вищевказане суд доходить висновку про наявність протиправності у діях Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 року.
Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно ч.2 ст.49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
За ч.2 ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З огляду на встановлені фактичні обставини у справі №420/16258/25 та положення чинного законодавства, суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з дати припинення - з 01.09.2024 року.
Щодо заявленої вимоги в частині зобов'язання відповідача провести індексацію пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України за №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», то вона, на думку суду, як передчасна, задоволенню не підлягає, оскільки на час розгляду справи права позивача в цій частині не порушені, спору ще не має (поновлення виплати позивачу пенсії з 01.09.2024 року ще не здійснено).
Суд виходить з того, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, невизнані або оспорюванні права. Суд не може під час прийняття рішення по суті справи, вирішувати питання щодо правовідносин, які, можливо, будуть мати місце в майбутньому.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення основної позовної вимоги позивача, суд вважає необхідним стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 968,96 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з дати припинення - з 01.09.2024 року.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.В. Білостоцький