Справа № 420/24462/25
19 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮІГ" до ОСОБА_1 про скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮІГ" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича (далі відповідач) , в якій позивач просить скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 03.07.2025 у виконавчому провадженні № 78419479, якою накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю "ЮІГ" в розмірі 5100 грн . Вказану постанову було отримано директором ТОВ "ЮІГ" 17.07.2025 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. В той же день представник ТОВ "ЮІГ" повідомив про неможливість виконання рішення суду у встановлені виконавцем строки з незалежних від нього обставин у зв'язку з наявністю арешту на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: місто Одеса, вулиця Офіцерська, будинок 29 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1980220051101) та забороною іншим особам вчиняти буд-які дії, в тому числі проводити реконструкцію, зменшення площі, перестройку, часткове або повне знесення вказаної нежитлової будівлі, до розгляду справи по суті. Вказана заборона міститься в ухвалі Доброславського районного суду Одеської області від 19.02.2025 року по справі №2/504/1721/25, яка є чинною, ніким не скасованою та відповідно до ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є обов'язковою до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. За невиконання рішення суду існує кримінальна відповідальність, передбачена ст.382 КК України, яка передбачає, що умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - позбавленням волі на строк до трьох років. У зв'язку з чим, позивач вважає, що керівник ТОВ "ЮІГ" діяв в межах законодавства. Позивач зазначає, що обов'язковою умовою для накладення штрафу за невиконання рішення суду є відсутність поважних причин невиконання рішення суду. Оскільки позивач був необізнаний про наявність виконавчого провадження та не мав можливості своєчасно з наведенням відповідних обґрунтувань повідомити відповідача про неможливість виконання рішення суду. Вважає, що винесення постанови про накладання штрафу є протиправним.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи призначено в судове засідання на 26.08.2025 о 15 год. 00 хв.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, зазначає, що 19.06.2025 приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. відкрив ВП №78419479 щодо примусового виконання наказу від 14.05.2025 по справі № 916/4165/23, виданого господарським судом Одеської області, щодо зобов'язання ТОВ "ЮІГ" звільнити земельну ділянку територіальної громади міста Одеси шляхом знесення об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 582 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Офіцерська, 29 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1980220051101). Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Дії, рішення та бездіяльність відповідача, пов'язані з відкриттям ВП та повідомленням боржника з його відкриттям не оскаржувалися. Постанова про відкриття ВП з ідентифікатором доступу була відправлена на адресу боржника рекомендованим листом, але отримана останнім не була. В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем було встановлено, що вимоги виконавчого документа боржником не виконано. 03.07.2025 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на боржника накладено штраф в розмірі 5100 грн. Належним підтвердженням отримання усіх документів, які надходять в межах виконавчого провадження, є розділ "Документи ВП" в кабінеті ТОВ "ЮІГ" у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Таким чином, необізнаність боржника з відкриттям виконавчого провадження внаслідок неотримання поштової кореспонденції та не відстеження документів у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС має бути критично оцінено судом.
Заперечує доводи позивача/боржника у ВП, що невиконання рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/4165/23 обумовлене наявністю ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.02.2025 року у справі № 504/5181/24, якою накладено арешт на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: місто Одеса, вулиця Офіцерська, будинок 29 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1980220051101) із забороною іншим особам вчиняти буд-які дії, в тому числі проводити реконструкцію, зменшення площі, перестройку, часткове або повне знесення вказаної нежитлової будівлі, до розгляду справи по суті. Позивач, розуміючи наслідки невиконання судового рішення як у вигляді рішення, так і у вигляді ухвали, свідомо вирішив не виконувати саме рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/4165/23. При цьому, позивач не скористався можливістю у порядку, передбаченому ст. 331 ГПК відстрочити виконання судового рішення, або звернутись із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Позивач, не виконуючи протягом тривалого часу рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/4165/23 суто з суб'єктивних причин, не звернувся до суду з відповідною заявою, та не скористався своїм правом на відстрочку виконання. З урахування зазначеного у відзиві, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки представники сторін не прибули в судове засідання, враховуючи відсутність потреби в усних поясненнях представників сторін, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено такі обставини.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. від 19.06.2025 року на підставі наказу №916/4165/23 від 14.05.2025 року відкрите виконавче провадження №78419479 з виконання рішення Господарського суду Одеської області, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮІГ" звільнити земельну ділянку територіальної громади міста Одеси шляхом знесення об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 582 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1980220051101).
Постанова про відкриття ВП з ідентифікатором доступу була відправлена на адресу боржника, АДРЕСА_2 , але повернута за закінченням терміну зберігання.
Приватним виконавцем був вчинений вихід за адресою м. Одеса, вул. Офіцеська, 29, з метою перевірки виконання боржником вимог виконавчого документа - наказу господарського суду № 916/4165/23 та встановлено, що земельну ділянку не звільнено шляхом знесення об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, про складений акт від 03.07.2025.
03.07.2025 постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на боржника накладено штраф в розмірі 5100 грн.
16.07.2025 представник ТОВ "ЮІГ" дізнався пронаявність виконавчого провадження та подав приватному виконавцю заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, повідомив про неможливість виконання рішення суду у встановлені виконавцем строки з незалежних від нього обставин у зв'язку з наявністю ухвали Доброславського районного суду Одеської області від 19.02.2025 по справі №2/504/1721/25 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: місто Одеса, вулиця Офіцерська, будинок 29 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1980220051101) та забороною іншим особам вчиняти буд-які дії, в тому числі проводити реконструкцію, зменшення площі, перестройку, часткове або повне знесення вказаної нежитлової будівлі, до розгляду справи № 504/5181/24 по суті.
Позивач вважає, що приватний виконавець виніс постанову від 03.07.2025 року у виконавчому провадженні № 78419479, якою було накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮІГ" в розмірі 5100 грн. неправомірно, тому звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон України № 1404-VIII).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому п. 1 ч. 2 ст. 18 цього Закону визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження" (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Належним підтвердженням отримання документів вконавчого провадження, які надходять в межах виконавчого провадження, є розділ "Документи ВП" в кабінеті ТОВ "ЮІГ" у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Отже, доводи позивача про його необізнаність з відкриттям виконавчого провадження внаслідок неотримання поштової кореспонденції та не відстеження документів у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС суд вважає необгрунтованими.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання..
Аналізуючи наведені положення законодавства суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу до боржника є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що на час прийняття приватним виконавцем рішення про накладення штрафу був встановленим факт невиконання боржником судового рішення, даний факт не заперечує і сам позивач.
Позивачу було відомо про прийняття Південно-західним апеляційним господарським судом постанови від 16.04.2025 по справі № 916/4165/23, яка накладала на позивача обов'язок звільнення земельної ділянки шляхом знесення нерухомого майна, яка набрала законної сили 16.04.2025, наказ про примусове виконання даної постанови виданий 14.05.2025. Отже, позивач був обізнаний про накладений на нього обов'язок знесення нежитлової будівлі.
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Незважаючи на наявний обов'язок виконати судове рішення, ТОВ "ЮІГ" не вжило належних заходів для повного та належного виконання судового рішення. При цьому в обґрунтування своєї бездіяльності позивач лише посилався на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 19.02.2025 по справі №2/504/1721/25 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту нежитлової будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1980220051101) та заборону іншим особам вчиняти буд-які дії, в тому числі проводити реконструкцію, зменшення площі, перестройку, часткове або повне знесення вказаної нежитлової будівлі, до розгляду справи по суті. Разом з тим про наявність вказаної ухвали позивачу було відомо і на час прийняття Південно-західним апеляційним господарським судом постанови від 16.04.2025 по справі № 916/4165/23.
Разом з тим жодних дій щодо звернення до господарського суду із клопотанням про відстрочку виконання судового рішення позивач не вчиняв, хоч мав усвідомлювати необхідність виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 по справі № 916/4165/23. Причин такої тривалої бездіяльності позивач суду не пояснює.
Отже ухвала у справі №2/504/1721/25 не може виправдовувати бездіяльність позивача та свідчити про поважність причин невиконання судового рішення та відсутність підстав для застосування до боржника штрафних санкцій.
Одним із важелів, яким наділені органи державної виконавчої служби з метою спонукання боржника до виконання покладеного на нього обов'язку щодо виконання судових рішень, є можливість застосовувати штрафні санкції за невиконання без поважних причин судового рішення. В свою чергу підтримання судом позиції позивача у справі про можливість невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, на думку суду, буде сприяти позивачу в подальшому ігнорувати вимоги Конституції та законів України, уникаючи при цьому будь-якої відповідальності.
Суд наголошує, що спірна ситуація в даному випадку виникла саме з вини позивача, який достеменно знав про передбачену Законом "Про виконавче провадження" відповідальність за невиконання судового рішення, мав можливість вчинити дії для уникнення такої відповідальності, але з неясних суду причин цього не зробив.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч. 3ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, підстав для визнання протиправною та скасування постанови ВП №78419479 від 03.07.2025 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн суд не вбачає.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно дост.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ЮІГ" в задоволенні позову.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення складено 19.09.2025.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА
.