23 вересня 2025 р. № 400/6291/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач) та просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у врахуванні навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022 та періоди роботи з 21.02.2000 року по 01.02.2002 року в АТ «Вознесенський сиркомбінат» Миколаївської області на підставі трудового договору від 21.02.2000 року і додатком до договору від 21.02.2002 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні з 01.03.2023 року індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1.197;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні з 01.03.2024 року індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1.0796;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні з 01.03.2025 року індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1.115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії за віком, починаючи з 24.06.2022 року із зарахуванням до страхового стажу період навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миолаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022 та періоди роботи з 21.02.2000 року по 01.02.2002 року в АТ «Вознесенський сиркомбінат» Миколаївської області на підставі трудового договору від 21.02.2000 року і додатком до договору від 21.02.2002 року, що перебувають у пенсійній справі, та виплатити заборгованість, яка виникла у зв'язку з таким перерахунком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2023 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1.197, у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 24.06.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2024 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1.0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2025 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 1.115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2025 року.
В обґрунтування позову вказує, що з 24.06.2022 отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Однак, при призначенні пенсії відповідач довільно встановив страховий стаж 25 років 8 місяців 18 днів і не зарахував до страхового стажу позивача навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022 та періоди роботи з 21.02.2000 року по 01.02.2002 року в АТ «Вознесенський сиркомбінат» Миколаївської області на підставі трудового договору від 21.02.2000 року і додатком до договору від 21.02.2002 року. Також, відповідач протиправно з 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 не застосував відповідні коефіцієнти (1.197, 1.0796, 1.115) під час проведення індексації пенсії позивача. Зазначені дії відповідача вважає протиправними.
Ухвалою від 24.06.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що період навчання за денною формою має бути підтверджений дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Надана позивачем довідка щодо його навчання у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області не містить інформації про дату присвоєння відповідної кваліфікації та про дату закінчення навчання, а також довідку від 14.02.2022 № 56 видано « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_1 ». Відтак, підстави для зарахування періоду навчання до страхового стажу позивача відсутні. Також відповідач звертає увагу, що страховий стаж за період роботи з 21.02.2000 по 01.02.2002 АТ «Вознесенський сиркомбінат» враховано за даними персоніфікованого обліку: з 01.03.2000 по 31.03.2000, з 01.08.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 31.10.2000 та з 01.02.2001 по 31.12.2001. Щодо проведення індексації пенсії позивача відповідач зазначає, що пенсію за віком призначено відповідно до Закону № 1058 з 24.06.2022. При обчислені середньомісячної заробітної плати було взято показник середньої заробітної плати за три минулі роки. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки складає 10846,37 грн. Отже, при обчисленні пенсії Позивача застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 10846,37 грн., який перевищує показники 7405,03 грн. та 7994,47 грн., які застосовуються при перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 168 та Постанови № 185 відповідно. Відтак, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії з 01.03.2023 року відповідно до Постанови № 168, з 01.03.2024 року відповідно до Постанови № 185 та з 01.03.2025 року відповідно до Постанови №209.
Ухвалою від 23.09.2025 року суд залишив без розгляду позов в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за період з 01.03.23 р. до 17.12.2024 року (включно).
Дослідивши докази, суд, -
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 24.06.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Вважаючи, що до страхового стажу позивача протопано не зараховано навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022 та періоди роботи з 21.02.2000 року по 01.02.2002 року в АТ «Вознесенський сиркомбінат» Миколаївської області на підставі трудового договору від 21.02.2000 року і додатком до договору від 21.02.2002 року, він звернувся 12.05.2025 до відповідача з заявою по зарахування цих періодів.
Листом від 29.05.2025 відповідач відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022. Підставою для відмови стало те, що надана позивачем довідка щодо його навчання у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області не містить інформації про дату присвоєння відповідної кваліфікації та про дату закінчення навчання, а також довідку від 14.02.2022 № 56 видано « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_1 ».
Також, позивач вважає, що відповідач протиправно з 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 не застосував відповідні коефіцієнти (1.197, 1.0796, 1.115) під час проведення індексації пенсії позивача.
У справі, що розглядається ключовим є питання щодо не зарахування до страхового стажу позивача навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022 та періоди роботи з 21.02.2000 року по 01.02.2002 року в АТ «Вознесенський сиркомбінат» Миколаївської області на підставі трудового договору від 21.02.2000 року і додатком до договору від 21.02.2002 року. А також, не застосування коефіцієнтів (1.197, 1.0796, 1.115) під час проведення індексації позивача з 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 на підставі Постанов КМУ №168, №185, № 209.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Згідно з п. 1 ч. 22 Закону № 1058 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду поміж іншого для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно із пунктом 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022 року відповідач виходив з того, що у довідці відсутні відомості про дату присвоєння відповідної кваліфікації та про дату закінчення навчання. А також, довідку від 14.02.2022 року № 56 видано « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_1 ».
Суд вважає зазначені твердження відповідача безпідставними, оскільки дослідивши довідку № 56 від 22.02.2022 року, суд встановив, що в ній зазначено: «У 1977 році (наказ № 58 від 12.09.1977 року) був зарахований в число учнів технікуму, у 1981 році (наказ № 6 від 05.02.1981) був допущений до державних іспитів, закінчив технікум, здобув кваліфікацію агронома - плодоовочевода та отримав диплом серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ». Відтак, зазначеною довідкою підтверджено, що позивач навчався у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року. Також, є безпідставними посилання відповідача, що довідка видана « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_1 », адже шляхом співставлення даних можливо встановити, що довідка видана саме на ім'я позивача і допущено описку.
Отже, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022.
При цьому, суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача про зарахування періоду роботи з 21.02.2000 року по 01.02.2002 року в АТ «Вознесенський сиркомбінат» Миколаївської області на підставі трудового договору від 21.02.2000 року і додатком до договору від 21.02.2002 року, оскільки відповідачем зазначений період зараховано д страхового стажу позивача.
Щодо не застосування коефіцієнтів (1.197, 1.0796, 1.115) при здійсненні індексації пенсії позивача з 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до пункту 4 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.91 р. № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII).
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.00 р. № 2017-ІІІ “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ), у якій визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
У свою чергу, у зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.22 р. було прийнято Закон України № 2040-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон № 2040-IX), яким, зокрема, частину п'яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Отже, враховуючи положення частини п'ятої статті 2 Закону № 1282-XII та абзацу 4 частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, колегія суддів констатує, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
На виконання вимог статті 42 Закону № 1058-IV Кабінет Міністрів України 20.02.19 р. затвердив Порядок № 124, яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.
Отже, з 2019 р. Порядком № 124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 124 в 2019 р. перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.17 р. на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону № 1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.10.17 р. № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 р. № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Тобто, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-ХІІ пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме: станом на 01.10.17 р. (3 764,40 грн.) до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку №124 суперечать статті 42 Закону № 1058-ІV з огляду на таке.
Як вже було зазначено вище, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Так, відповідно до статті 27 Закону України № 1058-ІV, розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
При цьому, частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
При цьому, під “порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.17 р., який становить 3 764,40 грн) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
В контексті наведеного суд зазначає, що юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту “законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі “Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.19 р. у справі № 913/204/18, від 10.03.20 р. у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суд зазначає, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
З метою забезпечення в 2023-2024 р.р. проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:
в 2023 р. - 1,197 згідно із Постановою № 168;
в 2024 р. - 1,0796 згідно з Постановою № 185;
в 2025 р. - 1,115 згідно з Постановою № 209.
Таким чином, індексація пенсій в 2023-2025 р.р. повинна проводитись відповідно до Постанови № 168, Постанови № 185, Постанови № 209 Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, суд констатує, що відповідач, здійснюючи в 2023-2025 р.р. перерахунок пенсії позивачки на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши їй щомісячні доплати до пенсії в 100 грн. замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Тому позов належить задовольнити шляхом зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії позивачу з 18.12.2024 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, а з 01.03.2025 - 1,115 та провести перерахунок та виплату пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28.01.25 р. у справі № 400/4663/24.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні. Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 24.06.2025 року позивача звільнено від сплати судового збору (п. 1, 2 ухвали).
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у зарахуванні до страхового стажу період навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період навчання на денній формі у Вознесенському сільськогосподарському технікумі Миколаївської області з 01.09.1977 року по 05.02.1981 року на підставі довідки № 56 від 22.02.2022.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з 18.12.2024 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,197, 1,0796 та з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з 18.12.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,197, 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
6. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
7. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар