про залишення частини позовних вимог без розгляду
23 вересня 2025 р.№ 400/4200/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши питання про залишення позову в частині без розгляду
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч або відповідач), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення (з урахуванням усіх належних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 29.01.2020 по 19.07.2022, утриманої з виплачених сум;
зобов'язати В/ч нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення (з урахуванням усіх належних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом Укоріни про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 29.01.2020 по 19.07.2022, утриманої з виплачених сум;
зобов'язати В/ч нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки належного та повного грошового забезпечення (з урахуванням усіх належних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 29.01.2020 по 19.07.2022, утриманої з виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що рішенням від 14.06.2024 у справі № 400/2640/24 (далі - Рішення № 400/2640/24) Миколаївський окружний суд частково задовольнив позов ОСОБА_1 до В/ч - зобов'язав В/ч:
за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (з урахуванням усіх належних додаткових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (з урахуванням усіх належних додаткових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
за період з 01.01.2022 по 19.07.2022 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (з урахуванням усіх належних додаткових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
ОСОБА_1 вказала, що Рішення № 400/2640/24 відповідач виконав 14.03.2025. Отже, періодом затримки у проведенні відповідачем виплати перерахованих відповідно до Рішення № 400/2640/24 сум (грошове забезпечення, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) є 16.02.2024 - 14.03.2024, де 16.02.2024 - наступний день за днем звільнення ОСОБА_1 , 14.03.2025 - день виплати відповідачем суми на підставі Рішення № 400/2640/24. Період затримки - більше шести місяців.
Ухвалою від 05.05.2025 суд відкрив провадження у справі (далі - Справа № 400/4200/25).
У відзиві В/ч, зокрема, вказала на зловживання позивачем процесуальними правами, оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розглядаються у справі № 400/12097/24. Також відповідач вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Як встановлено судом, рішенням від 22.04.2024 у справі № 400/2280/24 (далі - Рішення № 400/2280/24) Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_1 до В/ч - зобов'язав В/ч нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як матері дітей до 15 років за час проходження військової служби у 2018 - 2024 роках.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:
визнати протиправною бездіяльність В/ч, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як особі, що має двох неповнолітніх дітей, виплата якої проведена 20.11.2024, з одночасною компенсацією суми податку на доходи фізичних осіб, утриманої з виплачених сум;
зобов'язати В/ч нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як особі, що має двох неповнолітніх дітей, виплата якої проведена 20.11.2024, з одночасною компенсацію суми податку на доходи фізичних осіб, утриманої з виплачених сум;
зобов'язати В/ч нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як особі, що має двох неповнолітніх дітей, виплата якої проведена 20.11.2024, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, з одночасною компенсацією суми податку на доходи фізичних осіб, утриманих з виплачених сум.
Підставою для вказаних вище позовних вимог стала та обставина, що Рішення № 400/2280/24 відповідач виконав 20.11.2024. Отже, періодом затримки у проведенні відповідачем виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки є 16.02.2024 - 20.11.2024, де 16.02.2024 - наступний день за днем звільнення ОСОБА_1 , 20.11.2024 - день виплати відповідачем суми на підставі Рішення № 400/2280/24. Період затримки - більше шести місяців.
Ухвалою від 27.12.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/12097/24 за зазначеним позовом (далі - Справа № 400/12097/24).
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Ці норми не передбачають відповідальності роботодавця у вигляді виплати працівникові середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку за кожний випадок несвоєчасної виплати. Тобто, якщо роботодавець із затримкою виплатив перераховане грошове забезпечення (Рішення № 400/2640/24) і грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки (Рішення № 400/2280/24), то передбачене статтею 117 Кодексу законів про праці України відшкодування (середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців) сплачується один раз.
Як вказано вище, і у першому, і у другому випадках період затримки - більше шести місяців (максимальний строк, за який роботодавець має виплатити середній заробіток).
Відповідно, вимога ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку виплати (Справа № 400/4200/25) і вимога про стягнення середнього заробітку за затримку виплати (Справа № 400/12097/24) є спором між тими самим сторонами, про той саме предмет і з тих саме підстав.
Пунктом 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав.
Керуючись пунктом 3 частини першої статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині "зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середнє грошове забезпечення (з урахуванням усіх належних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Держаний бюджет України на відповідний календарний рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 29.01.2020 по 19.07.2022, утриманої з виплачених сум" залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна