про закриття провадження в адміністративній справі
22 вересня 2025 р.№ 400/8584/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , острів АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 15.08.2025 року відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
16 вересня 2025 року від представника позивачки надійшла заява про закриття провадження у справі та вирішення питання повернення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Заява обґрунтована тим, що відповідач у вересні 2025 року самостійно виправив порушення та виплатив позивачці заборгованість в розмірі 382457,42 грн.
Розглянувши заяву, керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачка, подаючи позовну заяву, оскаржував протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачці грошового забезпечення.
В свою чергу, після подання позивачем позовної заяви до суду, відповідачем виплачено позивачці заборгованість в розмірі 382457,42 грн.
З наведеного вище вбачається, що відповідачем були виправлені оскаржувані порушення у дані справі.
Приписами пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України на суд покладено обов'язок закривати провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені останнім і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Таким чином, для закриття провадження з наведених у даній нормі підстав необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень до чи після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
Вказана правова позиція висловлена у Постанові ВС від 09.11.2018 р. справа № 263/15749/16-а, Постанові ВС від 06.12.2018 р. справа № 823/1051/15, Постанові ВС від 19.03.2019 р. справа № 591/2813/17.
Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення заяви представника позивача про закриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з вимогами пункту п'ятого частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що за подання до Миколаївського окружного адміністративного суду даної позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн. згідно квитанції від 11.08.2025 № 2.256709819.1.
З огляду на викладене, суд, зважаючи на частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ, дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме: 484,48 грн.
Також, представником позивача заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
На підтвердження цих витрат позивачем надано: договір від 23.07.2025 № 110 про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Шиловим Владиславом Юрійовичем; додаткову угоду до договору від 23.07.2025, акт про надані послуги від 11.08.2025; платіжну інструкцію від 24.07.2025 на перерахування позивачем на рахунок ОСОБА_2 4000,00 грн.
Відповідно до акту про надання правничої допомоги, позивач прийняв правничу допомогу по цій справі, а саме: підготовка і направлення запиту до відповідача, дослідження законодавства та судової практики, підготовка позовної заяви, підготовка клопотання про витребування доказів. Вартість наданих послуг визначена сторонами в сумі 4000,00 грн.
Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Досліджуючи детальний опис робіт, які включено до складу правничої допомоги в акті здачі-приймання наданих послуг від 11.08.2025, суд звертає увагу, що правнича допомога, яка складається із дослідження законодавства, збору доказів за своєю природою входить до послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовку правової позиції та узгодження її з клієнтом.
При цьому, відповідно до акту наданих послуг, вартість правничої допомоги з підготовки позовної заяви, яку суд вважає такою, що безпосередньо пов'язана зі справою і була необхідною, становить 2000,00 грн.
Відповідно до частини 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Оскільки відповідач впродовж підготовки справи до розгляду врегулював спір, суд вважає за доцільне зменшити понесені позивачем витрати на правничу допомогу до 1000,00 грн.
Керуючись ст. 2, 6, 8, ст. 238, 256, 293-297 КАС України, суд, -
1. Заяву представника ОСОБА_1 про закриття провадження у задовольнити.
2. Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 закрити.
3. Повернути 50 відсотків сплаченого судового збору шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) відповідно до квитанції від 11.08.2025 № 2.256709819.1 в сумі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.)
4. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одну тисячу гривень).
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-296 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев'янко