про відмову у забезпеченні позову
22 вересня 2025 р. № 400/10161/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі в.о начальника Відділу Державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Євгена Каніна, вул. Космонавтів, 60,м. Миколаїв,54018, просп. Берестейський, 14,м. Київ,01135
прозаява про забезпечення позову,
19.09.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати незаконною та скасувати постанову від 19.08.2025 року серія ПШ № 051482 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн. до ФОП ОСОБА_1 .
19 вересня 2025 року одночасно з адміністративним позовом, до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії Постанови Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ112813 від 20.03.2025.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник заявника посилається на те, що відповідач може скористатися своїм правом на звернення до органів виконавчої служби з метою стягнення грошових коштів - штрафу, до закінчення розгляду справи у суді. Все це може призвести до порушень прав позивача, оскільки ДВС в межах провадження виконавчих дій застосовує заходи примусового стягнення,в тому числі накладення арештів на рахунки та майно боржника, списання грошових коштів з рахунків боржника, внесення відомостей до реєстру боржників, тощо.
Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з приписами ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 Кодексу.
Повертаючись до обставин справи, суд зазначає таке.
Позивач зазначає, що оскільки постанова, яка є водночас виконавчим документом, оскаржується позивачем до суду, то у разі прийняття судом рішення про скасування постанови, вжиті органами ДВС заходи можуть бути безпідставними і зашкодити позивачу.
Водночас, заявник підтверджує, що наразі виконавче провадження органами державної виконавчої служби ще не відкрито.
Оцінюючі доводи позивача, суд зазначає, що вони не можуть визнаватись достатніми для вжиття заходів забезпечення позову, адже сформульовані як можливість/ймовірність настання у майбутньому негативних наслідків, які пов'язані з діями, які мають також відбуватись в майбутньому, тобто ґрунтуються тільки на припущеннях.
Натомість, для застосування заходів забезпечення позову існування порушення прав позивача або неможливість їх відновлення без вжиття заходів забезпечення позову має бути реальним, вбачатися з матеріалів справи, чого у даному випадку немає.
Крім того, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки суд здійснює захист реально порушених прав позивача, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому
Також, суд зауважує, що розгляді заяви про забезпечення, суд не може надавати оцінку правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на які посилається заявник, оскільки виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність доказів того, виконавче провадження відкрито і виконавцем розпочато примусове виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд не встановив обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також, на на цій стадії суд не має підстав для оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, як «очевидно» протиправного.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись положеннями ст.154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У забезпеченні позову ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Дерев'янко Ліна Леонідівна