справа № 380/2063/25
з питань прийняття звіту про виконання судового рішення
23 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження питання про прийняття звіту про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №380/2063/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 (набрало законної сили 02.06.2025) позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.12.2024 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою суду від 01.09.2025 задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/2063/25 у строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали суду, із обов'язковим зазначенням інформації щодо керівника суб'єкта владних повноважень, яка має відповідати приписам частини 2 статті 382-2 КАС України.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 17.09.2025 подано до суду звіт про виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про прийняття звіту, суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зауважує, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
При цьому, слід зауважити, що приписами частини 2 статті 382-2 КАС України встановлені вимоги до змісту звіту суб'єкта владних повноважень, згідно з якими Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Суд дослідив зміст поданого 17.09.2025 зміст звіту відповідача та встановив, що з метою виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2024. Після проведеного перерахунку розмір пенсії станом на 01.12.2024 склав 27749,36 грн. Також, відповідач розрахував суму доплати за період з 01.12.2024 по 30.06.2025, що становить 15490,40 грн та виплата якої здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Водночас відповідав вказав, що з 01.01.2025 виплата пенсії позивачу проводиться із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1), прийнятої відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209). Відповідно до пункту 3 Постанови №209 пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і Постанови №1. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/2063/25 від 30.04.2025, яким позовні вимоги задоволено частково, не визначалось конкретного зобов'язання щодо проведення перерахунку та виплати пенсії без застосування вимог постанов Кабінету Міністрів України №1 та №209, зазначене не було вказано у резолютивній частині судового рішення, жодного зобов'язання щодо виплати пенсії ОСОБА_1 включаючи суму індексації, обчисленої на виконання Постанови №209 та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою №1, не покладено.
Проте суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідач, зокрема, зазначив, що відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» з 01.01.2025 пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
У зв'язку із чим у мотивувальній частині рішення суд надав правову оцінку щодо застосування до пенсій позивача понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою №1.
Так, у мотивувальній частині рішення вказано: «У постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що «відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України».
Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», є протиправним.
Також варто зазначити, що відмовляючи у відкритті провадження за поданням судді Донецького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи №200/116/25 як зразкової та за поданням судді Полтавського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи №440/534/25 як зразкової, Верховний Суд в ухвалах від 25.02.2025 у справі №200/116/25 та від 26.02.2025 у справі №440/534/25 звернув увагу на те, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 (справа №400/2085/19), 20.07.2022 (справа №340/2476/21), 25.07.2022 (справа №580/3451/21), 30.08.2022 (справа №440/994/20), 17.03.2023 (справа №340/3144/21) та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України: «обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятої статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини 7 статті 43, першого речення частини 1 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
З огляду на викладені норми права, практику Конституційного Суду України та Верховного Суду суд висновує, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема, і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Отже, рішенням суду від 30.04.2025 у цій справі встановлено наявність правових підстав для виплати пенсії позивача без будь-яких обмежень, у тому числі і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Однак відповідач ігноруючи викладене в мотивувальній частині рішення суду від 30.04.2025 у справі №380/2063/25 під час його виконання застосував понижуючі коефіцієнти, передбачені Постановою №1.
Також судом встановлено, що зміст поданого звіту не відповідає вимогами передбаченим частиною 2 статті 382-2 КАС України.
Окрім того, згідно з частиною 3 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому, суд зауважує, що така ухвала є різновидом виконавчого документа, а тому, має містити інформацію щодо керівника суб'єкта владних повноважень.
Однак відповідач у звіті жодної інформації, зокрема, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 382-2 КАС України, не вказав.
З огляду на викладене суд висновує, що відповідачем подано звіт, який не відповідає вимогам частини 2 статті 382-2 КАС України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову в прийняття звіту про виконання судового рішення та необхідності встановлення нового строку для подання звіту відповідно до вимогам статті 382-2 КАС України.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 370, 382-382-3 КАС України суд,-
1. У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення суду від 30.04.2025 у справі №380/2063/25 - відмовити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати новий звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/2063/25 у строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали суду, який оформити відповідно до частини 2 статті 382-2 КАС України та вказати інформацію щодо керівника суб'єкта владних повноважень згідно з пунктом 2 частини 2 статті 382-2 КАС України.
3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кравців О.Р.