справа №380/18876/25
про відкриття спрощеного позовного провадження
в адміністративній справі
22 вересня 2025 рокум. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 15 вересня 2022 року по 20 жовтня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 15 вересня 2022 по 20 жовтня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
До позовної заяви позивач долучає заяву про поновлення строку звернення до суду, у якому наголошує, що початок перебігу тримісячного строку звернення до суду слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Відповідач подав заяву, у якій просить повернути позовну заяву у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Вирішуючи питання строку звернення до суду у цій справі, суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.04.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В подальшому, Законом України від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Зокрема, Судова палата сформулювала позицію, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX).
Крім цього, Судова палата погодилася з висновком суду попередньої інстанції про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Спірний період у цій справі тривав з 15.09.2022 по 20.10.2022, тобто на такі правовідносини поширюється тримісячний строк звернення до суду, який починає свій відлік з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Оскільки така інформація стала відома позивачу з листа відповідача 14.08.2025, то строк звернення до суду у цій справі не пропущено.
Позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на стадії відкриття провадження у справі не встановлено.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Спір виник з публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.
Частиною 1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Суддя встановила, що вказана справа не відноситься до справ, які відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч. 2, 6 ст. 12 КАС України та оцінюючи, перелічені у ч. 3 ст. 257 КАС України критерії, суддя дійшла висновку, що ця справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 12, 19, 160, 161, 171, 248, 256, 257-262 КАС України, суддя
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справа розглядатиметься судом у складі судді Сидор Наталії Теодозіївни одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Роз'яснити учасникам справи, що позивач вправі подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення (вимоги до змісту та форми цих заяв по суті справи викладено в статтях 163-165 КАС України). Для подання суду цих заяв суддя встановлює учасникам справи п'ятиденний строк, який обчислюється: для позивача - від дати отримання відзиву на позов, а для відповідача - від дати отримання відповіді на відзив.
Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України (http://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/) в розділі “Стан розгляду справ».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сидор Наталія Теодозіївна