10 вересня 2025 рокусправа № 380/16001/25
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
представника позивача Кульчицького О.С.,
представників відповідача Івасечко Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» (місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93а, код ЄДРПОУ 40367600) (далі - позивач, ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП»), звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі - відповідач, митний орган), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДМС України № UA209000/2025/900429/2 від 17.07.2025, винесене підрозділом митного органу - УК та АМП Львівської митниці.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Не зважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою від 11.08.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 18.08.2025 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією було встановлено ряд невідповідностей. У зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем за першим методом. У рішенні про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» зареєстроване 24.03.2016, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Інші види діяльності: Виробництво спортивних товарів, Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, Виробництво будівельних виробів із пластмас, Установлення столярних виробів, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Оптова торгівля офісними меблями, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, Виробництво іншої продукції, н.в.і.у., Установлення та монтаж машин і устатковання, Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування.
07.10.2024 між компанією ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY Co. Ltd (Китай) (продавець) та ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» (покупець) укладено контракт №001/0710/2024 від 07.10.2024.
Відповідно до п.1 контракту передбачено, що продавець продає, а покупець купує спортивні товари, а також інші товари, в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною Контракту.
На виконання умов контракту №001/0710/2024 від 07.10.2024, ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» придбало у ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY Co. Ltd (Китай) товар, а саме батути: батут 6 FT Trampolina 1149 шт. вартістю 39,00 доларів США/шт.; батут 12 FT Trampolina - 120 шт. вартістю 83,00 доларів США/шт.; батут 13 FT Trampolina - 50 шт. вартістю 92,00 доларів США/ шт.; Килимок для стрибків на батуті (мати) з текстильних матеріалів: мат для стрибків 6FT JUMPING MAT-10 шт. вартістю 15,00 доларів США/шт.; мат для стрибків 12FT JUMPING MAT-3 шт. вартістю 18,00 доларів США/шт.; мат для стрибків 13FT JUMPING MAT-2 шт. вартістю 20,00 доларів США/шт.; Готові сітки з текстильних матеріалів для батутів, служать для захисту від падіння: сітка 6FT SAFETY NET - 10 шт. вартістю 16,00 доларів США/шт.; сітка 12FT SAFETY NET - 3 шт. вартістю 18,00 доларів США/шт.; сітка 13FT SAFETY NET - 2 шт. вартістю 19,00 доларів США/шт.; Накладки на пружини для батутів з текстильних матеріалів: накидка 6FT PADDIMG 10 шт. вартістю 15,00 доларів США/шт.; накидка 12FT PADDIMG - 3 шт. вартістю 17,00 доларів США/шт.; накидка 13FT PADDIMG - 2 шт. вартістю 18,50 доларів США/ шт.; Пружини розтягання з чорних матеріалів для батутів: пружини 140 мм Spring - 5 шт. вартістю 20,00 доларів США/шт.; пружини 120 мм Spring - 10 шт. вартістю 20,00 доларів США/шт.; Набір для кріплення болтів з чорних матеріалів з головками та гайками для батутів: болти 6FT SCREW BOX -10 шт. вартістю 10,00 доларів США/шт.; болти 12FT SCREW BOX -3 шт. вартістю 12,00 доларів США/шт.; болти 13FT SCREW BOX -2 шт. вартістю 15,00 доларів США/шт. відповідно.
Всього позивачем придбано товару на загальну суму 60 571,00 долари США згідно з інвойсом № 2509041 від 30.04.2025, який є відповідно до п. 1.1. Контракту його невід'ємною частиною. Оплата за товар проведена платіжними дорученнями № 133 від 17.06.2025 та № 128 від 17.03.2025.
ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» з метою митного оформлення вказаного товару через уповноваженого представника 17.07.2025 подано до Львівської митниці митну декларацію №25UA209170061571U2, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме Інвентар та обладнання для занять фізкультурою, іншими видами спорту або для гри на свіжому повітрі, батути: батут 6 FT Trampolina -1149 шт.; батут 12 FT Tra mpolina -120 шт.; батут 13 FT Trampolina -50 шт. Килимок для стрибків на батуті(м ати) з текстильних матеріалів: мат для с трибків 6FT JUMPING MAT-10 шт.; мат для стрибків 12FT JUMPING MAT-3 шт.; мат для стрибків 13FT JUMPING MAT-2 шт. Готові с ітки з текстильних матеріалів для батуті в, служить для захисту від падіння: сітк а 6FT SAFETY NET -10шт.; сітка 12FT SAFE TY NET-3шт.; сітка 13FT SAFETY NET- 2шт. Накладки на пружини для батутів з текстильних матеріалів: накидка 6FT PADDING 1 0т.; накидка 12FT PADDING -3шт.; накидка 13FT PADDING -2шт.
До митного контролю разом з митною декларацією №25UA209170061571U2 в якості підстави для застосування основного методу декларантом надано низку документів, які містять відомості щодо ціни товару, зокрема: контракт № 001/0710/2024 від 07.10.2024; Інвойс №2509041 від 30.04.2025; Пакувальний лист №2509041 від 30.04.2025; Коносамент ZM25040835 від 09.05.2025; Автотранспортна накладна 0965 від 02.07.2025; Автотранспортна накладна 3320 від 03.07.2025; Сертифікат про походження товару 25C348000127/00052 від 10.06.2025; Платіжне доручення про передоплату № 128 від 17.03.2025; Платіжне доручення про доплату №133 від 17.06.2025; Рахунок на оплату експедиційних послуг та перевезення № 9426 вiд 04.07.2025; Договір експедиторського обслуговування №03-04/1 від 03.04.2020; Експортну декларацію № 310120250000072221; Довідка Вих.№ OW011994 від 03.07.2025; Проформа №2509041 від 26.02.2025. Додатково, на вимогу митного органу позивачем було надано: Прайс-лист від 01.02.2025 та Заявку на перевезення від 15.03.2025.
За результатами розгляду ЕМД №25UA209170061571U2 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2025/900429/2 від 17.07.2025 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/001110.
У графі 33 Рішення про коригування митної UA209000/2025/900429/2 від 17.07.2025 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним:
«В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495Л/І (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтвердженні документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:
Поставка товару здійснювалась на підставі Контракту від 07.10.2024 р. за № 001/0710/2024 далі - (Контракт), укладеного у м. Львів, між компанією ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD (продавець) та TOB "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" в особі директора Захарія Ігоря Івановича (покупець).
Слід відмітити, що в преамбулі Контракту та в реквізитах такого, відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання Контракту від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладення договору (контракту). Однак, перевірити здатність на укладення договору сторони продавця, із наданих документів, є неможливим.
П.11.1 Контракту передбачається строк дії Контракту до повного виконання умов даного Контракту. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що Контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов'язково погоджується при укладенні сторонами (ч.3 ст.180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. Однак, Контракт не містить положень щодо строку дії Контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів.
п.1.1 Контракту передбачається, що продавець продає, а покупець купує спортивні товари, а також інші товари в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в інвойсах, які є невід'ємною частиною даного Контракту.
Згідно п. 2.1. Контракту, кількість товару, що підлягає поставці та його асортимент визначаються фактурами (інвойсами), що видаються на кожну партію товару. Враховуючи вищевикладене, інвойс уточнює та більш детально розкриває зміст договірних умов, тобто такими документами погоджуються істотні умови Контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такий є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатками до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину контракту, що відповідає умовам Контракту. Наданий до митного оформлення інвойс №2509041 від 30.04.2025 підписаний лише стороною Продавця та не містить підпису Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, наявність таких обставин не дає можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, з огляду на те, що відсутні відомості про узгоджену кількість та ціну товару.
Експортна декларація № 310120250000072221 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Крім того, у гр. "країна призначення" та гр. «торгова країна» вищевказаної декларації містить запис "POL", що суперечить умовам зовнішньоекономічної операції.
Датою складання наданого до митного оформлення рахунку на оплату транспортно- експедиційних послуг № 9426 є 04.07.2025, проте відповідно до відміток на товаросупровідних документах (CMR) вантаж перетнув кордон 07.07.2025. Відповідно, на момент виставлення рахунку витрати на транспортування вантажу на ділянці Гданськ - п/п Рава-Руська-Хребенне не були відомі у повному обсязі. Крім того, у вищевказаному рахунку міститься посилання на договір № 03-04/1 від 03.04.2020. Відповідно до п.4.1.3 зазначеного Договору на транспортно експедиторське обслуговування Клієнт оплачує послуги не пізніше ніж за 3 банківських дні з моменту виставлення Експедитором рахунку, але до виходу контейнерів з порту. Слід зазначити, що платіжні документи, які підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг за рахунком № 9426 є 04.07.2025 декларантом до митного оформлення не надано. Наявність таких обставин, не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо числового значення складових митної вартості в частині отриманих транспортно-експедиторських послуг.
У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу декларантом додатково надано: прайс-лист, зовнішньоекономічний контракт, заявку на перевезення, проформу-інвойс. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала №UA209230/2025/48797 від 26.05.2025 р., де митна вартість товару зі схожими характеристиками «інвентар та обладнання для занять фізкультурою..» становить 3,7501 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».
З урахуванням прийнятого Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» подано нову електронну митну декларацію №25UA209170061727U9 від 17.07.2025.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №25UA209170061571U2 від 17.07.2025 щодо якого проведено коригування митної вартості.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракт № 001/0710/2024 від 07.10.2024; Інвойс №2509041 від 30.04.2025; Пакувальний лист №2509041 від 30.04.2025; Коносамент ZM25040835 від 09.05.2025; Автотранспортна накладна 0965 від 02.07.2025; Автотранспортна накладна 3320 від 03.07.2025; Сертифікат про походження товару 25C348000127/00052 від 10.06.2025; Платіжне доручення про передоплату № 128 від 17.03.2025; Платіжне доручення про доплату №133 від 17.06.2025; Рахунок на оплату експедиційних послуг та перевезення № 9426 вiд 04.07.2025; Договір експедиторського обслуговування №03-04/1 від 03.04.2020; Експортну декларацію № 310120250000072221; Довідка Вих.№ OW011994 від 03.07.2025; Проформа №2509041 від 26.02.2025; Прайс-лист від 01.02.2025 та Заявку на перевезення від 15.03.2025.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт № 001/0710/2024 від 07.10.2024 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура №2509041 від 30.04.2025 визначає вартість товару 60571,00 Доларів США.
Додатково позивачем було надано копію митної декларації країни відправлення.
Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана позивачем в МД №25UA209170061571U2 від 16.07.2025, а також в подальшому і в МД №25UA209170061727U9 від 17.07.2025, ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №2509041 від 30.04.2025 та становить 60571,00 Доларів США.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 60571,00 Доларів США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
Щодо посилання відповідача на те, що в Контракті від 07.10.2024 № 001/0710/2024, який укладений у м. Львів між компанією ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD (продавець) та TOB "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" в особі директора Захарія Ігоря Івановича (покупець), відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання Контракту від імені компанії ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD, суд зазначає таке.
Відповідно до абз.13 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Водночас, законодавством України немає визначених вимог до форми зовнішньоекономічного контракту.
Суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності за контрактом №ТТС2009069 від 02.03.2020 є компанія ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO.,LTD (Китай), підпис та штамп зазначеної сторони проставлено на контракті, як і штамп та підпис компанії ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП».
Також суд зазначає, що прізвище та ім'я уповноваженої особи сторони контракту жодним чином не впливають на визначення митної вартості товарів.
Щодо зауважень митного органу про те, що Контракт не містить положень щодо строку його дії, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Суд враховує, що інвойс та платіжні документи містять посилання на цей контракт, що свідчить про чинність Контракту та виконання його сторонами.
Відповідачем не надано доказів того, що господарські відносини між сторонами припинені, а Контракт втратив чинність, тому такі не заслуговують на увагу.
Щодо зауважень відповідача про те, що наданий до митного оформлення інвойс №2509041 від 30.04.2025 підписаний лише стороною Продавця та не містить підпису Покупця.
Суд зазначає, що інвойс це документ який формується та надається продавцем, а факт оплати товару покупцем свідчить про прийняття та погодження вартості товару. Позивачем оплачено товар згідно з наданим Рахунком-фактурою (інвойсом), а також надано зазначений документ до митного оформлення.
Рахунок-фактура як первинний документ бухгалтерського обліку має містити відомості про господарську операцію (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні). Як електронний, так і паперовий первинний документ має містити такі обов'язкові реквізити (ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні): назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст, обсяг і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за проведення і оформлення господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у проведенні господарської операції. Перелік обов'язкових реквізитів первинного документу бухгалтерського обліку продубльовано і в пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.
Таким чином, інвойс в правовій площині в якості документу первинного бухгалтерського обліку дозволяє дійти висновку, що обов'язковим реквізитом інвойсу є саме реквізити підприємства від імені якого складено документ, жодні відомості щодо адресата (покупця) як і підпис останнього законодавством не вимагаються.
Щодо посилання відповідача на те, що експортна декларація № 310120250000072221 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними суд зазначає таке.
Частиною 1 ст.53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Митна декларація країни відправлення не є документом, що необхідний для визначення митної вартості згідно з ст. 53 МКУ, така декларація надана декларантом додатково та добровільно, а отже остання не може слугувати причиною для винесення рішення про корегування митної вартості товару.
Як видно з декларації, вона складена для цієї партії товару - у ній аналогічні отримувач, продавець, вага, кількість, номер інвойсу, номер контейнера і вартість.
Суд також враховує пояснення позивача щодо того, що в експортній декларації вказана країна прибуття Польща оскільки саме там знаходиться територіально наближений та повноцінно функціонуючий порт. Через збройну агресію рф усі вантажі перенаправлені в ЄС. Саме тому відправник вказав країну призначення Польщу, звідти транзитом автомобільним транспортом товар доставляється в Україну. Усі інші дані вантажу та поставки, а саме вартість, вага, умови поставки - збігаються з даними в усіх інших документах.
Щодо посилання відповідача на те, декларантом не подано будь-які документи, що підтверджують факт оплати вартості транспортно-експедиційних послуг суд зазначає, що сам факт оплати чи не оплати рахунків за транспортно-експедиційні послуги ніяк не впливає та не підтверджує митну вартість товару.
Відповідно до п.4.1.3 Договору на транспортно-експидиторське обслуговування умови оплати описані в варіанті прибуття в українські порти, а також передбачено те, що сторони можуть погодити інші терміни та умови оплати як додатковою угодою так і усно. Відповідно до пп. Б п. 4.1.3 Договору, сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків в додаткових угодах до Договору, заявках та ін.
Таким чином, сторони договору можуть самостійно врегульовувати момент оплати наданих послуг. Будь яке порушення сторонами умов договору впливає лише на господарські відносини сторін договору та відповідно можуть слугувати підставою для господарського спору, а дослідження таких порушень не входить в обов'язки відповідача та відповідно не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Вказані відповідачем недоліки не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що доводи митного органу про не підтвердження числового значення митної вартості є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару зазначеного у графі 31 МД, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішенням у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці № UA209000/2025/900429/2 від 17.07.2025 про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900429/2 від 17.07.2025.
Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» (місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93а, код ЄДРПОУ 40367600) судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 15.09.2025.
Суддя Р.І. Кузан