справа№ 380/24334/24
з питань відстрочення і розстрочення виконання,
змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
22 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в письмовому провадженні заяву Управління Служби безпеки України у Львівській області про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 . Позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року;
-зобов'язати Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2024, позовні вимоги задоволено повністю.
визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
зобов'язано Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
14.07.2025 представником відповідача до Львівського окружного адміністративного суду подано заяву, в якій просить суд: відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/24334/24 до 31.10.2025.
В обґрунтування заяви зазначає, що Управління Служби безпеки України у Львівській області як регіональний державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України є розпорядником коштів третього рівня і фінансується виключно з державного бюджету України в межах затвердженого головним розпорядником на бюджетний рік кошторису. Відповідно до наданих повноважень, головним розпорядником коштів в даному випадку виступає Служба безпеки України.
Звертає увагу, що Листом начальник фінансового відділу УСБУ у Львівській області повідомила помічника начальника Управління (з правової роботи) - начальника юридичного сектору УСБУ у Львівській області про те, що станом на час складення інформування негайне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №380/24334/24 у справі за позовом ОСОБА_1 неможливе через відсутність кошторисних призначень за КЕКВ 2800 “Інші видатки», за яким відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року № 333 “Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкція щодо застосування класифікації кредитування бюджету» бюджетні установи проводять видатки, що стосуються виконання судових рішень. До листа долучено копію листа начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області “Щодо корегування кошторисних призначень загального фонду бюджету за КПКВ 6521010», скерованого на ім'я начальника ФЕУ Служби безпеки України, у якому, у відповідності до наказу ЦУ СБУ від 10.01.2025 №18/ДСК, з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Листом від 17.07.2025 судом повідомлено, що заяву про відстрочення виконання рішення у справі 3380/24334/24 буде вирішено після повернення справи з Восьмого апеляційного адміністративного суду.
21.07.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких звертає увагу, що відповідачем не обґрунтовано необхідності надання відстрочки саме терміном до 31.10.2025. Вважає, що встановлення відстрочки до 31.10.2025, що становить три місяці з моменту подання заяви на коригування кошторисних призначень, є завищеним та не ґрунтується на принципах доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування.
28.07.2025 справу повернулась з Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У період з 28.07.2025 по 07.09.2025 головуючий суддя Гулкевич І.З. перебувала у щорічній основній відпустці, а у період з 08.09.2025 по 19.09.2025 на листку непрацездатності.
Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву, суд встановив наступне.
Згідно частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини 4 статті 378 цього Кодексу, також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу наведеної норми встановлено, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
При цьому, питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
У постанові від 06 грудня 2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 819/150/17).
У рішенні від 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци 2, 3 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008).
У рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Рішення суду у цій справі набрало законної сили, а отже, є обов'язковим до виконання.
Відповідачем здійснено нарахування сум, необхідних для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі № 380/24334/24 у розмірі 98677,75 грн.
Суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Водночас, підстави, а саме: наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
Основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається відповідач, є відсутність коштів.
Вказані вище обставини суд вважає такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення.
Також суд враховує, що заперечень з боку позивача проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі на адресу суду не надходило.
Так, відповідач просить відстрочити виконання судового рішення до 31 серпня 2025 року.
Відповідно до ч.5 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи обставини справи та вимоги КАС України, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду до 31 жовтня 2025 року, а тому заяву представника відповідача слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 378 КАС України, суд -
постановив:
Заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду задовольнити.
Відстрочити Управлінню Служби безпеки України у Львівській області виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 380/24334/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії до 31.08.2025.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Гулкевич І.З.