справа№380/25926/24
19 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними бездіяльності і дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність щодо незарахування, відмову ГУНП у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до стажу служби в поліції наявні на момент прийняття на службу у ГУНП у Львівській області вислугу років (стаж служби) з 07.12.2012 року по 08.11.2016 рік у Державній кримінально-виконавчій службі та зобов'язати ГУНП у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент прийняття на службу у ГУНП у Львівській області вислугу років (стаж служби) з 10.08.2011 року по 08.02.2024 року у Державній кримінально-виконавчій службі до стажу служби в поліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (у тому числі в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) за час служби в органах поліції з урахуванням вислуги років з 10.08.2011 року по 08.02.2024 рік в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 10.08.2011 по 08.02.2024 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Станом на теперішній час проходить службу в Національній поліції України. Вказує, що 15.11.2024 звернувся до ГУ НП у Львівській області із заявою про зарахування періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі з 10.08.2011 по 08.02.2024 до стажу служби в Національній поліції України. Однак відповідач листом від 22.11.2024 відмовив у задоволенні його заяви, з тих, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби не входить до переліку служб, які зараховуються до вислуги років поліцейським. Позивач вважає, що така поведінка відповідача є протиправною та порушує його соціальні права як поліцейського, тому звернувся до суду з цим позовом. Просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 01.01.25 було залишено позовну заяву без руху.
09.01.25 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви (вх. №1719).
Ухвалою від 27.01.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішила розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.
11.02.2025 за вх. № від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити. Звернув увагу на те, що Відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби не відноситься переліку посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції. Законом «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2022 № 2123-ІХ ст. 60 спеціального у спірних правовідносинах Закону № 580-VIII викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування інших нормативно-правових актів, крім тих, що регулюють проходження служби в поліції. Тому при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. Враховуючи, що в вичерпному переліку видів служби, які зараховуються до стажу служби в поліції, визначеному ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», відсутня Державна кримінально-виконавча служба, то період служби позивача в у Державній кримінально-виконавчій службі не може бути зарахований до стажу служби в поліції.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
10.08.2011 згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 прийнятий на службу в Державну кримінально-виконавчу службу згідно з наказом № 1100/с від 10.08.2011.
08.02.2024 ОСОБА_1 звільнений із Державної кримінально-виконавчої служби відповідно до наказу № 150/c-24 від 08.02.2024.
09.02.2024 позивач був прийнятий на службу у Національну поліцію України у Львівській області відповідно до наказу ГУ НП у Львівській області № 770/с від 09.02.2024, де працює на момент розгляду справи.
15.11.2024 представник позивача звернувся до ГУ НП у Львівській області з адвокатським запитом у якому просив надати копії послужного списку, копії трудової книги, відомості про період роботи зараховані до стажу служби в поліції та трудового стажу і вислуги років та відомості про те, чи зараховано до стажу служби в поліції ОСОБА_1 періоди його служби у Державній кримінально-виконавчій службі України та її структурних підрозділах.
22.11.2024 відповідач надав наручно представнику позивача лист-відповідь від 21.11.2024 № 9442202924, у якому повідомив, що період проходження служби у Державній кримінально-виконавчій службі України та її структурних підрозділах у переліку обрахунку стажу служби в поліції відсутні, тому на даний час немає правових підстав для зарахування до стажу служби в поліції періоду проходження у Державній кримінально-виконавчій службі та її структурних підрозділах.
Позивач, не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю відповідача, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ».
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Частина друга статті 14 Закону №2713-IV передбачає, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону №2713-IV особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання:
1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби;
2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби, сержант внутрішньої служби, старший сержант внутрішньої служби, старшина внутрішньої служби, прапорщик внутрішньої служби, старший прапорщик внутрішньої служби;
3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби, лейтенант внутрішньої служби, старший лейтенант внутрішньої служби, капітан внутрішньої служби;
4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби, підполковник внутрішньої служби, полковник внутрішньої служби;
5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби, генерал-лейтенант внутрішньої служби, генерал-полковник внутрішньої служби.
Суд на підставі наявних у справі належних доказів встановив, що 10.08.2011 згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 прийнятий на службу в Державну кримінально-виконавчу службу згідно з наказом № 1100/с від 10.08.2011. А 08.02.2024 ОСОБА_1 звільнений із Державної кримінально-виконавчої служби відповідно до наказу № 150/c-24 від 08.02.2024.
Частина 5 ст. 23 Закону №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України» від 02.07.2014 №225, що втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26.04.2017 №294, Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби (пенітенціарної служби).
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Отже, дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, в тому числі й дія ст. ст. 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України розповсюджується на позивача під час проходження ним служби в оспорюваний період.
Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18 дійшов висновку про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Крім того, у постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 Верховний Суд констатував, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на час звільнення в Державній пенітенціарній службі України) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Отже, враховуючи тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які позивачем виконувались на момент проходження служби та статус позивача, суд дійшов висновку, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.
Таким чином, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу до стажу служби в Національній поліції України наявні на момент прийняття на службу у ГУ НП у Львівській області вислугу років (стаж служби) з 10.08.2011 по 08.02.2024 у Державній кримінально-виконавчій службі, а не з 07.12.2012 по 08.11.2016 як помилково зазначає позивач.
Суд вважає, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції, наявну на момент прийняття на службу у ГУ НП у Львівській області вислугу років (стаж служби) з 10.08.2011 по 08.02.2024 у Державній кримінально-виконавчій службі до стажу служби в Національній поліції України.
Суд наголошує на тому, що позивач отримував грошове забезпечення у зменшеному розмірі у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, а тому позовні вимоги щодо проведення перерахунку і виплати грошового забезпечення (у тому числі в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) за час служби в органах поліції з урахуванням вислуги років з 10.08.2011 по 08.02.2024 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України також підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України наявні на момент прийняття на службу у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області вислугу років (стаж служби) з 10.08.2011 по 08.02.2024 у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до стажу служби в поліції, наявну на момент прийняття на службу у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області вислугу років (стаж служби) за період з 10.08.2011 по 08.02.2024 у Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в Національній поліції України, а також провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (у тому числі в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) за час служби в органах поліції з урахуванням вислуги років за період з 10.08.2011 по 08.02.2024 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 2422 (дві тисяч чотириста двадцять дві) гривень 40 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 19.09.2025.
Суддя Потабенко В.А.