22 вересня 2025 рокусправа №380/4499/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 комендатура охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рік включно з врахуванням базового місяця індексації січня 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 08.11.2018 рік включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди 01.03.2018 по 08.11.2018 рік включно, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4025,65 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за періоди з 08.11.2018 року по 31.12.2022 рік та з 01.01.2024 рік по 14.12.2024 рік включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.11.2018 року по 31.12.2022 рік та з 01.01.2024 рік по 14.12.2024 рік включно, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4025,65 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 рік включно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі - Позивач), проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 05.08.2013 по 08.11.2018 та у військовій частині НОМЕР_1 з 08.11.2018 по 14.12.2024. Наказом № 349 від 14.12.2024 Позивача звільнено зі служби у запас за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». 10.01.2025 представник позивача звернувся із адвокатськими запитами щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення до військових частин. Відповіді з відповідними довідками були надані військовими частинами НОМЕР_1 (лист №173/71/ПС від 29.01.2025) та НОМЕР_2 (лист №1194/25/228/ПС від 11.02.2025). З вказаних Листів вбачається, що Військова частина НОМЕР_2 не провела повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із використанням базового місяця - січень 2008 року, а також за період з 01.03.2018 по 08.11.2018 - у формі щомісячної фіксованої індексації, передбаченої пунктом 5 Порядку № 1078, із компенсацією сум ПДФО згідно з постановою КМУ № 44 від 15.01.2004. Аналогічно, військова частина НОМЕР_1 не здійснила у повному обсязі виплату індексації грошового забезпечення за періоди з 08.11.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 14.12.2024, а також не нарахувала та не виплатила індексацію за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 включно.
Позивач вважає, що військові частини НОМЕР_2 та НОМЕР_1 безпідставно не нарахували та не виплатили у повному обсязі належну індексацію грошового забезпечення за час проходження ним військової служби, відтак звернувся із вказаним позовом до суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року клопотання представника позивача задоволено - залучено до участі у справі як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Військова частина НОМЕР_2 ( далі - відповідач 1) через канцелярію суду подала відзив (вх. №24258 від 21.03.2025). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що проведення індексації грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється в межах фінансових ресурсів, передбачених у кошторисах відповідних установ, що прямо випливає з Порядку № 1078, а також із листів Мінсоцполітики від 16.07.2015 № 10685/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16 та інших. Фінансування Збройних Сил України, у тому числі військової частини НОМЕР_2 , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких є Міністерство оборони України. Військова частина, як нижчий розпорядник бюджетних коштів, може здійснювати видатки виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом. Закони про Державний бюджет України на 2016 та 2017 роки не передбачали видатків на індексацію грошового забезпечення. Згідно з роз'ясненнями Конституційного Суду України (рішення від 26.12.2011 № 20-рп/2011), соціально-економічні права не є абсолютними і можуть бути обмеженими у разі відсутності фінансового забезпечення. Наказ МОУ від 09.02.2017 № 88 визначає черговість витрат бюджетних коштів, у якій індексація не є пріоритетною. Крім того, Порядок № 1078 не передбачає механізму нарахування індексації заднім числом. Таким чином, рішення щодо нарахування індексації за зазначений період не входить до компетенції військової частини НОМЕР_2 , а належить до повноважень Міністерства оборони України, що виключає наявність протиправної бездіяльності з боку командування військової частини. Також вказує про те, що з 15.12.2015 набули чинності нові правила визначення базового місяця для індексації, згідно з якими значення індексу споживчих цін у такому місяці приймається за 1 або 100. Постанова КМУ №?1013 не містить положень про зворотну (ретроактивну) дію нових норм Порядку №?1078 та не передбачає особливих умов їх застосування. Пунктом 3 Постанови №?1013 передбачено, що розрахунок індексації за грудень 2015 року здійснюється за старою редакцією Порядку №?1078, а починаючи з січня 2016 року - за новими правилами. При цьому підвищення тарифних ставок, передбачене Постановою №?1013, не поширюється на військовослужбовців. Оскільки у період з 15.12.2015 до 01.03.2018 зміни розмірів посадових окладів (тарифних ставок) військовослужбовців не відбувались, правові підстави для визначення нового базового місяця у цей період відсутні. Постанова №?1013 не надає права враховувати базовим місяцем період до набрання нею чинності. З огляду на принцип правової визначеності, військова частина НОМЕР_2 вважає обґрунтованим застосування при визначенні базового місяця редакції абзацу 1 пункту 5 Порядку №?1078, що діяла до 15.12.2015. Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів громадян здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем офіційної публікації індексу споживчих цін, якщо він перевищує поріг індексації (101%). Індексації підлягають грошові доходи, отримані в гривнях, що не мають разового характеру, у межах прожиткового мінімуму відповідних груп населення (пункти 2, 4 Порядку). Підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій тощо визначає базовий місяць індексації зі значенням індексу 1 (п. 5 Порядку). Виплати індексації проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування (п. 6 Порядку). Згідно з постановою КМУ №704 від 30.08.2017 у редакції від 24.02.2018, базовим місяцем для індексації грошового забезпечення військовослужбовців визначено березень 2018 року. На основі офіційних даних Держстату, індекс споживчих цін до грудня 2018 року перевищив поріг (103,7%), тому індексація застосовується з грудня 2018 року. Відтак, підстав для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу у період березня-листопада 2018 року немає.
Військова частина НОМЕР_1 ( далі - відповідач 2) у встановлений судом строк відзив на позов не подала. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в системі ЄСІТС 10.03.2025.
Станом на момент розгляду цієї справи жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач - 11 комендатура охорони та обслуговування ( далі - відповідач 3) подала відзив на позов, у якому просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що законодавчі підстави для індексації після 01 січня 2018 року відсутні, проведення індексації у період 2018-2014 роки є неможливим через відсутність економічних підстав. Постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення з 01.12.2015, але й визначено порядок послідовності для її проведення.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 05.08.2013 по 08.11.2018 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Позивач у період з 08.11.2018 по 14.12.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №349 від 14.12.2024 позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г»(через сімейні обставини) відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
10 січня 2025 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у військових частинах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 .
Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь №173/71/ПС від 29.01.2025, додавши відомості про грошове забезпечення позивача за період з 01.12.2018 по 14.12.2024, а також роз'яснення щодо порядку обчислення та нарахування індексації.
Військова частина НОМЕР_2 у відповіді №1194/25/228/ПС від 11.02.2025 надала довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення.
Водночас встановлено, що військова частина НОМЕР_2 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 застосовувала базовим місяцем січень 2008 року. Також у період з 01.03.2018 по 08.11.2018 індексація нараховувалась із застосуванням щомісячної фіксованої індексації, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб згідно з постановою КМУ №44 від 15.01.2004.
Зі звітних даних військової частини НОМЕР_1 встановлено, що за період з 08.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.12.2024 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 нараховувалась із застосуванням щомісячної фіксованої індексації з урахуванням компенсації податку відповідно до зазначених нормативних актів.
Крім того, військова частина НОМЕР_1 не здійснювала нарахування та виплату індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 включно.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рік включно з врахуванням базового місяця індексації січня 2008 року та зобов'язання військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць) суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З аналізу положень Закону № 2011-XII та Закону № 1282-ХІІ слід дійти висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Щодо визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 вказаної постанови вона набрала чинності з 01.01.2008.
Ця постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме - до 01.03.2018.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір. Позиція відповідача з цих питань не залишає підстав сподіватися, що у разі визнання за позивачем права на нарахування індексації, вона буде перерахована так, як про це просив позивач.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Внаслідок викладеного суд вважає, що вказані позовні вимоги підлягають до задоволення.
В межах позовної вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 08.11.2018 рік включно та зобов'язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди 01.03.2018 по 08.11.2018 рік включно, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4025,65 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, суд зазначає таке.
Відповідно до абзаців третього п'ятого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
У постанові від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21 Верховний Суд дійшов висновку, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього, четвертого Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має остання право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 30.11.2023 у справі № 420/5384/23.
Суд встановив, що у період з 01.03.2018 по 08.11.2018 військова частина НОМЕР_2 не нараховувала і не виплачувала позивачу цей вид індексації (індексацію-різницю).
Суд зазначає, що з огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для застосування вищенаведених положень Порядку № 1078 та встановлення наявності/відсутності у позивача права на індексацію-різницю, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаних постановах, суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п'ятого пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З метою визначення у позивача права на індексацію-різницю, на підставі довідки про нараховане та виплачене грошового забезпечення встановлено, що грошове забезпечення за лютий 2018 року склало 11306,80 за березень 2018 року 11744,30.
За таких умов, збільшення грошового доходу позивача в березні 2018 року склало 437,50 грн (11744,30грн -11306,80 грн).
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), позивач взяв за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/51.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100%, тобто 1762,00 грн * 253,30% / 100% = 4463,15 грн.
Отже, розмір підвищення доходу (А) 437,50 грн є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4463,15 грн, а різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) дорівнює: 4025,63 грн (4463,15 грн - 437,50 грн).
Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача становить 4025,63 грн.
Зважаючи на викладене, Військова частини НОМЕР_2 повинна була нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю в розмірі 4025,63 грн щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, тобто в період з 01.03.2018 по 08.11.2018.
Отже, бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці в період з 01.03.2018 по 08.11.2018 є протиправною.
З огляду на позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 включно та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 рік, суд вказує таке.
Як було вказано, з 01.12.2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
При цьому, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз.2 п.1-1, абз.6 п.5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз.абз.2, 5 п.4 Порядку №1078).
Суд встановив, що з 01.03.2018 року відбулась зміна грошового забезпечення військовослужбовців у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення доходу у цілях нарахування індексації військовослужбовцям.
Згідно з п.4 Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.
Абзацом 1 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку з прийняттям Постанови №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року є місяцем підвищення доходів позивача, а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Своєю чергою, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), врегульовано абз.абз.3, 4 та 6 п.5 Порядку №1078: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 р. становив 101,1%, в квітні 2018 р. становив 100,8%, в травні 2018 р. - 100,0%, в червні 2018 р. - 100,0%, в липні 2018 р. - 99,3%, в серпні 2018 р. - 100,0%, в вересні 2018 р. - 101,9%, в жовтні 2018 р. - 101,7%.
Отже, величина індексу споживчих цін у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищувала передбаченого п.1-1 Порядку №1078 порогу індексації у 103%.
Відтак, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді цього ж року, то позивач набув право на виплату індексації з грудня 2018 року.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.05.2022 року у справі №400/4491/20.
Водночас суд враховує, що положеннями абз.18 п.3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».
Відтак, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
За таких обставин, відповідачем у 2023 році зупинено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення як «поточної» з урахуванням березня 2018 року, як місяця обчислення індексу споживчих цін, так і так званої «індексації-різниці», що мала нараховуватись та виплачуватись із березня 2018 року відповідно до абз.абз.3-6 п.5 Порядку №1078.
Поряд з тим, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» таких застережень щодо зупинення нарахування та виплати у 2024 році індексації грошових доходів населення не містить.
Отже, із січня 2024 року роботодавці знову зобов'язані індексувати заробітну плату своїм працівникам з урахуванням рівня інфляції відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в порядку та спосіб, визначені Порядком №1078.
Зважаючи на це, у позивача виникло право на виплату поточної індексації грошового забезпечення з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року включно з урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), однак така протиправно не нараховувалася та не виплачувалася відповідачем.
В частині позовної вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за періоди з 08.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.12.2024 включно та зобов'язання здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.12.2024 включно, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4025,65 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за періоди з 08.11.2018 по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 14.12.2024 включно - є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Суд встановив, що у вказані періоди позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходилась на фінансовому забезпеченні 11 комендатури охорони та обслуговування, однак індексація його грошового забезпечення в повному обсязі не здійснювалася, що підтверджується відповідними довідками, наданими у відповіді на адвокатський запит. Водночас, згідно з пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у разі, коли підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, індексація нараховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу.
З огляду на наведене, позивач обґрунтовано просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за вказані періоди, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4025,65 грн., що відповідає положенням чинного законодавства.
Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 (у редакції, чинній станом на момент спірних правовідносин), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно з врахуванням базового місяця індексації січня 2008 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 08.11.2018 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди 01.03.2018 по 08.11.2018 включно, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4025,65 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за періоди з 08.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.12.2024 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_3 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.11.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.12.2024 включно, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4025,65 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 включно.
Зобов'язати НОМЕР_3 комендатуру охорони та обслуговування здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 включно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін справи :
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач 1 - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Відповідач 2 - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Відповідач 3 - 11 комендатура охорони та обслуговування ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
СуддяКухар Наталія Андріївна