22 вересня 2025 рокусправа № 380/16144/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Пенсійного фонду України (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, код ЄДРПОУ 00035323) (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не проведення розгляду і вирішення питань скарги ОСОБА_1 від 04.06.2025 та повторної скарги від 04.07.2025 у строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян»;
- зобов'язати Пенсійний фонд України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 04.06.2025 та повторну скаргу від 04.07.2025 та надати відповідь;
- стягнути з Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень та матеріальної шкоди в розмірі 52 270 (п'ятдесят дві тисячі двісті сімдесят) гривень 59 копійок
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. 03.06.2025 звернулася через портал Пенсійного фонду України із скаргою, яку було зареєстровано 04.06.2025 14:29:25 за № ВЕБ-28000-Ф С-25-103940. Суть скарги стосувалася виконання судового рішення по адміністративній справі №380/9732/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили 02.05.2025 на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду. Станом на 04.07.2025 на її поштову адресу не надходило жодного листа від Пенсійного фонду України, що змусило її 04.07.2025 повторно звернутися до відповідача зі скаргою, яку зареєстровано 04.07.2025 22:39 за № ВЕБ-28000-Ф-С-25-127630. Однак і станом на 06.08.2025 не одержала жодної відповіді. Позивачка вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач 28.08.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований таким. Від позивачки до Пенсійного фонду України надійшли скарги ВЕБ-28000-Ф-С-25 103940 від 03.06.2025 (вх. № 28063/М-2800-25 від 04.06.2025) та ВЕБ-28000-Ф-С-25 127630 від 04.07.2025 (вх. № 33513/М-2800-25 від 06.07.2025) щодо невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення суду. Зазначає, що виконання Рішення суду потребувало корегування даних програмного забезпечення підсистеми “Призначення та виплати пенсій (ППВП)», внаслідок чого і виникла затримка у його виконанні та наданні відповіді на звернення. За наслідками проведених дій, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 25.08.2025 виконано рішення суду та нараховано доплату по перерахунках пенсії за період з 07.11.2023 по 30.09.2025, виплату якої з урахуванням виплачених сум буде здійснено в плановий виплатний період. Про зазначене позивачці повідомлено листом Пенсійного фонду від 26.08.2025 № 33454-33513/М-03/8-2800/25, у якому принесено вибачення за затримку у наданні відповіді. Відтак вважає, що Пенсійним фондом України не лише розглянуті скарги позивачки, а вчинено дії щодо забезпечення виконання судового рішення у справі № 380/9732/24, внаслідок чого з боку Фонду відсутня бездіяльність. З огляду на наведене, враховуючи відсутність порушеного права, здійснення Фондом належного розгляду скарг позивачки та усунення підстав звернення зі скаргами, вважає що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України в не проведенні розгляду і вирішення скарг та зобов'язання повторно розглянути скарги від 04.06.2025 та 04.07.2025 і надати відповідь не підлягають задоволенню.
Крім цього вказує про відсутність підстав для стягнення моральної та матеріальної шкоди. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Від позивачки 01.09.2025 надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,079; 2) зобов'язати відповідача провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,079.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №380/9732/24 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 в адміністративній справі №380/9732/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за період з 01 березня 2022 року по 06 листопада 2023 року - залишено без розгляду.
Решта позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії із 07 листопада 2023 року в розмірі 1,197 та із 01 березня 2024 року в розмірі 1,079.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії із 07 листопада 2023 року в розмірі 1,197 та із 01 березня 2024 року в розмірі 1,079.
Позивачка 03.06.2025 звернулася через веб-портал до Пенсійного Фонду із скаргою щодо не виконання рішення суду, яку зареєстровано 04.06.2025 14:29:25 за № ВЕБ-28000-Ф С-25-103940.
У зв'язку з неотриманням відповіді на скаргу, позивачка 04.07.2025 повторно звернутися до ПФУ із скаргою, яку зареєстровано 04.07.2025 22:39 за № ВЕБ-28000-Ф-С-25-127630.
Листом Пенсійного фонду від 26.08.2025 № 33454-33513/М-03/8-2800/25 повідомлено, що на виконання постанови від 02.05.2025 у справі №380/9732/24 Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області проведено відповідні перерахунки. Доплату по перерахунках пенсії за період з 07.11.2023 по 30.09.2025 з врахуванням виплачених сум буде проведено в плановий виплатний період.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення розгляду і вирішення скарг у строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», позивачка звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, (далі - Положення) Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з підпункту 6 пункту 4 Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Підпунктом 17 пункту 4 Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.
У відповідності до підпункту 9 пункту 6 Положення Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Згідно з статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до частини 1 статті 3 вищенаведеного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Частинами 3 та 4 вказаної вище статті визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 20 вказаного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, на скарги позивачки від 03.06.2025 та від 04.07.2025 відповідь відповідач надав лише листом від 26.08.2025, тобто з порушенням місячного строку розгляду звернень, визначеного ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що Пенсійним фондом України допущено протиправну бездіяльність в частині ненадання своєчасної відповіді на скаргу позивачки, тобто має місце порушення строку розгляду звернень, визначеного ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
У зв'язку з тим, що відповідачем несвоєчасно розглянуто скарги позивачки суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ 00035323) щодо не повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду скарг 03.06.2025 та від 04.07.2025 у строки, встановлені статтею 20 Законом України «Про звернення громадян».
Водночас суд зазначає, що для задоволення вимоги позивачки зобов'язати Пенсійний фонд України повторно розглянути скарги ОСОБА_1 від 04.06.2025 та повторної скарги від 04.07.2025 та надати відповідь підстав немає, оскільки така відповідь вже надана.
Щодо позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 52270,59 грн суд зазначає наступне.
Вимога про стягнення матеріальної шкоди по своїй суті є стягненням суми різниці пенсії, яка обрахована на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №380/9732/25.
В обґрунтування вимоги про стягнення матеріальної шкоди позивачка зазначає “Загальна сума недоплат пенсії позивачці станом на 06.08.2025 становить 52270,59 грн».
Суд звертає увагу, що дана вимога стосується належного виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, а також в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 522/1828/17, від 26.05.2020 № 522/1826/17, від 26.05.2020 у справі № 522/5265/17, від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19, наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Верховний Суд в постанові від 27.07.2022 у справі № 540/606/20 зазначив, що процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені ст. 382 та ст. 383 КАС України. Верховним Судом зазначено, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
З огляду на наведене, вимога про стягнення суми недоотриманої пенсії у розмірі 52270,59 грн не підлягає задоволенню.
Щодо заявленої позивачкою вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн суд зазначає таке.
Позивачка вважає, що протиправні дії та бездіяльність відповідача призвели до душевних страждань, нервових розладів, погіршенню стану здоров'я позивачки, яка є інвалідом другої групи загального захворювання. Заподіяну їй моральну шкоду оцінює в розмірі 10000 грн.
Надаючи оцінку позовній вимозі про відшкодування моральної шкоди суд враховує, що відповідно до загальних підстав відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Таким чином, обов'язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що позивається із таким позовом.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Суд зазначає, що позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів завдання їй моральної шкоди, які повинні ґрунтуватися на відповідних доказах, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння їй душевних страждань, нервових розладів, погіршенню стану здоров'я. Позивачкою не зазначено, на яких критеріях розрахунку базується заявлена нею до відшкодування сума у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо судового збору, то такий позивачкою не сплачувався, оскільки відповідно до п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від його сплати.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ 00035323) щодо не повідомлення ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про результати розгляду скарг 03.06.2025 та від 04.07.2025 у строки встановлені статтею 20 Законом України «Про звернення громадян».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан