22 вересня 2025 рокусправа № 380/4379/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 133950016697 від 24.01.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу з 01.10.2022 року по 31.12.2024 року та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком № 1 з 02.06.2023 року по 03.07.2023 року, з 07.07.2023 року по 22.09.2024 року, з 29.11.2024 року по 15.01.2025 року період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» врахувавши заробітну плату за вказаний період та призначити ОСОБА_1 пенсію по віку на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.01.2025 (дня звернення).
В обґрунтування позову зазначив те, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 02.06.2023 року по 03.07.2023 року, з 07.07.2023 року по 22.09.2024 року, з 29.11.2024 року по 15.01.2025, а тому протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 07.03.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22599 від 17.03.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком (Список № 1) від 17.01.2025 та пакетом документів. Повідомив, що за принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії № 133950016697 від 24.01.2025 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Відповідно до рішення про відмову страховий стаж позивача становив 27 років 05 місяців 04 дні (в тому числі додаткові роки за Списком № 1 - 6 років), пільговий стаж за Списком № 1 - 06 років 04 місяці 02 дні. До страхового стажу не зараховано період з 01.10.2022 по 31.12.2024, оскільки за вказаний період відсутні дані про сплату страхових внесків. До пільгового стажу не зараховано періоди з 02.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 22.09.2024, з 29.11.2024 по 15.01.2025 згідно з довідкою № 14 від 15.01.2025, оскільки за вказаний період відсутні дані про сплату страхових внесків. Вказав, що згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до абзацу 24 пункту 1 частини 2 ст. 114 Закону № 1058 працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Щодо позовних вимог позивача про зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.10.2022 по 31.12.2024 та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком № 1 з 02.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 22.09.2024, з 29.11.2024 по 15.01.2025 у відокремленому підрозділі “Шахта “Червоноградська» Державного підприємства “Львіввугілля» врахувавши заробітну плату за вказаний період зазначив, що оскільки, на момент розгляду документів про призначення пенсії, згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Червоноградська» ДП “Львіввугілля», за період з 01.10.2022 по 31.12.2024, спірні періоди не було зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за списком № 1. З тих же причин не враховано заробітну плату позивача за вище вказаний період. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
Згідно з записами дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.05.2006 ОСОБА_1 , зокрема:
- з 19.03.2022 прийнятий на роботу електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування п'ятого розряду котельні шахти у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська»» Державного підприємства «Львіввугілля»;
- з 01.01.2023 переведений електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування п'ятого розряду на дільницю стаціонарного обладнання;
- з 10.05.2023 направлений на спільні курси навчання гірників підземних та машиністів підземних установок з відривом від виробництва при УКК;
- з 02.06.2023 по 03.07.2023 практика з курсів учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці стаціонарного обладнання;
- з 07.07.2023 переведений після закінчення курсі в УКК машиністом підземних установок третього розряду з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці стаціонарного обладнання;
- з 23.09.2024 направлений на курси електрослюсарів підземних з відривом від виробництва при УКК;
- з 29.11.2024 по 29.01.2025 практика з курсів учнем електрослюсаря підземного на дільниці стаціонарного обладнання з повним робочим днем на підземних роботах;
- з 01.02.2025 переведений електрослюсарем підземним третього розряду на дільниці стаціонарного обладнання з повним робочим днем на підземних роботах.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 17.01.2025 у якій просив призначати йому пенсію за віком за Списком № 1 (ст. 114 Закону України № 1058).
Рішенням Головного управління України у Львівській області № 133950016697 від 24.01.2025 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Вказаним рішенням встановлено, що страховий стаж особи - 27 років 05 місяців 04 дні, пільговий стаж позивача за Списком № 1 становить 06 років 04 місяці 02 дні. За результатом розгляду заяви та доданих документів до страхового стажу не зараховано період з 01.10.2022 по 31.12.2024, оскільки за вказаний період відсутні дані про сплату страхових внесків. До пільгового стажу не зараховано періоди з 02.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 22.09.2024, з 29.11.2024 по 15.01.2025 згідно довідки № 14 від 15.01.2025, оскільки за вказаний період відсутні дані про сплату страхових внесків.
Позивач не погодився із вищевказаним рішенням, тому звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV пенсію мають чоловіки, що досягли 50 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Згідно з ч. 3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України Постановою № 202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі - Список).
Пунктом І зазначеного списку передбачені, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до пунктів 2, 3, 7, 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердив Порядок № 637".
Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В п. 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 26.05.2006, наявні зокрема записи про роботу позивача:
- з 19.03.2022 прийнятий на роботу електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування п'ятого розряду котельні шахти у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська»» Державного підприємства «Львіввугілля»;
- з 01.01.2023 переведений електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування п'ятого розряду на дільницю стаціонарного обладнання;
- з 10.05.2023 направлений на спільні курси навчання гірників підземних та машиністів підземних установок з відривом від виробництва при УКК;
- з 02.06.2023 по 03.07.2023 практика з курсів учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці стаціонарного обладнання;
- з 07.07.2023 переведений після закінчення курсі в УКК машиністом підземних установок третього розряду з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці стаціонарного обладнання;
- з 23.09.2024 направлений на курси електрослюсарів підземних з відривом від виробництва при УКК;
- з 29.11.2024 по 29.01.2025 практика з курсів учнем електрослюсаря підземного на дільниці стаціонарного обладнання з повним робочим днем на підземних роботах;
- з 01.02.2025 переведений електрослюсарем підземним третього розряду на дільниці стаціонарного обладнання з повним робочим днем на підземних роботах.
Запис про звільнення відсутній.
Спірним є не зарахування періоду роботи з 01.10.2022 по 31.12.2024 до страхового стажу роботи позивача, а також періодів з 02.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 22.09.2024, з 29.11.2024 по 15.01.2025 до пільгового (спеціального) стажу.
Суд зазначає, що страховий стаж позивача в силу положень абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, ч. ст. 48 КЗпП України, пп. 2 п. 2.1, абз. 1 п. 2.2 Порядку № 22-1 має встановлюватись за даними персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 11 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно зі ст. 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058-IV дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Аналогічні обов'язки Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" покладені на платників єдиного внеску страхувальників, зокрема підприємства, їх відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, які використовують найману працю.
Періоди роботи, за які підприємство страхувальник нарахувало застрахованій особі працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи працівника незалежно від того сплатило підприємство страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в системі персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату страхувальником страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом, зокрема в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.
Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.
Факт не зарахування періоду роботи з 01.10.2022 по 31.12.2024 до страхового стажу роботи позивача, а також періодів з 02.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 22.09.2024, з 29.11.2024 по 15.01.2025 до пільгового (спеціального) стажу не заперечується сторонами.
Водночас, судом встановлено, що в системі персоніфікованого обліку (згідно з витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) станом на 17 лютого 2025 року наявна інформація про щомісячні суми заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин за період роботи позивача у ВП “Шахта “Червоноградська» ДП “Львіввугілля» за спірний період, однак відсутні позитивні позначки щодо сплати страхових внесків.
В цьому випадку суд звертає увагу, що позивач як застрахована особа не має відповідати за невиконання (неналежне виконання) ВП “Шахта “Червоноградська» ДП “Львіввугілля» обов'язків як страхувальника та платника єдиного внеску.
Враховуючи те, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача (довідка форми ОК-5) наявні відомості про суми отриманої заробітної плати у період з 01.10.2022 по 31.12.2024, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд дійшов висновку, що вказаний період підлягав зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо зарахування пільгового стажу суд зазначає таке.
ВП “Шахта “Червоноградська» ДП “Львіввугілля» видало довідку від 15.01.2025 № 14 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої ОСОБА_1 працює повний робочий день на ВП “Шахта “Червоноградська» ДП “Львіввугілля» і за період з 02.06.2023 по 03.07.2023 виконував гірничі роботи в підземних умовах за посадою учень машиніста підземних установок практика, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1; за період з 07.07.2023 по 22.09.2024 виконував гірничі роботи в підземних умовах за посадою машиніст підземних установок, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1; за період з 29.11.2024 по 15.01.2025 виконував гірничі роботи в підземних умовах за посадою учень електрослюсаря підземного практик, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1.
Отже, спірні періоди роботи з 02.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 22.09.2024, з 29.11.2024 по 15.01.2025 до пільгового (спеціального) стажу підлягають зарахуванню до підземного (пільгового) стажу, за Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв рішення від 24.01.2025 № 133950016697, а тому таке рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Визначаючись із способом захисту порушеного права позивача, суд враховує таке.
Вирішуючи даний спір по суті, суд звертає увагу на тому, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 1058-IV, пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, у сукупності наведених вище обставин, на переконання суду, у спірному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 17.01.2025 із зарахуванням до страхового стажу роботи позивача періоди роботи з 01.10.2022 по 31.12.2024 на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля», а також до пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 02.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 22.09.2024, з 29.11.2024 по 15.01.2025.
Тому суд також дійшов висновку про те, що у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію по віку на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.01.2025 (дня звернення) слід відмовити у зв'язку з тим, що така вимога заявлена позивачем передчасно.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з тим, що судом задоволено вимогу немайнового характеру, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 24.01.2025 року № 133950016697.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.01.2025 із зарахуванням до страхового стажу роботи позивача періоди роботи з 01.10.2022 по 31.12.2024 на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля», а також до пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 02.06.2023 по 03.07.2023, з 07.07.2023 по 22.09.2024, з 29.11.2024 по 15.01.2025.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур