23 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/8056/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про роз'яснення судового рішення у справі № 640/8056/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
23.09.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якій заявник просить суд роз'яснити військовій частині НОМЕР_1 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 640/8056/22, а саме: порядок і спосіб його негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, а також стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, (30574,11 грн.) у зв'язку із відсутністю станом на 18.09.2025 посади головного спеціаліста державної служби відділу планування та забезпечення 1 управління військової частини НОМЕР_2 та виходячи зі змісту частини п'ятої статті 6 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Враховуючи положення частини третьої статті 254 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення судового рішення без повідомленням учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з таких підстав.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 по справі № 640/8056/22 позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2022 № 19ДСК про припинення державної служби та звільнення з роботи ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням посад державної служби внаслідок зміни структури військової частини НОМЕР_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста державної служби відділу планування та забезпечення 1 управління військової частини НОМЕР_2 з 13 травня 2022 року. Стягнено з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 13 травня 2022 року по 18 вересня 2025 року в сумі 1266641,70 грн. Звернено рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, а також стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, а саме 30574,11 грн.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється, насамперед, з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Як вбачається з резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.09.2025, воно є чітким за змістом, зрозумілим та не припускає кілька варіантів тлумачення. В мотивувальній частині рішення наведені доводи на обґрунтування прийнятого рішення.
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Верховний Суд в постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.
КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного судового рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За висновком Пленуму Верховного Суду України, викладеним в п. 34 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним із дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що заявником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав вважати, що рішення є незрозумілим та нечітким, суд критично оцінює доводи заявника про те, що посаду позивача по справі скорочено, а тому суд вважає, що вказані заявником обставини не є підставою для роз'яснення рішення суду.
Суд вважає, що вказане рішення суду не може бути витлумачене у інший спосіб ніж викладений і не припускає будь-яких інших варіантів його тлумачення, є зрозумілим і чітким.
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що якщо звільнення працівника визнане в судовому порядку незаконним, то воно є таким, що не відбулось, трудові відносини такими, що не припинялись, а всі умови укладеного з працівником на момент прийняття на роботу трудового договору є існуючими. Це означає, що сторони (працівник та його роботодавець) повертаються у положення, яке існувало на день звільнення, а тому заново незаконно звільненого працівника приймати на роботу та виносити розпорядження про прийняття на роботу не потрібно.
У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі №756/6746/16-ц (провадження № 61-17594св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 (провадження № К/9901/21219/18), від 08 вересня 2021 року у справі № 721/910/19 (провадження № 61-4490св21) вказано, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису, ввівши скорочену посаду.
Отже, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису ввести скорочену посаду, що і було би належним виконанням з його боку рішення суду про поновлення працівника на роботі.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду, також зауважує, що нормами КАС України не передбачено роз'яснення судом порядку виконання рішення суду.
Таким чином, у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про роз'яснення судового рішення у справі № 640/8056/22 слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про роз'яснення судового рішення у справі № 640/8056/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з моменту підписання ухвали.
Суддя І.О. Свергун