про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1828/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, з такими вимогами:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2019 по 30.11.2019 та 01.01.2020 по 31.07.2025;
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період 01.02.2019 по 30.11.2019 та 01.01.2020 по 31.07.2025 у розмірі 561 642,93 грн.
Згідно з пунктами 3, 5 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Перевіривши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач у позовній заяві зазначив, що оскільки для категорії судових справ подібної до позовної заяви правові висновки були вперше висловлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року по справі № 160/28752/23, приписи якої (правові висновки) в подальшому є обов'язковими для врахування (виконання) усіма установами ПФ України. На думку позивача, датою початку відрахування шестимісячного строку звернення до суду слід вважати 13 січня 2025 року, відтак строк звернення до суду не пропущено.
Зі змісту позову суддею з'ясовано, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року по справі №360/2897/19 задоволено адміністративний позов позивача про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку про зупинення виплати пенсії та про поновлення виплати пенсійного забезпечення.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження від 29.01.2019 б/н управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо припинення виплати позивачу пенсії з 01 лютого 2019 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відновити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01 лютого 2019 року.
На підставі зазначеного рішення управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновлено позивачу нарахування та виплату її пенсійного забезпечення. Сплачено в грудні 2019 року на картковий рахунок (призначений для виплати пенсійного забезпечення) пенсійне забезпечення в розмірі 5300,00 грн.
12 липня 2021 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в інтересах позивача подано адвокатський запит про надання інформації та документів.
У відповідь на вище зазначений адвокатський запит відповідачем направлено лист від 21.07.2021 за вих. №1200-0202- 8/24895, яким зазначено наступне: «Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі №360/2897/19 управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зобов'язано відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 лютого 2019 року та звернути до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць. В листопаді 2019 року управлінням на виконання вищезазначеного рішення суду до негайного виконання у межах стягнення суми за один місяць проведено нарахування місячного розміру пенсії на виплату відомість грудня 2019 року (виплачено пенсію за грудень 2019 року в сумі 5286,13 грн.) дата виплати - 25 число. Заборгованість за період з 01.02.2019 по 30.11.2019 у розмірі 51886,38 грн. та за період з 01.01.2020 по 31.07.2021 у розмірі 113735,61 грн. обліковано в управлінні. Виплату пенсії буде здійснено після прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку».
Для проведення виплати ОСОБА_1 необхідно звернутися до будь - якого відділу обслуговування громадян для проведення ідентифікації та надання оновленої заяви з реквізитами розрахункового рахунку банку у формі IBAN».
Таким чином, позивач достеменно дізнався про порушення своїх прав щодо заборгованості з виплати суддівського утримання за період з 01.02.2019 по 30.11.2019 у розмірі 51886,38 грн. та за період з 01.01.2020 по 31.07.2021 у розмірі 113735,61 грн після листа Пенсійного фонду від 21.07.2021 за вих. №1200-0202- 8/24895.
Вказане також підтверджено позивачем самостійно у позовній заяві.
Тобто, станом на 21.07.2021 позивачу було відомо про порушення відповідачем його прав щодо наявної заборгованості з виплати пенсії за період з 01.02.2019 по 30.11.2019 у розмірі 51886,38 грн. та за період з 01.01.2020 по 31.07.2021.
Проте, до суду позивач звернувся 16.09.2025, тобто із порушенням шестимісячного строку звернення до суду. Заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом за вказаний вище період позивачем не подано.
Крім того, у позові зазначено, що 06 серпня 2025 року через месенджер «Telegram» ОСОБА_1 пройшла відео ідентифікацію в ГУ ПФУ в Луганській області, за результатами чого прийнято рішення про відновлення пенсійного забезпечення.
При цьому, з позовом за період з 01.08.2021 по 31.01.2025 позивач звернувся лише 16.09.2025.
Отже, позивачем також не надано заяви про обґрунтування підстав неможливості звернення до суду з цим позовом про стягнення заборгованості з виплати пенсії за період з 01.08.2021 по 31.01.2025 у строк встановлений статтею 122 КАС України.
Суддя приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги статті 122 КАС України щодо строків звернення до суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 160, 169, 172, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску за період з 01.02.2019 по 30.11.2019 та за період з 01.01.2020 по 31.07.2021, а також за період з 01.08.2021 по 31.01.2025.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяЄ.О. Кисельова