про відмову в залученні третіх осіб, заміні відповідача, розгляді справи в порядку загального позовного провадження
22 вересня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/18996/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання адвоката Касандяка Володимира Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третіх осіб, заміну відповідача належним, про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУПФУ в м. Києві, відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дій відповідача, що полягають у неправильному обрахуванні суми, яка належить до виплати позивачу з 01 січня 2018 року у зв'язку із перерахунком раніше призначеної пенсії, що відбувався на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 № 103;
зобов'язати відповідача провести і здійснювати у подальшому до дня прийняття нового рішення про перерахунок пенсії, нарахування та виплату пенсії позивачці із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, окрім іншого, надбавок за особливості проходження військової служби, за режимні обмеження та премії, згідно з довідкою від 28 травня 2012 року № ФА147391 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, та у розмірі 54 % від по новому нарахованого грошового забезпечення;
стягнути з відповідача кошти на відшкодування збитків, завданих правам позивача, внаслідок його протиправних дій у розмірі 92598,00 грн.
Від представника позивача до суду 14 червня 2020 року надійшло клопотання, у якому представник просить: залучити як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кабінет Міністрів України, Міністерство соціального політики України, Пенсійний фонд України, Міністерство внутрішніх справ України; офіційно з'ясувати особу - суб'єкта владних повноважень, якому належить відповідати за адміністративним позовом, що розглядається у справі, та, за необхідності, постановити ухвалу суду про заміну первісного відповідача належним відповідачем; постановити ухвалу суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не обґрунтовано необхідності залучення Кабінету Міністрів України, Міністерства соціального політики України, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та не зазначено яким чином рішення у даній справі може вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача у цій частині.
Відповідно до приписів частини третьої - сьомої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є належним відповідачем, а тому підстави для заміни відповідача у справі відсутні.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний представником позивача спосіб захисту, під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин, предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення попереднього або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зауважує, що дотримання принципів рівності усіх учасників справи перед законом і судом, диспозитивності та змагальності, відбувається й під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та у повній мірі забезпечено встановленою КАС України процедурою обміну сторонами заявами по суті справи, подання доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано вимоги чи заперечення, подання відповідних заяв та клопотань тощо.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 48, 49, 241, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Касандяка Володимира Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третіх осіб, заміну відповідача належним, про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова