про відмову у роз'яснення рішення суду
22 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/18002/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в письмовому проваджені заяву Головного управління ДПС у Київській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 року було внесено виправлення до ухвали від 20.05.2025.
12.09.2025 через канцелярію суду Головним управлінням ДПС у Київській області була подана заява про роз'яснення рішення суду, в частині виконання ухвали стосовно позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , позовні вимоги щодо яких було виділено в окремі провадження.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відтак, заява розглядається у порядку спрощеного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що від 20.05.2025 року позовну заяву в частині позовних вимог, що розглядались в провадженні цієї справи (за позовом ОСОБА_1 ) - залишено без розгляду.
Ухвалою від 12.09.2025 року судом виправлено описку в ухвалі про залишення адміністративного позову без розгляду, за змістом якої з тексту ухвали від 20.05.2025 виключено посилання на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як позивачів у цій справі, оскільки ухвала про залишення позовної заяви без розгляду від 20.05.2025 року була прийнято щодо єдиного позивача у цій справі - ОСОБА_1 .
Крім того, судом з програмного комплексу ДСС встановлено, що справи за позовними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що були виокремлені в окремі провадження шляхом роз'єднання позовних вимог ухвалою від 14.07.2021 року, ще перебувають на розгляді, про що Головному управлінню ДПС у Київській області має бути відомо, оскільки останнє є стороною у вказаних справах.
Відтак, суд зазначає, що ухвала від 20.05.2025 року про залишення без розгляду позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, є чіткою та роз'яснення не потребує.
Відтак подана відповідачем заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 256, 293-295 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Київській області про роз'яснення рішення суду від 20.05.2025 року у справі № 340/18002/21 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО