про витребування доказів
22 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5675/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), у якому просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення і виплати грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 26.02.2022 по 31.12.2022 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з 26.02.2022 по 31.12.2022 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невключені до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022 рік;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити грошову компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022рік, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 14 днів відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 рік;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 14 днів відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 рік, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням висновків суду та з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Ухвалою судді від 21.08.2025 року відкрито провадження, справу вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи виникла необхідність у зібранні додаткових доказів.
Так, предметом судового розгляду у справі є, зокрема, бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", як обрахункові величини при обрахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових).
У наданому до суду відзиві представник відповідача зазначив, що така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить, як від днів безпосередньої військової служби, так і від безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Отже, військова частина правомірно не включила до складу грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168.
Водночас, у матеріалах справи відсутня довідка про нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, або будь-який інший документ щодо її виплати, в тому числі на день звільнення зі служби.
Також, у матеріалах справи відсутні докази, що стосуються остаточного розрахунку з позивачем при звільненні із зазначенням сум, виду виплачених коштів і порядку визначення розміру спірних виплат.
При цьому реальність конкретної обставини фактичної дійсності не може вважатися доведеною лише через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, водночас недоказаного твердження іншого учасника, адже це суперечить меті правосуддя - офіційного з'ясування всіх обставин справи.
У постанові від 16.03.2023 року у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 4 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 5 статті 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Враховуючи вищевикладене, а також необхідність офіційного з'ясування усіх обставин у даній справі, суд дійшов висновку про витребування додаткових доказів.
Суд зауважує, що згідно до частини 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу на те, що у разі неподання витребуваних доказів та інформації без поважних причин, посадова особа буде притягнута до відповідальності та до останньої будуть застосовані заходи процесуального примусу у відповідності до ст.ст.144, 149 КАС України.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.9, 14, 77, 79, 80, 173, 181, 243, 248, 256 КАС України суд,
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, надати до суду:
- належним чином завірену копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31.12.2022 року № 358 в частині, що стосується ОСОБА_1
- інформацію стосовно остаточного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби із зазначенням сум, виду виплачених коштів та порядку визначення розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових);
- довідку про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Попередити командира військової частини НОМЕР_2 , що у разі невиконання вимог даної ухвали суду, буде застосовано до останнього заходи процесуального примусу у відповідності до ст.ст.144, 149 КАС України.
Копію ухвали невідкладно надіслати відповідачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК