про витребування доказів
22 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2723/25
ККіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника Вакуленка О.В., за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - відповідач), у якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168, як обрахункові величини при обрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168, як обрахункові величини.
Ухвалою судді від 02.05.2025 року відкрито провадження, справу вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи виникла необхідність у зібранні додаткових доказів.
Так, предметом судового розгляду у справі є, зокрема, бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", як обрахункові величини при обрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
У наданій до суду (на виконання ухвал про витребування доказів від 04.06.2025 року та 12.09.2025 року) інформації від 12.06.2025 року №307 про врахування додаткової винагороди при розрахунку компенсації відповідач повідомив, що додаткова винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168, є одноразовим видом грошового забезпечення, а тому така не враховувалася як обрахункова при розрахунку компенсаційних виплат позивача (а.с.48).
Водночас, у матеріалах справи відсутня довідка про нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, або будь-який інший документ щодо її виплати, в тому числі на день звільнення зі служби.
При цьому реальність конкретної обставини фактичної дійсності не може вважатися доведеною лише через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, водночас недоказаного твердження іншого учасника, адже це суперечить меті правосуддя - офіційного з'ясування всіх обставин справи.
У постанові від 16.03.2023 року у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 4 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 5 статті 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Враховуючи вищевикладене, а також необхідність офіційного з'ясування усіх обставин у даній справі, суд дійшов висновку про витребування додаткових доказів.
Суд зауважує, що згідно до частини 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу на те, що у разі неподання витребуваних доказів та інформації без поважних причин, посадова особа буде притягнута до відповідальності та до останньої будуть застосовані заходи процесуального примусу у відповідності до ст.ст.144, 149 КАС України.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.9, 14, 77, 79, 80, 173, 181, 243, 248, 256 КАС України суд,
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України, протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, надати до суду:
- довідку про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Попередити командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, що у разі невиконання вимог даної ухвали суду, буде застосовано до останнього заходи процесуального примусу у відповідності до ст.ст.144, 149 КАС України.
Копію ухвали невідкладно надіслати відповідачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК