19 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 580/7857/25
провадження № 2-іс/340/744/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Черкаського окружного адміністративного суду (бульвар Шевченка, 117, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ: 35158674) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період з 01 квітня 2025 року по 30 червня 2025 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 кошти недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди зі всіма належними щомісячними доплатами та регіональним коефіцієнтом, за період з 01 квітня 2025 року по 30 червня 2025 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 р. - 3028 грн, з врахуванням вже виплачених за цей період коштів суддівської винагороди за всіма її складовими, з утриманням передбачених законом податків, зборів та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та виплати суддівської винагороди за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що є суддею та отримує суддівську винагороду, розраховану виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 року в сумі 2102 грн. Водночас, відповідно до приписів спеціального законодавства відповідач повинен був нараховувати суддівську винагороду, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2025 року в розмірі 3028 грн, внаслідок чого розмір винагороди не відповідає розміру, установленому спеціальним Законом, у зв'язку з чим позивачка не погоджується з сумою виплаченої суддівської винагороди та вважає, що відповідачем було порушено її право на належне матеріальне забезпечення. На переконання позивачки, дії відповідача є протиправними, такими, що порушують її право як працюючого судді на отримання суддівської винагороди у розмірі, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 р. справу передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 року підсудність справи визначено за Кіровоградським окружним адміністративним судом.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року відкрито провадження, а справу вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.33-34).
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено таке.
Позивачка працює на посаді судді Черкаського окружного адміністративного суду.
Не є спірним, що за період квітень-червень 2025 року суддівська винагорода обрахована, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із статтю 130 Конституції України Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VІІІ).
Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VІІІ визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VІІІ базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15 липня 1999 року № 966-XIV "Про прожитковий мінімум" (далі - Закон № 966-XIV).
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України від 19 листопада 2024 року
№ 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб установлено в розмірі 3028 гривні.
Водночас, згідно абзацу п'ятого цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, установлено в розмірі 2102 гривні.
Отже, окремими приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
При цьому дані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому правомірно застосовані відповідачем при визначенні розміру суддівської винагороди позивачки за спірний період.
Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у справі № 240/9028/24 (постанова від 24 квітня 2025 року).
Відступаючи від попередніх правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13.07.2023 року у справі № 280/1233/22, від 21.03.2024 року у справі № 620/4971/23 та інших, Велика Палата Верховного Суду, з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року, зазначила про те, що законодавець починаючи з 2021 у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи останню правову позицію Верховного Суду у цих спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК