Рішення від 23.09.2025 по справі 320/10051/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року Справа №320/10051/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЗ ГРУП» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЗ ГРУП» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 7437400/39720624 від 06.10.2022, про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.09.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 03.09.2022 датою її фактичного подання для реєстрації;

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним була подана до контролюючого органу спірна податкова накладна для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак контролюючим органом безпідставно зупинено її реєстрацію. Позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення, оскільки останнє є таким, що прийняте за відсутності правових підстав.

Одночасно позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірне рішення було прийняте протиправно та має бути скасоване.

15.05.2024 ухвалою Київського окружного адміністративного суду поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі в поданих до суду відзивах заперечували проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначили, зокрема, що платником податків не надано документів, які відображають зміст, обсяг господарських операцій, час та місце здійснення операцій, що підтверджують реальність господарських операцій із контрагентами, зокрема, останнє покладено в основу формування не зареєстрованої податкової накладної, наполягає на правомірності спірного рішення.

ДПС України також вказує на дискреційні повноваження контролюючого органу щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Позивачем також надано до суду відповідь на відзив, та в якому акцентовано увагу суду щодо протиправності прийнятого спірного рішення ДПС регіонального рівня, що призвело до безпідставного зупинення спірної податкової накладної в ЄРПН.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзиви відповідачів, відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЗ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39720624) зареєстровано 31.03.2015.

Позивач є платником ПДВ, ІПН 397206226579.

ТОВ «РЕЗ ГРУП» є платником ПДВ та платником податку на загальних підставах.

Основним видом діяльності позивача є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Іншими видами діяльності ТОВ «РЕЗ ГРУП» є: Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Надання комбінованих офісних адміністративних послуг, Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., Оптова торгівля хімічними продуктами, Вантажний автомобільний транспорт, Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., Консультування з питань комерційної діяльності й керування, Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Судом встановлено, що ТОВ «РЕЗ ГРУП» (Покупець) 29 липня 2022 року укладено Контракт № 015/PL-UA/MAM/2022 (надалі - Контракт) з Компанією-нерезидентом «E-DART POLSKA» sp. z o.o. (Продавець), відповідно до якого Продавець продає, a Покупець купує Метилацетат-Метанол (МАМ) (УКТЗЕД 38140090), іменований надалі «Товар», з якістю, за цінами та на умовах, зазначених у цьому Контракті, у кількості 66 +/-5% тон. Ця умова не є підставою. що виключає можливість зміни кількості Товару. (п. 1.1 Контракту).

Відповідно до п. 2.2 Контракту, ціна на Товар на момент укладання Контракту складас 850 Euro (вісімсот п'ятдесят) євро за 1 тону, на умовах постачання FCA Offingen DE склад продавця за адресою Zollamt Donautal, Daimlerstr 15, 89070, Germany Інкотермс-2020.

Згідно із п. 4.1 Контракту, Товар поставляється на умовах FCA-склад продавця, який знаходиться за адресою Zollamt Donautal, Daimlerstr 15, 89070, Germany (Інкотермс-2010).

У відповідності до п. 4.2 Контракту, Товар поставляється на підставі замовлень на закупівлю Покупця. Товар повинен бути поставлений протягом 30 календарних днів з моменту виконання Покупцем умов попереднім за платежем, обумовленим у пункті 3.2. цього Контракту. У разі невиконання Покупцем обумовлених вище умов терміни поставки Товару зміщуються пропорційно до терміну таких затримок.

Товар відправляється Продавцем з комплектом наступних документів: заповнена міжнародна товаротранспортна накладна CMR, MSDS, рахунок-фактура, сертифікат якості. (п. 4.3 Контракту)

Пунктом 5.3 Контракту визначено, що для реалізації цього контракту Сторони використовують наземний вид транспорту. Покупець забезпечує поста Товару постачання автомобільним транспортом (власним/орендованим).

На виконання умов Контракту позивач за період з 22.08.2022 погодив поставку товару у кількості 21,62 тон, а компанія «E-DART POLSKA» sp. z o.o. відпустила Товар, що підтверджується наступними документами:

- рахунком-фактурою № FV 1/08/2022 від 22.08.2022;

- митною декларацією UA100380/2022/310038;

- сертифікатом аналізів № 073000 від 21.04.2022;

- міжнародною транспортною накладною CMR № 0013171 від 23.08.2022;

- платіжними дорученнями на перерахування валюти за товар від 08.08.2022 та від 05.09.2022.

Крім того, судом встановлено, що 22 серпня 2022 року між ТОВ «РЕЗ ГРУП» (Постачальник) та Приватним підприємством Науково-виробнича фірма «ІМЕКС ХІМГРУПП» (Покупець) укладено Договорів постачання № 2208/22 (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язаний в порядку та строки, встановлені Договором, передати хімічну продукцію, надалі «Товар» у власність Покупцю, в узгодженому асортименті, кількості та відповідної якості, та відповідно до узгодженої ціни зазначеної у Додатках до Договору (надалі Додатки), які є його невід'ємною частиною, а останній прийняти Товар та сплатити за Товар відповідно до вимог, передбачених чинним Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, загальна кількість Товару: 60 (шістдесят) тон +/-10%. Дана умова не є підставою, що виключає ймовірність зміни кількості Товару.

Згідно із п. 2.1 Договору, найменування Товару, його асортимент, кількість, одиниці виміру та якісні властивості Товару, зазначається в Додатках, підписаних Сторонами щодо кожної партії Товару, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього Договору.

У відповідності до п. 3.1 Договору, умови постачання кожної партії Товару погоджуються Сторонами у Додатках до даного Договору у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що орієнтовна вартість цього Договору на момент його підписання становить 3 000 000,00 (три мільйони) грн +/-10% у тому числі ПДВ 20% - 500 000,00 грн. Остаточна загальна сума Договору буде визначена як сума вартостей партій Товару, які будуть вказані у відповідних окремих Додатках на кожну партію Товару.

Як слідує із Додатка 1 до Договору постачання № 2208/22 від 22.08.2022, загальна вартість партії Товару та даного Додатку: 951 280,00 (дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят) грн +/- 10% у тому числі ПДВ 20% - 158 546,67 грн.

ТОВ «РЕЗ ГРУП» 03.09.2022 здійснило поставку імпортованого Товару на адресу ПП НВФ «ІМЕКС ХІМГРУПП», що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною № 29 від 03.09.2022;

- товаро-транспортною накладною № ВН29 від 03.09.2022;

- довіреністю № 99 від 25.08.2022;

- рахунком на оплату № 26 від 05.09.2022;

- платіжними дорученнями № 5534 від 05.09.2022 та № 5547 від 06.09.2022.

На виконання п. 187.1 ст. 187 ПК України, за правилом першої події (зарахування коштів та відвантаження товарів) позивачем складена та направлена на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна від 03.09.2022 № 1 на загальну суму 951 280,00 грн, у тому числі ПДВ - 158 546,67 грн, з номенклатурою: Метилацетат-метанол (МАМ).

Відповідно до отриманої квитанції від 27.09.2022 підставою для зупинення реєстрації виписаної позивачем податкової накладної від 03.09.2022 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено відповідність платника податків - ТОВ «РЕЗ ГРУП» - пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «РЕЗ ГРУП» було подано до контролюючого органу повідомлення № 1 від 03.10.2022 із поясненнями та копіями документів (кількість додатків 4) щодо підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній від 03.09.2022 № 1, реєстрацію якої зупинено.

Водночас комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві прийнято рішення від 06.10.2022 № 7437400/39720624 яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 03.09.2022 № 1.

Підставою прийняття зазначеного рішення вказано, що таке прийнято із: «ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством». Крім того, додатково зазначено, що позивачем «не надано первинних документів по господарській операції по ПН № 1 та № 2 з ТОВ "Автошлях 2020" та ПП НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ІМЕКС ХІМГРУПП». А саме: договори, зовнішньоекономічних контрактів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків та документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив таке в адміністративному порядку до Комісії з питань розгляду скарг ДПС України та надав додаткові первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Ці документи наявні у справі та досліджено судом.

Рішенням від 24.10.2022 № 56408/39720624/2 Комісією з питань розгляду скарг ДПС України залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Не погоджуючись із спірним рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної, яким, на думку позивача, порушено його права та інтереси, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом розгляду у цій справі є рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.10.2022 № 7437400/39720624 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 03.09.2022 № 1.

У зв'язку з викладеним, судом підлягає перевірка по встановленню наявності факту законності чи протиправності прийняття спірного рішення суб'єктом владних повноважень, на відповідність останніх вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок № 1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку № 1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до контролюючого органу, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної було відповідність платника податку пункту 7 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПК/РК.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що пунктом 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених в додатку 1 до Порядку №1165, передбачено: платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас, оскаржуване рішення не містить, а відповідачами не доведено, жодних обґрунтувань щодо посилання на відповідність позивача пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку з посиланнями на відповідні докази.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (надалі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (надалі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - саме з підстави ненадання ТОВ «РЕЗ ГРУП» копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Натомість позивач надіслав контролюючому органу пояснення, в яких позивач на підтвердження реальності господарських операцій надав первинні та бухгалтерські документи, які у сукупності свідчили про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, а також про достовірність задекларованих платником даних податкового обліку, що резюмується податковим законодавством.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що останній зазначив та надав контролюючому органу всі документи, які свідчать про реальність виконання господарських операцій.

Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Тож, надаючи правову оцінку прийнятому Комісією ГУ ДПС у м. Києві оскаржуваному рішенню про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

При цьому суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, непрозорість та непередбачуваність дій контролюючого органу, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Під час розгляду справи Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навела мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, не доведено правомірності спірного рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані комісії ДПС регіонального рівня, останній не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення від 06.10.2022 № 7437400/39720624 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.09.2022 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що вищевказане рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову від 03.09.2022 № 1 датою її фактичного подання, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

У зв'язку з цим, податкова накладна від 03.09.2022 № 1 підлягає реєстрації у день її фактичного подання.

Визначений вказаний належний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до поданої платіжної інструкції від 25.10.2023 № 261 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684 грн 00 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 684 грн 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у місті Києві.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 06.10.2022 № 7437400/39720624.

Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.09.2022 № 1, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЗ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39720624), датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЗ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39720624, місцезнаходження: 03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 148/1, Н/П № 257) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.

Попередній документ
130428191
Наступний документ
130428193
Інформація про рішення:
№ рішення: 130428192
№ справи: 320/10051/24
Дата рішення: 23.09.2025
Дата публікації: 25.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.11.2025)
Дата надходження: 22.10.2025
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії