23 вересня 2025 року справа №320/42970/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 .
Просив суд:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які виявилась у:
- незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні в період з 04.03.2022 по 01.09.2024 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме - невизначенні посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- непроведенні та невиплаті індексації грошового забезпечення в період з 04.03.2022 по 01.09.2024 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- виплаті у період з 04.03.2022 по 01.09.2024 грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди;
2) зобов?язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 та доплатити:
- за період з 04.03.2022 по 28.11.2022 включно, належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу 14290,56 грн на місяць та окладу за військовим званням 2084,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 «Про внесення змін до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме - встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-IХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти за посадою офіцера відділу управління департаменту та коефіцієнт 1,8 (для військовослужбовців кадрового складу розвідувальних органів);
- за період з 29.11.2022 по 31.12.2022 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 15005,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 2084,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме - встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-IХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти за посадою старшого офіцера відділу управління департаменту та коефіцієнт 1,8 (для військовослужбовців кадрового складу розвідувальних органів);
- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу 16232,83 грн на місяць та окладу за військовим званням 2254,56 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме - встановленого Законом України від 03.11.2022 №2710-IХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти за посадою старшого офіцера відділу управління департаменту та коефіцієнт 1,8 (для військовослужбовців кадрового складу розвідувальних органів);
- за період з 01.01.2024 по 01.09.2024 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу 18313,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 2543,52 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме - встановленого Законом України від 28.11.2023 №3460-IХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01.01.2024 на відповідні тарифні коефіцієнти за посадою старшого офіцера відділу управління департаменту та коефіцієнт 1,8 (для військовослужбовців кадрового складу розвідувальних органів);
- належну, з урахуванням проведених раніше виплат, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки в кількості 95 календарних днів у зв?язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 18313,00 грн та розміру окладу за військове звання 2543,52 грн, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 28.11.2023 №3460-IХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01.01.2024, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти за посадою старшого офіцера відділу управління департаменту та коефіцієнт 1,8 (для військовослужбовців кадрового складу розвідувальних органів);
- належну, з урахуванням проведених раніше виплат, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учасник бойових дій, в кількості 42 календарних днів у зв?язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 18313,00 грн та розміру окладу за військове звання 2543,52 грн, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме -встановленого Законом України від 28.11.2023 №3460-IХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01.01.2024, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти за посадою старшого офіцера відділу управління департаменту та коефіцієнт 1,8 (для військовослужбовців кадрового складу розвідувальних органів);
- належну, з урахуванням проведених раніше виплат, одноразову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 за 29 повних календарних місяців служби, як військовослужбовцю призваному по мобілізації у зв?язку зі звільненням з військової служби в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби на день звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу 18313,00 грн та розміру окладу за військове звання 2543,52 грн, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме - встановленого Законом України від 28.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01.01.2024, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти за посадою старшого офіцера відділу управління департаменту та коефіцієнт 1,8 (для військовослужбовців кадрового складу розвідувальних органів);
- за період з 04.03.2022 по 01.09.2024 включно належну індексацію грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що після звільнення з військової служби йому стало відомо про те, що військова частина НОМЕР_1 незаконно розраховувала та виплачувала йому суми грошового забезпечення, допомог та компенсацій, без урахування при розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зазначав і те, що за період з 04.03.2022 по 01.09.2024 йому не виплачено належну індексацію грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а суми грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII, виплачені без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Ухвалою суду від 15.01.2025 провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Також цією ухвалою витребувано у відповідача:
- витяг із послужного списку позивача; інформацію про розмір, вид та порядок розрахунку грошового забезпечення позивача із зазначенням всіх тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, який був використаний відповідачем при нарахуванні грошового забезпечення позивача за період із 04.03.2022 по 01.09.2024;
- довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період із 04.03.2022 по 01.09.2024 із зазначенням розміру підвищення доходу позивача (А), суми можливої індексації грошового забезпечення позивача (Б), та інформації чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б);
- докази фактично нарахованого та фактично виплаченого грошового забезпечення, помісячно, за весь спірний період;
- пояснення щодо спірних відносин.
06.06.2025 у Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву.
У названому відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначали, що при нарахуванні грошового забезпечення позивачу за період з 04.03.2022 по 01.09.2024 відповідач правомірно враховував положення законодавства, у тому числі й постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції чинній на час проведення таких нарахувань. Вказали, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися в межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась позивачу у повному розмірі в межах фінансування відповідача на вказаний вид видатків. Звертали увагу, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Позивач 05.09.2025 надіслав відповідь на відзив, просив задовольнити позовні вимоги. Вказав, що заперечує наведені відповідачем обставини та правові підстави.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 04.03.2022 по 01.09.2024 проходив військову службу по мобілізації на посадах офіцерського складу у військовій частині НОМЕР_3 , яка є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 .
У відповідності до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивач звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «а» (за віком) наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024 №537т.
Нарахування і виплата грошового забезпечення у спірний період здійснювалися військовою частиною НОМЕР_1 .
Так, у період з 04.03.2022 по 01.09.2024 ОСОБА_1 нараховано 3 311 784, 50 грн, виплачено - 3262 107, 70 грн. Це вбачається із довідки військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2025 №222/1/4/162/373/332.
У листі військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2024 вказано, що з 04.03.2022 по 01.09.2024 такою військовою частиною нараховувалися і виплачувалися належні ОСОБА_1 суми грошового забезпечення в повному обсязі; зазначали, що підстав для перерахунку грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги у разі звільнення, матеріальної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток не вбачається. Повідомили, що за названий період нараховано і виплачено індексацію у сумі 4342,53 грн; а також те, що на день звільнення з військової служби його щомісячне грошове забезпечення становило 66 180 грн і воно нараховане відповідно до Порядку нарахування грошового забезпечення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
Позивач зазначає, що при нарахуванні та виплаті складових його грошового забезпечення за період 04.03.2022 по 01.09.2024 відповідач:
- як базову величину враховував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, а не на 1 січня відповідного календарного року;
- при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, не врахував щомісячної додаткової грошової винагороди;
- не виконав вимоги приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення.
У зв'язку із наведеним позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
Як закріплено у частині другій статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За змістом частини четвертої цієї ж статті грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704, яка набрала чинності з 01.03.2018, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
У зв'язку із цим, після набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 від 29.01.2020, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, необхідно керуватися положеннями попередньої редакції пункту 4 постанови №704, відповідно до якого розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, прохання позивача перерахувати грошове забезпечення, було обумовлено у тому числі підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Відповідач уважає, що діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та під час обрахунку грошового забезпечення позивача за спірний період із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн, не було порушено прав позивача.
Як було зазначено, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», виникли підстави для перерахунку розміру грошового забезпечення позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідні тарифні коефіцієнти.
Суд зауважує, що застосування вказаних нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд виснував, зокрема, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум, як базовий державний стандарт, був змінений на відповідний рік, у тому числі, як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Із урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що при визначенні позивачу розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідач протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 як розрахункової величини, що призвело до виплати грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з його врахуванням, за період з 01.03.2022 та по 19.05.2023 у меншому розмірі, ніж мало бути виплачено.
20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», пунктом 2 якої внесено зміну до пункту 4 постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції:
При вирішенні спору суд також ураховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» (постанова №481), скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).
Пунктом 2 постанови №481 внесено зміну до пункту 4 Постанови № 704, викладено абзац перший у такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, відсутні підстави для здійснення нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.05.2023 по 28.05.2024, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року виплати, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови №704, у зв'язку із чим у названій частині відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема постановою №481, яка на момент існування спірних правовідносин була чинною, підстав застосування попередньої редакції Постанови №704 у відповідача не було.
Тобто після набрання постановою №481 чинності, у відповідного суб'єкта владних повноважень відсутні підстави для нарахування та виплати військовослужбовцям грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджету України на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови № 704.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.07.2025 у справі №420/18853/24, від 18.08.2025 у справі №300/8187/24, від 21.08.2025 у справі №520/22317/23.
За наведеного, суд резюмує, що з 04.03.2022 до 19.05.2023 в якості розрахункової величини для визначення розміру складових грошового забезпечення позивача і похідних від нього виплат відповідач враховував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, що призвело до порушення права позивача на отримання грошового забезпечення у належному розмірі та свідчить про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог у відповідній чатині.
Разом із тим, відсутні підстави для задоволення відповідних позовних вимог стосовно виплат за період з 20.05.2023 по 01.09.2024 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, як розрахункової величини для обрахунку основного і додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги, компенсації за невикористані дні відпустки тощо.
Пунктом 8 постанови №704 встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Дія Порядку №260 (крім розділів II, V-IХ, ХІI-ХХV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами (абзац третій пункту 1 Порядку № 260).
Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
За нормами пункту 4 Розділу І Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
За приписами пунктів 30.1 та 30.3 розділу XXX Порядку №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно із пунктами 3.1 та 33 розділу XXXIII Порядку №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
За положеннями пункту 38.1 розділу XXXVIII Порядку №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно із статтею 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Грошова компенсація за невикористані дні відпустки проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства на день виключення зі списків особового складу.
Таким чином, у спірний період виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки, мала б здійснюватися з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови №704 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не станом на 01.01.2018 як вважає відповідач.
Крім того, за змістом наведених норм при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, враховуються щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Позивач просить визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати в період з 04.03.2022 по 01.09.2024 грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
У прохальній частині позовної заяви позивач не конкретизує, яку саме щомісячну додаткову грошову винагороду він має на увазі.
Водночас, в обґрунтування позовних вимог у цій частині позивач у позовній заяві вказує на неврахування відповідачем щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (постанова №889).
Так, постановою №889 було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Однак, Постанова №889 втратила чинність 01.03.2018, а тому передбачена такої постановою щомісячна додаткова грошова винагорода не могла виплачуватися позивачу у період з 04.03.2022 по 01.09.2024.
Крім того, відповідно до довідок військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2024 №222/1/4/162/349/2852 та від 11.09.2024 №222/1/4/162/349/2853 з вересня 2022 року по серпень 2024 року включно позивачу виплачувались лише такі щомісячні додаткові види грошового забезпечення як надбавка за особливості проходження служби за постановою №704 та надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці за постановою №414. Відомостей про виплату позивачу у період з 04.03.2022 по 01.09.2024 інших видів щомісячного додаткового грошового забезпечення матеріали справи не містять.
Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог у цій частині судом не встановлено.
У абзаці 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (Закон №1282-XII).
За визначенням у статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За змістом статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
За нормами пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За приписами абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Як видно із розрахунку нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , індексація грошового забезпечення позивача у період з 04.03.2022 по 01.09.2024 не виплачувалась лише у 2023 році.
За нормами пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» від 03.11. 2022 № 2710-IX зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Зазначена норма набрала законної сили відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень - з 1 січня 2023 року.
Таке положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинним та неконституційним не визнавався.
Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення протягом 2023 року.
При цьому, статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року.
У ході розгляду справи, встановлено, що у 2024 році відповідач поновив проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Із наданої військовою частиною довідки також вбачається, що за спірний період позивачу виплачено 4 342, 53 грн.
Позивач не надав доказів і не зазначив обґрунтувань того, що відповідачем здійснено вказані нарахування індексації з порушенням вимог законодавства. Судом під час розгляду справи також не було встановлено таких порушень.
У зв'язку із цим, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів через порушення термінів виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (Порядок № 159), суд враховує таке.
У статті 1 Закону №2050-III передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно із статтею 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону № 2050-III).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).
У той же час, судовому захисту підлягають лише порушені права, суд не може розглядати і задовольняти вимоги на майбутнє у зв'язку з потенційним настанням певних наслідків. У протилежному випадку, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, що суперечить засадам і принципам адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність на час розгляду справи підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та вважає їх передчасними.
Щодо позовних вимог щодо урахування під час перерахунку грошового забезпечення позивача вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме -врахування коефіцієнту 1,8 для військовослужбовців кадрового складу, суд зазначає наступне.
Матеріали справи не містять чітких відомостей про те, чи враховувався коефіцієнт при визначенні розміру грошового забезпечення позивача.
Водночас, як вбачається із довідки відповідача від 09.09.2024 №2/1/4/162/349/2853 посадовий оклад позивачу виплачувався у 2022-2024 роках у розмірі 10 150 грн - 10 660 грн.
За даними грошового атестату позивача №322/4/Р3/1758 посаді позивача відповідає тарифний розряд 30.
Згідно із Додатком 1 до постанови №704 тарифному розряду 30 відповідає тарифний коефіцієнт 3,36.
Отже розрахований згідно із Додатком 1 до постанови № 704 посадовий оклад позивача складає 5 987,52 грн.
Наведене вказує, що посадовий оклад позивачу визначався із урахуванням названого коефіцієнту 1,8.
За наведеного, суд вважає передчасними позовні вимоги у цій частині, оскільки до проведення відповідного перерахунку відсутні підстави вважати, що відповідач не застосує вказаний коефіцієнт.
За правилами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме: про необхідність визнати протиправними дій відповідача щодо обчислення і виплати позивачу з 04.03.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових його видів), а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн; а також зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату таких складових грошового забезпечення, допомог, компенсацій тощо за названий період, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 та додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених раніше виплат.
Щодо іншої частини позовних вимог, суд не встановив наявності підстав для їх задоволення.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 04.03.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових його видів), а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 04.03.2022 по 19.05.2023 включно грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових його видів), яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, який Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році у місячному розмірі: з січня - 2481 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році у місячному розмірі: з січня - 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 та додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.