22 вересня 2025 року справа №320/23771/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку раніше призначеної пенсії позивача у зв'язку з індексацією на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та застосування обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії розміром 1500 грн., та щодо обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії максимальним (граничним) розміром 1500 грн. та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що всупереч положенням постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185, якими установлено підвищити з 01.03.2023, з 01.03.2024 основний розмір пенсії, проіндексований із урахуванням коефіцієнта збільшення 1,197 та 1,0796, відповідач в результаті такого перерахунку пенсії протиправно обмежує розмір цього збільшення пенсії граничним розміром 1 500, 00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що ГУ ПФУ в м. Києві діяло у відповідності до чинного законодавства.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач є пенсіонером з 20.12.2005, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві (пенсійна справа № ФА 141930) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закону № 2262-ХІІ).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 відповідачем здійснено з 01.03.2023 нарахування та виплату позивачу індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 в розмірі 1500 грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.03.2024 відповідачем проведено індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796 в розмірі 1500 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою (адвокатський запит) від 15.04.2024 № 25, в якій просив здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату суми індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, та з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, але без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, максимальним (граничним) розміром 1500,00 грн.
Листом від 24.04.2024 № 2600-0202-8/84459 ГУ ПФУ в місті Києві повідомив позивача, що на виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 № 185 проведено індексацію пенсії, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень. На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2020 у справі № 640/8940/19 пенсія виплачується без обмеження максимальним розміром. Враховуючи вищевикладене розмір пенсії відповідає нормам чинного законодавства.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Порядок проведення індексацій пенсій у 2023 році передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168).
Повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим з 2019 року Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124), з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
При цьому, згідно пункту 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Тобто, запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).
Відповідно до п. 1 Постанови № 168, установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
При цьому п. 10 Постанови № 168 установлено, що зокрема, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Отже, положеннями Постанови № 168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн., яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі підвищення на коефіцієнт збільшення встановлений відповідною постановою.
Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500 грн., доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.
При цьому, суд зазначає, що приписи цього пункту Постанови №168 в частині обмеження розміру збільшення 1500 грн. визнані правомірними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 320/8511/23.
Отже, з 01.03.2023 поводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення) у розмірі 1,197 (але не більше 1500 грн.) відповідно.
При цьому, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
У свою чергу, положеннями п. 3 Постанови № 185 установлено, що: у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Отже, положеннями Постанови № 185 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн., яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі підвищення на коефіцієнт збільшення встановлений відповідною постановою.
Це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500 грн., доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.
Таким чином, системний аналіз вищевказаних законодавчих положень свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
При цьому, як нормами статті 42 Закону № 1058-IV так і положеннями статті 64 Закону № 2262-ХІІ Кабінету Міністрів України надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.
Отже, приписами Постанов № 168, 185 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн., яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання п. 2 цієї Постанови.
Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн., доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.
Як убачається судом з матеріалів справи, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі Постанов № 168, 185 та обчислено розмір підвищення в сумі 1 500 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що загальновідомим є факт введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України воєнного стану.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави часто є єдиним джерелом доходів - вкрай важливою для Уряду.
Саме з цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01.03.2023 з обмеженням верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.
Так, матеріали справи свідчать, що з березня 2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений п. 1 Постанови № 168, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1 500,00 грн., та з березня 2024 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений п. 1 Постанови № 185, в межах граничної суми збільшення, а саме на 1 500,00 грн., у зв'язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії проведена відповідачем із дотриманням вимог чинного законодавства.
При цьому загальний розмір нарахованої з 01.03.2023 та з 01.03.2024 пенсії позивача збільшився на відповідну суму.
Водночас, встановлення граничної суми індексації пенсії не можна ототожнювати з обмеженням максимального розміру такої пенсії.
Так, закріплене абз. 3 п. 10 Постанови №168 обмеження максимальної суми індексації пенсії у розмірі 1 500 грн. у період спірних правовідносин, які виникли у 2023 році, відповідає приписам чинного правового регулювання, зокрема, з урахуванням норм п. 8 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та з огляду на те, що п. 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» взагалі зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Суд звертає увагу, що відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлював правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат. ЄСПЛ не заперечує право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат. Така практика свідчить про достатньо широке "поле" для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
ЄСПЛ визнає можливість, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи й з'ясовує, чи було законним таке втручання, чи мало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Valkov and Others v. Bulgaria» (заява N 2033/04); справа «Khoniakina v. Georgia» (заява N 17767/08)).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку індексації пенсії позивача без застосування абз. 3 п. 10 Постанови №168 та ч. 3 Постанови № 185.
Аналогічна позиція щодо застосування абз. 3 п. 10 Постанови №168 висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23, від 16.07.2024 у справі № 480/9389/23, від 12.09.2024 у справі № 380/25970/23.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню, що також узгоджується з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 18.12.2024 по справі № 320/20936/24, від 22.01.2025 по справі № 580/10527/23.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо інших доводів сторін, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.