22 вересня 2025 року справа №320/9470/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у виплаті позивачу, ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 135 619,96 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити нарахування та виплату позивачу, ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 135 619,96 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є пенсіонером та отримую пенсію в разі втрати годувальника мого покійного чоловіка ОСОБА_2 , пенсіонера МВС, відповідно до вимог статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі № 320/7608/22 відповідачем у квітні 2023 року був проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Сума заборгованості згідно розрахунку на доплату пенсії склала 135619,96 грн. і включена до реєстру судових рішень, виплата яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
30.09.2023 чоловік позивача помер, а 31.01.2024 позивач звернулася до відповідача з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю мого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Проте листом № 1000-0202-8/25238 від 12.02.2024 відповідач відмовив у виплаті позивачу недоотриманої пенсії в разі смерті чоловіка з посиланням на статтю 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Вказана відмова, на думку позивача, є неправомірною та необґрунтованою,
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову. Стверджує, що позивачу необхідно звернутись до суду з заявою про зміну сторони виконавчого провадження, керуючись статтями 52, 379 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 02.02.2022.
Згідно з свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_3 від 15.12.2006 чоловіком ОСОБА_1 (позивач) є ОСОБА_2 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 320/7608/22, яке набрало законної сили 02.01.2023, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 23.08.2022 №1000-0203-8/79457, про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі нової довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Київській області» від 08.08.2022 №428.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_2 , згідно з довідкою № 428 від 08.08.2022 виданою ДУ «Територіально медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» станом на березень 2019 року відповідно до ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови КМ України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 .
Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідачем, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 320/7608/22 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 по 30.04.2023, проте в графі «Сума, виплачена на виконання рішення суду» міститься « - ». Тобто нараховані кошти не виплачені.
Згідно наданого ГУ ПФУ у Київській області розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_2 (пенсійна справа N/A9700), здійсненого на виконання вказаного рішення суду, заборгованість по недоплаченій пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 по 30.04.2023 становить 135 619,96 грн.
Вказана заборгованість по виплаті пенсії ОСОБА_2 у розмірі 135 619,96 грн. визнається та підтверджується відповідачем у листі від 11.04.2023 № 1000-0212-8/54342.
Так у вказаному листі від 11.04.2023 № 1000-0212-8/54342, відповідач, на звернення ОСОБА_2 від 03.04.2023 повідомив, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі № 320/7608/22 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум. Сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2023 становить 135619,96 грн. Проте виплата заборгованості за рішенням суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 02.10.2023 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 05.10.2023 № 205 ОСОБА_1 (позивач) проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 до дня його смерті по АДРЕСА_1 та перебувала на повному утриманні чоловіка, померлого годувальника.
31.01.2024 ОСОБА_1 (позивач) у шестимісячний строк звернулась з заявою до ГУ ПФУ у Київській області про виплату недоотриманої суми заборгованості (доплати) по перерахунку пенсії згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 320/7608/22. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 проживала разом із пенсіонером ОСОБА_2 на день його смерті, що підтверджено довідками № 203, № 205 від 05.10.2023.
Листом-відповіддю від 12.02.2024 ГУ ПФУ у Київській області відмови позивачу в задоволенні позовної заяви з огляду на положення статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та запропоновано звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Вважаючи неправомірними такі дії відповідача позивач і звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Між сторонами відсутній спір щодо обставин справи та розміру заборгованості з виплати пенсії що належала ОСОБА_2 .
Спірним у даному випадку є трактування положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Основного Закону).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до статті 61 Закону № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV також узгоджується зі змістом статті 1227 Цивільного кодексу України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді зокрема пенсії яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
Тобто, у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Згідно з абзацом першим частини другої, частини четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
За змістом абз.1, 3 п.2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Члени сім'ї особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абз.16 ч.1 ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції»).
Відповідно до частини другої статті 64 Житлового кодексу України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» довідка про реєстрацію місця проживання - це документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Органом реєстрації є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
З аналізу вищезазначених норм вважається, що документами, які підтверджують факт спільного проживання, є довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою та рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні).
Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України дає підстави суду дійти висновку, що оскільки ОСОБА_1 (позивач), як член сім'ї (дружина) ОСОБА_2 , проживала разом із пенсіонером на день його смерті, відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 суми пенсії у розмірі 135 619,96 грн.
При цьому суд зауважує, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому нарахованої ОСОБА_2 , але неодержаної суми пенсії з дотриманням шестимісячного строку встановленого частиною третьою статті 61 Закону № 2262.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні даної справи суд також враховує правову позицію викладену Третім апеляційний адміністративний суду постанові від 10.10.2022 у справі № 340/2420/22.
Посилання відповідача не те, що в даному випадку позивачу необхідно звернутись до суду з заявою про зміну сторони виконавчого провадження, керуючись статтями 52, 379 КАС України є цілком незмістовними, зважаючи на імперативні приписи статті 61 Закону № 2262-ХІІ стосовно права члена сім'ї пенсіонера, який проживав разом з таким пенсіонером та не належить до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, на отримання нарахованих, але не одержаних у зв'язку зі смертю пенсіонера сум пенсії.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1211,20 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 135 619,96 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 135 619,96 грн. (сто тридцять п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 96 копійок).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривні 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.