КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
26 лютого 2024 року № 320/12498/23
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Терлецька О.О.,
при секретарі судового засідання Карпенко Д.С.,
за участю:
представника позивача - Цимбал І.З.,
представника Офісу Генерального прокурора - Стрільчук Л.М.,
представника Львівської обласної прокуратури - Стретовича М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, вирішив наступне.
Ухвалою від 05.05.2023 Київським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без участі сторін. Задовольнивши клопотання відповідача ухвалою від 05.05.2023 Київський окружний адміністративний суд перейшов до загального порядку розгляду справи з викликом сторін в судове засідання. В подальшому справа розглядалась за правилами загального провадження.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебував на службі у органах прокуратури з листопада 2011, а на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури з 03 березня 2022 (наказ керівника Львівської обласної прокуратури від 01.03.2022 №217к).
Відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження на підставі дисциплінарної скарги керівника Львівської обласної прокуратури від 29.07.2022 та дисциплінарної скарги Офісу Генерального прокурора від 22.08.2022 було проведено щодо позивача дисциплінарне провадження, за результатом якого було прийнято рішення від 08.02.2023 №29дп-23 “Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 » (далі - оскаржуване рішення).
Позивачем, в частині позовних вимог до Комісії, оскаржується рішення від 08 лютого 2023 року № 29дп-23 про накладення на прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення Комісії є протиправним та необґрунтованим, оскільки неналежним чином з'ясовано обставини справи, зокрема щодо наявності складу дисциплінарного правопорушення у діях позивача та не містить достатніх підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, порушення строку дисциплінарного провадження тощо.
З матеріалів справи слідує, що До Комісії 08 серпня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_2 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_1 .Того самого дня вказану скаргу розподілено за членом Комісії ОСОБА_3 , яким за результатами 10 серпня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-442дс-150дп-22.26 серпня 2022 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов'язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Вказану дисциплінарну скаргу цього ж дня розподілено за членом Комісії ОСОБА_3 , яким 30 серпня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-493дс-161дп-22.Рішенням Комісії від 31 серпня 2022 року дисциплінарні провадження № 07/3/2-442дс-150дп-22 та № 07/3/2-493дс-161дп-22 об'єднано в одне провадження № 07/3/2-442дс-150дп-22 та передано на розгляд члену Комісії ОСОБА_3 .18 січня 2023 року ОСОБА_3 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 , який передано на розгляду Комісії.За наслідками розгляду висновку Комісією 08 лютого 2023 року ухвалено рішення № 29дп-23 про притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ),а саме одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.15 лютого 2023 року листом №07/3/2-446вих-23 ОСОБА_1 направлено копію згаданого рішення, а також Генеральному прокурору для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 вказане рішення отримав 20 лютого 2023 року.
Суть дисциплінарного проступку та мотиви ухвалення рішення полягають у наступному. 15 червня 2022 року о 18 год 03 хв у зв'язку з порушенням вимог Правил дорожнього руху поліцейськими управління патрульної поліції (далі - УПП) у Львівській області на перехресті вул. Краківської з пл.Ярослава Осмомисла у м. Львові зупинено автомобіль ВМУ 528хі, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .
Згідно з матеріалами поліцейських, ОСОБА_1 у цей день керував транспортним засобом ВМҐ 528хі, у якого зовнішні світлові пристрої, а саме світлові показники повороту, не відповідали вимогам ДСТУ 3649:2010. У зв'язку із вказаним, командиром роти №1 батальйону №2 УПП у Львівській області Лоштином А.Т щодо ОСОБА_1 винесено постанову серії БАБ № 715961 від 15 червня 2022 року за частиною першою статті 121 КУпАП.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав, що є безробітним. На цім, ОСОБА_1 працівником Львівської обласної прокуратури не представлявся, службове посвідчення працівника прокуратури не пред'являв. З вказаним протоколом ОСОБА_1 ознайомився, підписав та зауважень не висловив.Водночас під час оформлення вказаних вище документів та спілкування з ОСОБА_1 , поліцейські виявили, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя). У зв'язку із вказаним, працівник УПП ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_1 , на підставі пункту З розділу І та пункту 1 розділу II Інструкції, пройти огляд на стан сп'яніння у місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу «Драгер», чи у найближчому закладі охорони здоров'я.На пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився.У зв'язку із відмовою ОСОБА_1 пройти відповідний огляд, працівниками УПП, у присутності залучених свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , стосовно нього складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП серії ААД № 234346 від 15 червня 2022 року, який розглядається в судовому порядку.
Постановою Галицького районного суду міста Львова від 06 грудня 2022 року у справі № 461/3024/22, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено стягнення - 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 17000,00 грн штрафу в дохід держави та 1 рік позбавлення права керування транспортними засобами.Під час службового розслідування, висновок якого 22 липня 2022 року затверджено керівником Львівської обласної прокуратури Войтенком А.Б., опитано працівників патрульної поліції Лоштина А.Т., Оприска З.Р. та Пилипу Н.Є., які підтвердили наведені вище обставини.Зокрема, з 11:37 хв до 12:11 хв на файлі «clip-1» міститься відеозапис, на якому інспектор звернувся до ОСОБА_1 та повідомив: « ОСОБА_7 ... Відповідно до вимог наказу № 1452/735 Вам пропонується пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння... на місці з допомогою алкотестера «Драгер»^.. або в медичному закладі по вулиці Кульпарківській 95..., оскільки у Вас є ознаки алкогольного сп'яніння, а саме неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, розумієте? Як Ваша ласка, де бажаєте пройти». На зазначене ОСОБА_1 відповів: «відмовляюся».
У зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, працівник поліції уточнив: «Ви відмовляєтесь від проходження огляду? Ми запросимо двох свідків...». На що ОСОБА_1 повторив: «Я відмовляюсь» (з 12:12 хв до 12:28 хв запису файлу «сlір-1»).З 13:49 хв до 14:55 хв відеозапису файлу «clip-1» прослідковується, як працівник патрульної поліції, вже у присутності запрошених двох сторонніх свідків, повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі або з допомогою сертифікованого алкотестера «Драгер». На що ОСОБА_1 двічі відповів: «відмовляюсь», а на запитання чи розуміє він, що у випадку відмови особи від проходження огляду поліцейський зобов'язаний скласти протокол, ОСОБА_1 відповів: «так».Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння із допомогою технічного засобу - алкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу чи у відповідному найближчому закладі охорони здоров'я підтверджено також копіями письмових пояснень від 15 червня 2022 року залучених поліцейськими свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..
Аналізуючи поведінку прокурора ОСОБА_1 . Комісія прийшла до висновку, що вона є неприпустимою та жодним чином не сприяє утвердженню статусу прокурора, як високоморальної особи в очах сторонніх осіб, а також не сприяє підвищенню авторитету прокуратури в цілому.
ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.Натомість ОСОБА_1 , як особа, що має відповідні професійні знання, будучи фаховим юристом, перебуваючи на посаді в органах прокуратури, будучи ознайомленим з вимогами щодо прокурорської етики, за наявності обґрунтованих сумнівів щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння, не спростував таких сумнівів та не виконав законних вимог працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння.
Водночас факт відмови ОСОБА_1 від виконання вимог закону щодо необхідності проходження огляду на стан сп'яніння, а також повідомленням недостовірної інформації, що є безробітним, позивач грубо порушив норми професійної етики, Комісія розцінює як дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.Комплексно проаналізувавши усі матеріали дисциплінарного провадження Комісія дійшла консолідованого висновку, що прокурор ОСОБА_1 грубо порушив вимоги статті 19 Закону № 1697-VІ, статей 16, 21 Кодексу чим вчинено проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 6 частини першої статті 43 Закону №1697-УІ, і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
15 березня 2023 року набули чинності зміни до статті 73 Закону України «Про прокуратуру», якими законодавець визначив, що органом, що здійснює дисциплінарне провадження є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.У зв'язку з законодавчий уточненням назви відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження 16 березня 2023 року внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Конституційно визначений статус прокуратури зумовлена наявність відповідних функцій та повноважень, а тому її конституційний статус полягає у безперервності здійснення повноважень.Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом № 1697-VІІ.Статтею 3 Закон № 1697-VІІ діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об'єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Статтею 36 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю: - неухильно додержуватися Конституції та законів України; - сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; - захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави; - постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання прокурора».
Згідно зі статтею 44 Закону № 1697-VІІ тільки за Комісією закріплені повноваження здійснювати дисциплінарне провадження стосовно прокурора.
Відповідно до частин першої та другої статті 45 цього Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Дисциплінарне провадження включає такі етапи: відкриттядисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-УІІ прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Відповідно до частин четвертої та десятої статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
Частиною п'ятою статті 47 Закону № 1697-VІІ визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
Рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу (частина перша статті 48 Закону № 1697-VII).При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя вказаної статті).
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1697-УІІ на прокурора може бути накладено такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
Застосування до прокурора дисциплінарного стягнення відповідно до статей 9 та 11 Закону № 1697-VІІ здійснюється Генеральним прокурором та керівниками обласних прокуратур на підставі рішення Комісії.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора також регламентується Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятий 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів. Вказаний нормативний акт єзагальнодоступнимвмережі інтернет за посиланням https://gp.gov.ua/ua/posts/vseukrayinska-konferenciya-prokuroriv.
Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VІІ прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Частина друга статті 43 Закону № 1697-VІІ визначає, що притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.
Комісія в межах розгляду даної справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.
Відповідно до статті 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі - Кодекс)при виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості та культури.
Статтею 21 вище згаданого Кодексу визначено, що прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою прокурор повинен поводитися коректно і пристойно.При цьому прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 33).
У статті 11 Кодексу зазначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність.Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов'язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
Статтею 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановлено порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція України.Водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами (абзац третій частини другої статті 16 Закону № 3353-ХІІ).
Відповідно до пунктів 2, 4, 6, 7 та 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок № 1103):
- огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану;
- огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків;
- водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я;
- поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав;
- у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з вимогами пунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Пунктом 2.5 Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306 встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Позивачем зазначено, що Комісією порушено строки проведення перевірки за дисциплінарною скаргою.Однак такі доводи спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах законодавства. Так статтею 46 Закону №1697-VII та пунктом 94 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження зазначено, що дисциплінарне провадження передбачає:відкриттядисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.Відповідно до частини четвертої статті 46 Закону №1697-VІІ та пункту 99 згаданого вище Положення, після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Повноваження члена органу під час здійснення перевірки визначаються статтями 46, 77 Закону №1697-VІІ та цього Положення.
Згідно з частиною дев'ятої статті 46 Закону №1697-VІІ перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Комісією, але не більш як на місяць.Відповідно до частини десятої статті 46 Закону № 1697-VІІ член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
Тобто, визначені абзацом 1 частини дев'ятої статті 46 Закону №1697-VІІ строки розповсюджуються на перевірку відомостей про наявність підстав для прокурора до дисциплінарної відповідальності під час винесення висновку, а ніяк не розповсюджуються на виготовлення висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.Вказані положення узгоджуються з пунктами 101 та 106 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
За приписами пункту 10 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процедурних дій без невиправданих зволікань та прийняття відповідних рішень (вчинення дій) у найкоротший строк, достатній для їх прийняття (вчинення) (постанова Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 640/7008/20).
Відповідно до правових позицій викладених у рішеннях Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 лютого 2018 року від 05 березня 2018 року у справах № 800/505/17, № 800/581/17 тощо, визначені частиною дев'ятою статті 46 Закону № 1697-УІІ строки розповсюджуються на перевірку відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, а ні як не розповсюджуються на підготовку висновку та розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, який відповідно до статті 47 цього Закону відбувається на засіданні Комісії.
З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що дисциплінарна скарга до Комісії надійшла 08 серпня 2022 року, остання інформація (пояснення ОСОБА_1 ) на вимогу члена Комісії, отримані 19 вересня 2022 року, тобто в межах строку проведення перевірки, передбаченого частиною дев'ятої статті 46 Закону № 1697-VІІ, який закінчувався 08 жовтня 2022 року.Отже, доводи позивача щодо порушення строків проведення перевірки та складення висновку про відсутність дисциплінарного проступку прокурора є не обґрунтованими та безпідставними.
Водночас за встановлених обставин не вбачається обґрунтованих підстав для визнання порушення Комісією критеріїв розумності строку для завершення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності та складення за її результатами відповідного висновку.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, діючи як суд першої інстанції, у той час, коли підсудність спорів за участю Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів була віднесена за правилами КАС У країни до підсудності цього Суду, вже висловлювався при вирішенні подібного спору з приводу того, що саме по собі недодержання строків проведення такої перевірки не може бути підставою для визнання протиправним викладеного у рішенні комісії висновку щодо кваліфікації певних дій прокурора як таких, що мають характер дисциплінарного проступку (рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі № 800/381/17 (П/9901/61/18).
Позивачем у позовній заяві зазначено, що оскаржуване рішення Комісії прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.Доводи ОСОБА_1 про те, що Комісією не враховані докази та пояснення позивача не підтверджуються матеріалами справи.Склавши Присягу прокурора, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VІІ, ОСОБА_1 серед іншого, взяв на себе обов'язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою, визначених у Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів.
Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів, ОСОБА_1 не повинен допускати поведінки, що не відповідає загально прийнятим нормам поведінки у суспільстві, визначеним цим Кодексом, вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури та можуть свідчити про нанесення ними шкоди честі і гідності прокурорської професії, які не відповідають вимогам високих моральних якостей, вплинули на думку громадськості, сформували суспільне уявлення про прокурорів у вкрай негативному світлі. Натомість, 15 червня 2022 року о 18 год 03 хв у зв'язку з порушенням вимог пункту 31.1 Правил дорожнього руху поліцейськими роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області на перехресті вул. Краківської з пл. Ярослава Осмомисла у м. Львові зупинено автомобіль «ВМW 528хі», якимкерував ОСОБА_1 . Під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, та спілкування з ОСОБА_1 працівниками УПП виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння.У зв'язку з цим, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного приладу чи/або в медичному закладі, однак він, у присутності двох свідків, без пояснень відмовився від проходження такого огляду. З урахуванням вищевикладених обставин працівником УПП складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
Суд бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2022 року у справу № 9901/159/19 сформулювала правову позицію, згідно з якою сам факт відмови водія від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані; є діями, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумніву його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Позивач пояснив, що він звернувся до Клінічної лікарні швидкої допомоги та 8-ої міської клінічної лікарні, де йому відмовлено в медичному освідуванні. Поясненням відмови було те, що медичними працівниками отримано вказівку - медичне освідування стосовно нього не проводити. Таким чином, він змушений був звернутися до приватної лабораторії наступного дня, 16 червня 2022 року о 07:40 год.Згідно з висновком експертного дослідження № 053-4-2022 від 05 липня 2022 року в результаті судово-медичного (токсикологічного) дослідження зразків крові №1 та №2 від ОСОБА_1 не знайдено: метиловий та етиловий спирти, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери.
Водночас подальші дії позивача фактично спрямовані на штучне створення доказів непричетності до керування автомобілем, що свідчить про його намагання уникнути притягнення до відповідальності (Велика Палата Верховного Суду постанова від 07 квітня 2021 року у справу № 9901/113/19). Прокурор Рубцов В.В., як особа, що має відповідні професійні знання, будучи фаховим юристом, перебуваючи на посаді в органах прокуратури, будучи ознайомленим з вимогами щодо прокурорської етики, за наявності обґрунтованих сумнівів щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння, не спростував таких сумнівів та не виконав законних вимог працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння.
Позивач відмовившись від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, а також повідомленням недостовірної інформації, що є безробітним, прокурор ОСОБА_1 грубо порушив норми професійної етики. Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального й загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії. Такі дії суперечать основним принципам, моральним нормам та правилам прокурорської етики, якими повинен керуватися прокурор під час виконання своїх службових обов'язків та поза службою, підривають як авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави в цілому, та кваліфікуються, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, тобто дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
Зважаючи на те, що дії, які слугували підставою для адміністративної відповідальності позивача (за частиною першою статті 130 КУпАП), останній таки вчинив, що встановлено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2022 року, яка набрала законної сили, а також беручи до уваги конституційний принцип обов'язковості судових рішень, вважаємо, що Комісія мала достатні підстави для того, щоб притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності за відмову 15 червня 2022 року від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Таким чином, комплексно проаналізувавши усі матеріали дисциплінарного провадження Комісія дійшла консолідованого висновку, що прокурор ОСОБА_1 грубо порушив вимоги статті 19 Закону № 1697-УІ, статей 16, 21 Кодексу чим вчинено проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-УІ, і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Щодо доводів позивача щодо неспіврозмірності застосованого виду дисциплінарногостягнення суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VІ прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав: систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.Порушення вимог Конституції, Законів України, Присяги прокурора, Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів прокуратури з'ясовуються під час дисциплінарного провадження, за наслідками якого Комісія вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному рішенні, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 800/531/17 та від 11 вересня 2018 року у справі №9901/14/17.
Приймаючи рішення про накладення на прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення Комісією застосовано звільнення.При виборі виду дисциплінарного стягнення щодо позивача Комісією враховано характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.Розглядаючи дисциплінарну скаргу, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку - вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, Комісія має надавати оцінку фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу зазначеного дисциплінарного проступку, використовуючи відомості, отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.
Прокурор ОСОБА_1 , усупереч вимогам частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VІІ, статті 21 Кодексу вчинив дії, що виразилося у керуванні автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, а також відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Натомість ОСОБА_1 , як особа, що має відповідні професійні знання, бувши фаховим юристом, перебуваючи на посаді в органах прокуратури, ознайомленим з вимогами щодо прокурорської етики, за наявності обґрунтованих сумнівів щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння, не спростував таких сумнівів та не виконав законних вимог працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння. Подібна поведінка прокурора, в сукупності з категоричною відмовою від проведення відповідного обстеження, могла бути достатніми обставинами, які свідчать про грубе порушення позивачем правил прокурорської етики.
Водночас факт відмови ОСОБА_1 від виконання вимог закону щодо необхідності проходження огляду на стан сп'яніння, а також його бездіяльність щодо спростування обґрунтованих підозр працівників поліції про перебування у такому стані могли обгрунтовано порочити звання прокурора і викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2022 року справу № 9901/159/19 сформулювала правову позицію, згідно з якою сам факт відмови водія від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані, є діями, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
При визначенні виду стягнення, що застосоване до ОСОБА_1 взято до увагинегативну характеристику, відсутність застосованих дисциплінарних стягнень і тривалий час роботи в органах прокуратури, що не було спростовано позивачем наданими документами.
З матеріалів справи також слідує, що Комісією враховано проявлену нещирість прокурора ОСОБА_1 , яка проявилася у намаганні ввести в оману щодо нібито відмови працівників медичних установ у проходженні ним освідування на предмет стану алкогольного сп'яніння в вечірній час 15 червня 2002 року, нібито обмеженням в часі через комендантську годину з 20 години та спробах інтерпретувати свою відмову від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння виключно відмовою від такого огляду за допомогою алкотестера «Драгер», а не від слідування в медичний заклад для цього.
З огляду на завдання і функції, які покликана виконувати прокуратура, посада прокурора зобов'язує до правомірної поведінки не лише під час здійснення своїх повноважень, але й поза службою. При цьому керування прокурором транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є усвідомленим грубим порушенням не тільки вимог закону, але й правил прокурорської етики, адже підриває авторитет і довіру до органів прокуратури загалом, ставить під сумнів компетентність і професіоналізм такого прокурора зокрема, а отже унеможливлює подальше перебування на посаді прокурора (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 9901/711/18).
У зв'язку з зазначеним суд висновує, що Комісія правомірно дійшла консолідованого висновку, що дисциплінарний проступок, який вчинений ОСОБА_1 носить характер грубого порушення, що може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів прокуратури є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення обґрунтувань неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
При цьому суд звертає увагу, що при вирішенні вказаного питання Комісія наділена дискреційними повноваженнями, що дозволяє їй на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення в залежності від скоєного прокурором дисциплінарного проступку та застосовувати до прокурорів обране ним дисциплінарне стягнення.Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 у справі № 420/3261/19.Враховуючи зазначені обставини справи, застосоване до позивача дисциплінарне стягнення відповідає ступеню його вини та тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
Зазначене узгоджується з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2018 року та Великою Палатою Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 800/454/17, з якою погодилась який відхилив доводи позивача про те, що накладене на нього стягнення не відповідає ступеню вини і тяжкості проступку. Суд зазначає, що вчинення прокурором дисциплінарного проступку, що має характер грубого порушення, є несумісним з подальшим зайняттям цим прокурором будь-якої посади в органах прокуратури і не може мати наслідком накладення більш м 'якого стягнення ніж звільнення з посади в органах прокуратури. Тому, особа прокурора, відсутність дисциплінарних стягнень в силу вимог закону, наявність заохочення, не надають підстав для застосування більш м 'якого дисциплінарного стягнення, а відповідно не надають підстав вважати, що Комісія порушила принцип пропорційності при прийнятті оскаржуваного рішення.
Суд погоджується з доводами відповідача, що наведені позивачем аргументи щодо непропорційності обраного дисциплінарного стягнення, з огляду на відсутність тяжких наслідків, ставлення до скоєного та відсутність дисциплінарних стягнень не дають підстав для застосування більш м'якого дисциплінарного стягнення.
Щодо доводів позивача про неврахування Комісією запропонованого у висновку дисциплінарного стягнення - слід зазначити таке.Встановлений частиною п'ятою статті 47 Закону № 1697-VII обов'язок Комісії здійснювати розгляд висновку про наявність чи відсутністьдисциплінарного проступку прокурора на засадах змагальності передбачає забезпечення усім учасникам широкої можливості в надані своїх доказів щодо обставин справи і в доведенні їх переконливості.
Надання Комісією іншої оцінки обставинам, які викладені у висновку члена Комісії, зокрема, щодо виду стягнення, забезпечує принцип змагальності усіх учасників у дисциплінарному провадженні.Інші доводи та міркування, викладені в адміністративному позові, також не впливають на правильність висновків Комісії, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Застосоване Генеральним прокурором до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є лише похідним від спірного рішення Комісії.Таким чином, Комісія у рішенні від 08 лютого 2023 року № 29дп-23 навела мотиви, з яких дійшла висновків про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні докази, та обґрунтувала пропорційність застосованого виду стягнення і його співмірність вчиненому проступку.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 22 вересня 2025 р.