22 вересня 2025 року справа №320/37470/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від суми грошового забезпечення та відмови перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2025 № 15/1617/с;
-Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 89 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 міського від 11.02.2025 №15/1617/с, починаючи з 01.04.2019.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. У квітні 2018 року Відповідачем було перераховано пенсію з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом. Під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 в квітні 2018 року Відповідачем її основний розмір був зменшений з 89 % до 70 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018. У подальшому, як вказує ОСОБА_1 , він звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням оформити та надіслати до ГУ ПФУ в м. Києві для перерахунку пенсії довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до постанови КМУ № 704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії. За результатом розгляду вказаної заяви ІНФОРМАЦІЯ_3 оформив та надіслав до ГУ ПФУ в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення Позивача від 11.02.2025 №15/1617/с для перерахунку пенсії. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення. Проте Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не здійснив перерахунок пенсії Позивачу на підставі зазначеної довідки. Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 04.06.2025 зазначило, що у позивача відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі довідки від 11.02.2025 №15/1617/с. Не погоджуючись з діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду та просить задовольнити позов у повному обсязі.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.
У матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, що свідчить про отримання відповідачем 28.07.2025 року копії ухвали суду про відкриття провадження, у його електронний кабінет.
Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
На підставі письмових доказів, поданих позивачем, суд встановив наступне.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
У квітні 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі статті 63 закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - постанова КМУ № 704) та постанови кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - постанова КМУ № 103) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом.
Під час вказаного перерахунку розмір пенсії позивача було зменшено з 89 % до 70 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення та направлення до головного управління пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до постанови КМУ № 704, з обов'язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Судом установлено, що 11.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 оформив та надіслав відповідачу довідку №15/1617/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для здійснення відповідного перерахунку.
Після отримання зазначеної довідки ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії.
Як вбачається із матеріалів, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, що підтверджується листом Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві від 04.06.2025 №25515-24557/H-02/8-2600/25.
У листі відповідача зазначено, що після проведення перерахунків пенсій на виконання постанови Кабінету міністрів України № 103 та постанови Кабінету міністрів України № 704 урядом не приймалися нові рішення щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до закону № 2262-ХІІ. У зв'язку з цим, на думку відповідача, відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 11.02.2025 №15/1617/с.
Окрім цього, у матеріалах справи міститься копія розрахунку пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 № ФА 2601059749 станом на 31.12.2017, 01.01.2018, 01.04.2019, 01.07.2021, 01.03.2022-01.03.2025 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Порядок № 45), відповідно до пункту 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пунктів 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх Головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, у справі № 826/3858/18, на задоволення відповідних позовних вимог, визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Проте, зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», зокрема, до додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка діяла до зазначених змін.
Водночас порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, органи пенсійного фонду у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може слугувати як відповідна заява пенсіонера, та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, повідомляють орган ПФУ.
Отже, з 05.03.2019, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Разом з цим, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 24.06.2020 по справі № 160/8324/19.
Як було встановлено, у квітні 2018 року відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанов КМУ № 704 від 30.08.2017 та № 103 від 21.02.2018, виданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення. У результаті основний розмір пенсії було зменшено з 89 % до 70 % грошового забезпечення.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням оформити довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до постанови КМУ № 704, із зазначенням щомісячних додаткових виплат та премії для перерахунку пенсії з 01.04.2019.
11.02.2025 вказаний орган оформив і направив відповідачу довідку №15/1617/с. Після цього позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак листом від 04.06.2025 №25515-24557/H-02/8-2600/25 йому було відмовлено.
Отже, після отримання оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку (нарахування) пенсії, у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 згідно грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Проте Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не здійснило перерахунок пенсії позивачу на підставі зазначеної довідки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.06.2025 №25515-24557/H-02/8-2600/25 у перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що після проведеного перерахунку пенсій, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Постанови КМУ № 704, Уряд не приймав рішень щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), на підставі наданої відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оновленої довідки та зобов'язання відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача, відповідно до такої довідки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Аналогічними є висновки Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 08.10.2024 у справі № 580/10781/23.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 89 % від суми грошового забезпечення суд зазначає таке.
Позивач є військовим пенсіонером, йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ в розмірі 89 % від суми грошового забезпечення, що підтверджується копією розрахунку пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 № ФА 2601059749 станом на 31.12.2017.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років з Автоматизованої системи розрахунку пенсій Пенсійного фонду України по пенсійній справі позивача станом на 01.01.2018 встановлено, що після перерахунку розмір його пенсії становить 70 % від сум грошового забезпечення.
Наведені обставини свідчать, що відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 89 % до 70 % грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 %.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VII (надалі - Закон № 3668 VI), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII (надалі - Закон № 1166 VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 р., до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.
Тобто зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині другій статті 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018.
Внесені Законом № 3668-VII та Законом № 1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, що діяла на час призначення ОСОБА_1 пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
Частиною 3 статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV).
Однак Законом № 2262-ХІІ та Законом № 1058-IV також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Також варто зауважити, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а стаття 13 цього Закону регулює лише порядок призначення пенсій. Відповідно зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, які б давала підстави для зменшення основного розміру пенсії Позивачу, не вносилися.
Оскільки перерахунок пенсії ОСОБА_1 пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища Позивача.
Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Окрім цього, 04.02.2018 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалено рішення в аналогічній зразковій адміністративній справі №240/5401/18, відповідно до якого позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задоволено.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін вищевказане судове рішення Верховного Суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатам розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатам розгляду зразкової справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.07.2014 (справа № 21-244а14), 06.02.2012 (справа № 21-322а11), 25.09.2012 (справа № 21-230а12), 10.02.2015 (справа № 21-630а14), а також у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 (справа № 539/3872/14-а, провадження № К/9901/1247/18).
У цих рішеннях суд наголосив, що при вирішенні питання про застосування закону в часі слід виходити зі статті 22 Конституції України, за якою права і свободи людини не є вичерпними, гарантуються державою та не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних актів не допускається звуження їх змісту та обсягу.
При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод - які відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Таким чином, дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 89 % до 70 % від сум грошового забезпечення є протиправними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю II групи, що підтверджується копією витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України № 120/25/1054/ВП.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від суми грошового забезпечення та відмови перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2025 № 15/1617/с.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 89 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2025 №15/1617/с, починаючи з 01.04.2019.
Копію рішення направити учасникам справи (їх представникам).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.