22 вересня 2025 року м.Київ справа №320/52802/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "АБВ ГРУП" до Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "АБВ ГРУП" з позовом до Головне управління ДПС у м. Києві в якому просить суд:
Визнати протиправним та скасувати Рішення № 99/26-15-04-16-12 від 29 січня 2024 року про виключення з Реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ ГРУП».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на процесуальне порушення підчас прийняття спірного рішення, а саме на неможливість подання пояснень.
У відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог зазначаючи про наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Також відповідач вказує на порушення строку звернення до суду позивачем.
У відповіді на відзив позивач підримав заявлені вимоги.
Суд не бере до уваги зауваження відповідача щодо пропуску строку звернення до суду, оскільки дане питання було вирішено підчас відкриття провадження у справі.
Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.
01.01.2024 року ТОВ «АБВ ГРУП» (41394736) згідно власної заяви зареєстровано платником єдиного податку третьої групи, на підтвердження цього 04.01.2024 року позивачем отримано Витяг з реєстру платників єдиного податку.
29 січня 2024 року Відповідач прийняв Рішення № 99/26-15-04-16-12 про виключення з реєстру платників єдиного податку у день складання Довідки (акту) - 29 січня 2024 року № 99/26-15-04-16 про результати перевірки наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Зі змістом вищевказаної Довідки (Акту) позивач ознайомився лише після того як 23 жовтня 2024 року адвокат Балдук Андрія Олександровича отримав від Головного управління ДФС у м. Києві інформацію на адвокатський запит.
Окрім того, у підтвердження направлення позивачу вказаних документів відповідачем надано копію форми 119 та 20 та листа.
Правова позиція суду.
Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України зазначено, що в разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. В такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Статтею 76 ПК України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки й, зокрема, передбачає, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п.76.1 ст.76 ПК України).
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України, а саме п.
86.2. статті 86 ПК України передбачає що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Згідно з нормами ст.42 ПК України (згаданої у п. 86.2 цього Кодексу), документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу).
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України зазначено, що в разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Вище зазначені норми законодавства гарантують, у випадку проведення контролюючим органом стосовно платника податків перевірки, право такої особи на подання заперечень до Довідки (акту) складеного за результатами проведеної перевірки, та належне інформування платника податків про результати і наслідки перевірки.
Також з наявних в справі матеріалів судом встановлено, що надані відповідачем копія форми 119 та 20 та листа не є належним підтвердженням відправлення спірного рішення з огляду на таке.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, передбачено, що розрахунковим документом, який підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до пунктів 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» від 04.10.2001 №2759- III передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
За змістом положень вищевказаних Правил та Закону, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Тобто, надані відповідачем матеріали не можуть бути належними та допустимими доказами направлення на адресу позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідачем не доведено належне забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд не надає правову оцінку обставинам, які стали підставою для спірного рішення, оскільки встановивши порушення процедури проведення перевірки, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, зокрема в Постанові від 18 березня 2025 року у справі № 160/21398/24, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується відповідною квитанцією. Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення № 99/26-15-04-16-12 від 29 січня 2024 року про виключення з Реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ ГРУП».
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, СДРПОУ ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ ГРУП» (02081, місто Київ, вул.. Дніпровська набережна, 17-Ж, ЄДРПОУ: 41394736) витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.