про залишення позовної заяви без розгляду
22 вересня 2025 року 826/17812/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, треті особи: Публічне акціонерне товариство “Київенерго», Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро-Реконструкція» про визнання протиправними дій, визнання незаконною і нечинною з моменту прийняття постанови,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, треті особи: Публічне акціонерне товариство “Київенерго», Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро-Реконструкція» про визнання протиправними дій, визнання незаконною і нечинною з моменту прийняття постанови від 31.03.2015 №1171.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2015 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №826/11735/15. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2022 поновлено провадження у справі, визначено, що подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа була передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Гелеті С.М.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 адміністративну справу №826/17812/15 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Щавінському В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 прийнято справу до провадження та призначено підготовче судове засідання.
У судове засідання призначене на 18.08.2025, з'явився представник відповідача та представник третьої особи-2, заперечували щодо задоволення позовних вимог просили відмовити в задоволені позовних вимог. Щодо закриття підготовчого засідання не заперечували, просили призначити справу до розгляду по суті.
Позивачі, та третя особа-1, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, явку свого представника не забезпечили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №826/17812/15 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18 вересня 2025 року о 10:30 год.
20.08.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання призначене судом на 18.09.2025 о 10:30 год.
У судовому засіданні призначеному на 18.09.2025, представник відповідача підтримав вказане клопотання, просив позовну заяву залишити без розгляду, у зв'язку з неявкою позивачів у судові засідання, які призначались на 18.08.2025 та 18.09.2025.
Позивачі належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 18.09.2025 повторно не прибули, про причини неявки суд не повідомили, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за їх відсутності до суду не зверталися.
Протокольною ухвалою від 18.09.2025, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив питання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з неявкою позивачів у судові засідання здійснювати у порядку письмового провадження.
За таких обставин та з огляду на те, що позивач не з'являється без поважних причин до суду, не виконує вимоги суду, не надає заяв до суду, не підтримує заявлені позовні вимоги та не надає пояснення суду щодо дійсних обставин справи, без встановлення яких неможливий розгляд справи по суті спірних правовідносин, суд вважає за належне залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 55 КАС України).
Згідно частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем допущено повторну неявку в судове засідання, без будь-яких повідомлень про поважність причин неприбуття.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Суд також враховує, що згідно частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Слід вказати, що позивачі не з'являлися та не забезпечували явку свого представника в судові засідання призначені на 18.08.2025 та 18.09.2025 для розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли. Протокольною ухвалою від 18.09.2025 суд визнав неповажною неявку позивачів.
При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини 5 статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивачі та/або їх представник не з'явилися в судові засідання для розгляду справи, призначені на 18.08.2025 та 18.09.2025 не повідомляли суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавали заяви про розгляд справи без їх участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачам, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України вони мають право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.
Керуючись ст.ст. 44, 131, 205, 248, 256, 293 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, треті особи: Публічне акціонерне товариство “Київенерго», Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро-Реконструкція» про визнання протиправними дій, визнання незаконною і нечинною з моменту прийняття постанови в адміністративній справі № в адміністративній справі №826/17812/15, - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.