про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
22 вересня 2025 року № 320/46810/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн" до Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн" з позовом до Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 04.09.2025р. про відкриття виконавчого провадження № 79005403 з примусового виконання ухвали Господарського суду Київської області від 20.02.2024р. за №910/17484/23 та стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 19 625,00 грн.
Разом з тим, 05.09.2025р. представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 59257), в якій позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вказаної ухвали, заборони відповідачу, а також органам та структурним підрозділам НПУ вчиняти будь-які дії щодо виконання ухвали Господарського суду Київської області від 20.02.2024р. за № 910/17484/23 (зобов'язання ппозивача сплатити на користь КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД" 471 000,00 грн.).
Заяву зареєстровано у канцелярії суду 19.09.2025р., при цьому фактично одержано секретарем головуючого судді Марича Є.В. 22.09.2025р.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на незаконність спірної постанови, зазначає, що безпідставне стягнення коштів з позивача, яке буде здійснено на підставі вказаної ухвали суду (471 000,00 грн.) та спірної постанови (19 625,00 грн.) спричинить йому значну шкоду, при цьому для повернення відповідних коштів у подальшому необхідно буде докласти значних зусиль та додаткових витрат.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з приписами ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
При цьому зазначені підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року по справі № 461/3212/17.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року по справі №640/5463/19.
Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Водночас суд звертає увагу на те, що посилання на негативний вплив рішень суб'єктів владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі №640/110/20, від 09 вересня 2020 року по справі №813/944/18 та від 28 вересня 2020 року по справі №620/2206/20.
Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року по справі №640/8742/20 вказав, що положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (п.35).
Також суд звертає увагу на те, що наслідки незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав, свобод та інтересів, оскільки заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення виконання таких в порядку, передбаченому статтею 33 Закону №1404-VIII, а в разі задоволення позову звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.08.2019 по справі №200/3887/19-а.
Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи вказане, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн" щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Марич Є.В.