22 вересня 2025 року м. Київ Справа № 320/16568/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті мені грошового забезпечення за період з 10 січня 2022 року по 17 червня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу допомоги на оздоровлення за 2022 рік за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням.
3. ???Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (із урахуванням раніше сплачених сум) за період з 10 січня 2022 року по 17 червня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року (2481 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
4. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення за 2022 рік за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року (2481 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що використовуючи для визначення розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня 2018 року, відповідач керувався п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, яка втратила чинність на підставі рішення адміністративного суду у справі № 826/6453/18 від 29.01.2020.
На думку позивача, з 29.01.2020 відновлено дію п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 у первісній редакції, а тому відповідач повинен був нараховувати та виплачувати йому грошове забезпечення, у тому числі одноразові грошові допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Також позивач зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення за 2022 рік була виплачена йому не в повному обсязі, оскільки відповідач здійснив розрахунок на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, що суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Натомість, відповідно до п.1 та п.6 розділу XXIII Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, розмір такої допомоги мав визначатися з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з актуального прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строк для надання відзиву.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що за загальним правилом під час розв?язання правової колізії перевага надається нормам закону, як акту права вищої юридичної сили та оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774 не втратила чинності та за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, не вбачається правових підстав для обчислення розміру грошового забезпечення із складовими окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018. Аналогічно, відповідач зазначає, що саме з тих підстав думка Позивача щодо неправомірного нарахування грошової допомоги на оздоровлення є хибною.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 замінено відповідача на правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 .
Відповідно до частини 1 статті 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Позивач у період з 10.01.2022 по 17.06.2022 проходив військову службу на посаді начальника групи персоналу штабу у військовій частині НОМЕР_2 . На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 28.05.2022 №73 позивача було призначено на посаду начальника стройової частини відділення персоналу штабу до військової частини НОМЕР_4 . Наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 17.06.2022 №315 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
З 17.06.2022 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
У спірні періоди позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, у тому числі грошова допомога на оздоровлення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування
Законом України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (п. 1 ст. 9).
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення (п. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (п. 3 ст. 9 № 2011-XII).
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (п. 4 ст. 9 № 2011-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового Начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній на момент прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постановою № 103 п. 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції:
«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (відповідно до п. 6 Постанови № 103).
Пункт 6 Постанови № 103 визнано протиправним та скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 від 29.01.2020 (дата набрання законної сили: 29.01.2020), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» № 481 від 12.05.2023 (далі - Постанова № 481) п. 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції:
«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (абз. 1 п. 2 Постанови № 481).
Пункт 2 Постанови № 481 визнано протиправним та нечинним рішенням Київського окружного адміністративного суду № 320/29450/24 від 14.03.2025 (дата набрання законної сили: 18.06.2025), залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025.
Пунктом 1 розділу II Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Наказ № 260) встановлено, що посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 (зі змінами).
Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавку за вислугу років;
підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;
доплати за науковий ступінь та за вчене звання;
премію;
морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;
інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України (п. 4 розділу I Наказу № 260).
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення (п. 1 розділу XXIII Наказу № 260).
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (абз. 1 п. 6 розділу XXIII Наказу № 260).
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду
Застосовуючи вищезазначені норми права до спірних правовідносин суд доходить висновку, що дії відповідача з обрахування та виплати в спірні періоди грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, не ґрунтуються на положеннях законодавства та є такими, що порушили права позивача.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду у справі № 120/8298/24 (постанова від 04.07.2025), де Суд дійшов наступних висновків:
«Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.06.2023 у справі № 380/13603/21, від 30.04.2025 у справі № 620/9741/24 та інших, виснував, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018».
У цих та інших постановах Верховний Суд, засновуючись на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили, виснував, що положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018» не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік)».
Аналогічні правові висновки щодо застосування п. 4 Постанови № 704 у редакції, чинній з 29.01.2020 викладено, зокрема, у постановах від 22.05.2025 у справі № 460/17825/21, від 14.11.2024 у справі № 580/3452/22, від 05.06.2024 у справі № 420/18318/23, від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21 та інших.
Практика Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними для обставин цієї справи.
Суд не приймає твердження відповідача про те, що п. 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481 підтверджує факт незмінності правила обчислення грошового забезпечення із використанням показника арифметичного значення прожиткового мінімуму у розмірі 1762,00 грн. Суд наголошує, що Постанова № 481 набула чинності 12.05.2023 і на спірні правовідносини не поширюється.
На підставі наведеного вище, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо нарахування позивачу грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення з використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд визнає відповідні дії відповідача протиправними та зобов'язує його нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення, у тому числі грошову допомогу на оздоровлення відповідно до вимог законодавства, задовольняючи позовні вимоги в цій частині.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 242-246, 255 КАС, суд,
1. Позовні вимоги - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення з 10.01.2022 по 17.03.2022, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року відповідно законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік.
3. Зобов'язати Військову частину здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 10.01.2022 по 17.03.2022, грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сас Є.В.