про передачу справи за підсудністю
22 вересня 2025 року м. Київ 320/46747/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Мар'їнка) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса Донецька область, м. Донецьк, РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви про відстрочку відносно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 по суті щодо права на відстрочку від мобілізації, на підставі другого абзаца ч. 2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», також внести в реєстр інформацію відносно ОСОБА_1 щодо обвинувачення у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення та перебування кримінального провадження на стадії судового провадження, оформити належним чином та надати відповідний документ;
- зобов'язати надати ОСОБА_1 відстрочку до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженні № 42016050000000526 від 16.06.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, судова справа № 237/300/17. Зобов'язати видати довідку про відстрочку;
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), вчиняти будь-які дії, пов'язані із заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), окрім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 замінити військово-обліковий документ шляхом створення та видачі у паперовій формі з зазначенням підстави про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Також, до позову долучена заява про забезпечення позову.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши позовні матеріали на предмет їх відповідності приписам Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, позивач вправі обрати територіальну підсудність справи за своїм зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) або за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до довідки від 19.11.2024 року № 3008-7002164164 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрованим місцем проживанням позивача є АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_2 .
Зареєстроване місце проживанням позивача також підтверджується паспортом громадянина України.
Згідно з вимогами пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні на період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя положення частини першої статті 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання. До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 є АДРЕСА_3 .
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (частина 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Отже, в даному випадку, підлягає застосуванню загальна територіальна підсудність і обидві сторони мають зареєстроване у встановленому законом порядку місцезнаходження у Донецькій області.
Тому, вирішення спору за місцезнаходженням сторін має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Донецьку область.
Підстави, передбачені ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України, для застосування виключної підсудності відсутні.
Враховуючи зареєстроване місцезнаходження та місце проживання сторін по справі, беручи до уваги положення статей 20, 22, 25-28, 318 Кодексу адміністративного судочинства України, позицію позивача щодо суб'єктного складу даної справи, що викладена у позовній заяві, з метою дотримання засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом шляхом забезпечення гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, тобто розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону у становище суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону, забезпечення фактичної змагальності, процесуальної рівності суд дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі даної справи за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з частиною 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини 1 цієї статті, суд вирішує ухвалою, яка може бути оскаржена.
Керуючись статтями 29, 48, 52, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративну справу № 320/46747/25 передати за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, 1).
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3 . Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.