22 вересня 2025 року м.Київ №320/17371/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить суд:
- рішення ГУ ПФУ в Одеській області № 104450009505 від 18.05.2023 р., яким було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з 14.02.2023 р., - визнати протиправним та скасувати;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області вчинити дії - повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.05.2023 р. про призначення пенсії та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах з 14.02.2023 р., зарахувавши у тому числі час проживання у зоні посиленого радіологічного контролю період з 26.04.1986 р. по 03.06.1987.
Свої вимоги позивачка об ґрунтувала тим, що вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. До заяви було додано усі документи, які підтверджують її право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням віку, однак рішенням ГУ ПФУ в Одеській області, за наслідками розгляду заяви позивачки у порядку екстериторіальності, від 18.05.2023 відмовлено в призначенні пенсії, оскільки довідка про підтвердження пільгового стажу ТОВ "Спецоборонмаш" №1072 від 21.03.2023 завірена підписом ВУП та СП та необхідна розшифровка посади представника кадрової служби. Вважає відмову відповідача призначити їй пенсію на пільгових умовах протиправною та такою, що порушує її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту.
Позивачка є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1989-1993 роки (категорія 4).
11.05.2023 позивач звернулась до територіального органу ПФ України із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки, відповідно до положень ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», - має право на пенсію за віком на пільгових умовах, по досягненню 45 років, тобто з 14.02.2023.
Відповідач у рішенні від 18.05.2023 визначив, що відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких, на пільгових умовах пенсія призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідач у спірному рішенні встановив, що: до страхового стажу зараховані всі періоди; до пільгового стажу зараховані також всі періоди роботи згідно Довідки ТОВ «Спецоборонмаш» №1072 від 21.03.2023.
Отже, страховий стаж позивача, з урахуванням кратності, становить 37 років 11 місяців 19 днів. Пільговий стаж - 15 років, 2 місяці, 18 днів.
Проте, відповідач оскаржуваним рішенням №104450009505 від 18.05.2023 відмовив в призначенні пенсії з мотивів «що довідка підписана начальником ВУП та СП, та у зв'язку з відсутністю розшифровки посади представника кадрової служби та, оскільки період проживання з 26.04.1986 по 03.06.1987 підтверджений актом депутата Пісківської селищної ради, він не врахований.
Не погоджуючись зі спірним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.08.2003 № 1058-ІV розділом XIV1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.".
За приписами статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно п. б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213- VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Законом № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом б статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (далі - Рішення № 1-р/2020).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення № 1-р/2020 Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік - у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 по справі № 360/3611/20 (провадження № 11-209заі21).
Також, суд зазначає про те, що відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Отже, у даному випадку вік позивачки на час винесення спірного рішення про призначення пенсії становить 45 років 2 місяці, страховий стаж склав 37 років 11 місяців 19 днів, у т.ч. пільговий стаж по Списку № 2 становить 15 років 2 місяці 18 днів.
Тобто, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивач досягла необхідного віку (45 років, із урахуванням зменшення пенсійного віку на 5 років) та у неї наявний необхідний страховий стаж і стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача про необхідність надання позивачкою розшифровки посади представника кадрової служби як необхідної умови для зарахування до пільгового стажу всіх періодів роботи позивачки згідно довідки ТОВ "Спецоборонмаш" №1072 від 21.03.2023, оскільки наведені відповідачем у спірному рішенні аргументи щодо необхідності розшифровки посади представника кадрової служби не є обґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Суд враховує, що позивачка надала при зверненні з заявою про призначення пенсії всі необхідні документи, які підтверджують її пільговий стаж, а тому додаткові роз'яснення стосовно посадових обов'язків працівника кадрової служби не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд вкотре наголошує на тому, що документи, надані позивачкою, є достатніми для підтвердження її трудової діяльності, а вимоги відповідача щодо надання додаткових роз'яснень є надмірними та не відповідають вимогам діючого законодавства.
Відтак, відмова в призначенні позивачці, яка на час прийняття спірного рішення досягла віку 45 років, мала загальний страховий стаж більше 20 років, в тому числі пільговий стаж по Списку № 2 більше 10 років, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на необхідність надання розшифровки посади представника кадрової служби є протиправною.
Щодо позовної вимоги про зарахування позивачці час проживання у зоні посиленого радіологічного контролю період з 26.04.1986 до 03.06.1987, суд зазначає таке.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Пісківської селищної ради Бучанського району Київської області від 05.05.2023 №351 ОСОБА_1 у період з 1981 по 04.06.1987 фактично проживала у с.Пісківка Бучанського району, у період з 04.06.1987 по теперішній час проживає у смт Пісківка Бучанського району, яке віднесене до 4 зони посиленого радіологічного контролю.
Отже, відповідач має врахувати вказаний період проживання позивачки у зоні посиленого радіологічного контролю при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 11.05.2023 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду вбачається наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Крім того, у даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд визнає про зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву позивачки від 11.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків суду.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Отже, позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах не підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №104450009505 від 18.05.2023, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з 14.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ - 20987385, вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65000) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 11.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 14.02.2023, з урахуванням часу її проживання у зоні посиленого радіологічного контролю період з 26.04.1986 по 03.06.1987, з урахуванням висновків суду.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ - 20987385, вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65000).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.