про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2025 року м. Київ Справа № 320/37064/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства економіки України, Державного підприємства "Дія", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства економіки України, яка полягала у невиконанні обов?язку щодо належного, своєчасного розгляду звернення СК-18588429 від 13.03.2025 та інших звернень щодо захисту прав малолітніх дітей на отримання державної допомоги та забов?язати розглянути зазначену заяву невідкладно по суті та надати належну, обґрунтовану відповідь з урахуванням прав та інтересів малолітніх дітей Позивача відповідно до вимог Постанов КМУ № 952 та № 1330.
2. Визнати протиправною автоматичну відмову підприємства Дія (що делегована Мінекономіки) на заявки від 3 грудня 2024 року по наданню допомоги малолітнім дітям та скасувати рішення посадових осіб підприємства "Дія" (делегована Мінекономіки) про відмову і забов?язати посадових осіб Дія та Мінекономіки провести виплату по зазначеним заявкам від 3 грудня 2024 року по зазначеним в заявках банківським реквізитам.
3. Визнати протиправною дію та бездіяльність Міністерства економіки України у листах 3102-07/22507-09 від 13.03.2025, 3101-07/7199-09 від 23 січня 2023 року, 3102-07/22507-09 від 13 березня 2023 року та відмінити і забов?язати провести виплату відповідно до поданими дружиною позивача заявкам від 3 грудня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (ч.ч.1, 2 ст.47 КАС України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст.56 КАС України, законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
Згідно з частинами 1, 2 статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
При цьому, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (п.8 ч.2 ст.4 КАС України).
Так, з матеріалів позовної заяви суд установив, що позивачем є ОСОБА_1 , який просить суд визнати протиправною бездіяльність Міністерства економіки України щодо належного, своєчасного розгляду звернення щодо захисту прав малолітніх дітей на отримання державної допомоги та забов?язати розглянути зазначену заяву та надати належну, обґрунтовану відповідь; визнати протиправною автоматичну відмову підприємства Дія (що делегована Мінекономіки) на заявки від 3 грудня 2024 року по наданню допомоги малолітнім дітям та скасувати рішення посадових осіб підприємства "Дія" (делегована Мінекономіки) про відмову і забов?язати посадових осіб Дія та Мінекономіки провести виплату по зазначеним заявкам; визнати протиправною дію та бездіяльність Міністерства економіки України і забов?язати провести виплату відповідно до поданими дружиною позивача заявкам.
Таким чином, спірні правовідносини стосуються виплати допомоги малолітнім дітям позивача.
Отже, у позовній заяві заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідачів провести виплати по допомозі малолітнім дітям позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Проте, у позовній заяві, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (син та донька позивача) не визначені, як позивачі у справі.
Суд зазначає, що на стадії відкриття провадження в адміністративній справі має бути зрозумілим процесуальний статус осіб, на користь яких у позовній заяві заявлені вимоги про вчинення відповідачами певних дій.
Таким чином, позивач має надати до суду належним чином складену позовну заяву з урахуванням висновків суду, які наведені вище у цій ухвалі.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви з належним визначенням правового статусу малолітніх дітей ОСОБА_1 за цим позовом.
При цьому, необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.