11 вересня 2025 року м. Київ № 320/2128/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Некряч Н.В.
від відповідача - Небесна О.Р., Грицак Б.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 № 389390715, за яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 52442745 грн;
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 № 389380715, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3318577,50 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 2654862 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 663715,510 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки, що викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та нормам податкового законодавства, позаяк, виконання будь-яких зобов'язань (поставка товару, сплата за поставлений товар чи послуги, позика та інші правочини) та відчуження нерухомого майна, цінних паперів тощо на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором чи відчуження нерухомого майна, цінних паперів тощо такими особами є забороненим, тому, фактично, в таких умовах, будь-яка бізнес-активність позивача із резидентом рф ООО "МГК "Световые Технологии" не може бути реалізована у законний спосіб. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Компанія "Вітава" не враховано у рядку 01 Декларацій «Дохід» від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку суму доходу від списання безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі всього у сумі 67191978 грн, в тому числі за 2023 рік в сумі 67191978 грн при визначені фінансового результату визначеного у фінансовій звітності підприємства за 2023 рік відповідно до національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" та 15 "Дохід". Дійсно, передбачено мораторій (заборону) на тимчасове виконання зобов'язань, а подальша доля врегулюванні відносин за участі осіб, пов'язаних з державою-агресором буде вирішено, шляхом прийняття та набрання чинності відповідного Закону України, однак, позивач вважає, що вирішення цього питання не віднесено до повноважень відповідача, проте на сьогоднішній день, єдиною законною підставою для визнання зазначених вище зобов'язань перед ООО «МГК "Световые Технологии" безнадійною заборгованістю, є положення п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, чого, у даному випадку, не настало.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
До суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що у позивача обліковується кредиторська заборгованість перед компанією, яка є нерезидентом на території України та є платником податків в рф, однак, в 2023 році позивачем не включено до складу інших доходів безнадійну кредиторську заборгованість, яка не підлягає погашенню через введення торгового ембарго проти рф. Таким чином, виконання будь-яких зобов'язань (поставка товару, сплата за поставлений товар чи послуги, позика та інші правочини) та відчуження нерухомого майна, цінних паперів тощо на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором чи відчуження нерухомого майна, цінних паперів тощо такими особами є забороненим. Тому, посилаючись на відповідну норму ПК України, чітко визначено, що заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством, є безнадійною заборгованістю. За позицією сторони відповідача, оскільки позивач не має можливості щодо погашення кредиторської заборгованості через введення обмежень здійснення господарських операцій з рф, вбачається підстава для встановлення неможливості стягнення заборгованості і, як наслідок, визнання кредиторської заборгованості безнадійною, та здіснення відповідного нарахування грошових зобов'язань та штрафних санкцій.
11.03.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наголошено на тому, що доводи податкового органу, викладені у відзиві не спростовують обґрунтувань, що покладені в основу позовних вимог та ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу, при цьому, відповідач не навів підстави, яка б свідчила про те, що заборгованість позивача є саме безнадійною, в силу того, що до неї має бути застосовано п. п. "ж" п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Позивач вважає, що не може виконати свої зобов'язання перед контрагентом з рф, саме внаслідок дії тимчасового мораторію, який було запроваджено серед іншого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації», зокрема, установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором. Тож, ситуація, яка склалась не дає відповідачу підстав підміняти державні органи влади та вирішувати, що саме є форс-мажором у договірних відносинах позивача із контрагентами.
Протокольною ухвалою від 17.04.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити справу по суті заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 11.09.2025 представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позов заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "Вітава», дотримання вимог податкового, валютного іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2019 по 31.03.2024, був складений акт № 38049/10-36-07-15/30239245 від 09.07.2024.
Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач подав заперечення на акт та отримав відповідь «Про розгляд заперечення» № 36526/6/10-36-07-15 від 20.08.2024.
Контролюючим органом було прийнято: податкове повідомлення-рішення № 389390715 від 23.08.2024 року, яким встановлено порушення пункту 54.3 статті 54, статті 58 Податкового кодексу України та п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 14.1.11, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, порушення П(С)БО №11 "Зобов'язання", П(С)БО №15 «Дохід», абзацу 7 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 52442754,00 грн;
податкове повідомлення-рішення № 389380715 від 23.08.2024 року, яким встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 14.1.11, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, порушення П(С)БО №11 "Зобов'язання", П(С)БО №15 «Дохід», абз. 7 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПК України та пункту 123.2 статті 123 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток 3380577,50 грн;
податкове повідомлення-рішення № 3883610362406 від 23.08.2024, яким встановлено порушення вимог п.1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.5 п.16№ підрозділу 10 розділу XX, пп. 168.1.1, 168. 1.2, п.п.168.1.4 п. 168.1 ст.168, абз.«а» п.176.2 ст.176. пп. 170. 1.2 п. 170.1 ст.170, п.171.1, п.171.2 «а» ст. 171, п.п.164.2.17 «е» п. 164.2 ст.164 ПК України, п.167.1 ст.167, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54. пунктом 58.1 статті 58 ПК України та пункту 42.2 статті 42 ПК України та на підставі п.125№.2 ст.125 ПК України та пункту 109.1 статті 109 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на 4739,13 грн;
податкове повідомлення-рішення № 3883810362406 від 23.08.2024, яким встановлено порушення п.п.14.1.180 ст.14, п.51.1 ст. 51, п.176.2 «б» ст.176 ПК України, та на підставі пп. 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України та п. 42.2 ст. 42 ПК України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн;
податкове повідомлення-рішення № 3883110362406 від 23.08.2024, встановлено порушення вимог абзацу «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПК України, пункту 42.2 статті 42 ПК України, та на підставі п.125№.2 ст.125 ПК України, п. 109.1 статті 109 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на 69353,31 грн.
Позивач, не погодився з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та подав скаргу, в порядку ст. 56 ПК України на податкові повідомлення-рішення № 389390715 від 23.08.2024, № 389380715 від 23.08.2024, № 3883610362406 від 23.08.2024, № 3883810362406 від 23.08.2024, № 3883110362406 від 23.08.2024.
За результатами розгляду зазначеної скарги, Державною податковою службою України 27.11.2024 було прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача було задоволено частково: податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 3883610362406 від 23.08.2024, № 3883810362406 від 23.08.2024, № 3883110362406 від 23.08.2024 - скасовано та залишено без змін ППР ГУ ДПС у Київській області № 389390715 від 23.08.2024, № 389380715 від 23.08.2024.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 23.08.2024 № 389390715 та № 389380715 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і зумовило звернення до суду з позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України, передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Порядок розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в ст. 134 ПК України, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).
Як закріплено у п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
За правилами пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 № 20, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
У відповідності до пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Судом досліджено, що за результатами перевірки викладеними у п. 3.1.1.1 Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку, було встановлено наступне: за період з 01.07.2019 по 31.12.2023, ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» задекларовано в рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 196721469 грн. Перевіркою відображених у рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.07.2019 по 31.12.2023, встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із продажу та експорту світильників, комплектуючих до них, електромонтажного обладнання, надання послуг з оренди приміщень, позитивне значення курсових різниць, дохід від купівлі-продажу валюти, списання безнадійної кредиторської заборгованості, також операції з продажу основних засобів та необоротних активів та інше.
Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» показників у рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності» (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.07.2019 по 31.12.2023 на підставі таких документів: журналів-ордерів по рахунках 10, 11, 301, 311, 312, 361, 362, 631, 685, 84, 70, 71, 73, 74, 79 та інших в розрізі субрахунків, банківських виписок, господарських договорів, актів приймання-передачі, рахунків-фактур, відомості, касових книг, прибуткових ордерів, виписок банку, актів виконаних робіт (наданих послуг), договорів, оборотно-сальдових відомостей, та інших документів за період з 01.07.2019 по 31.12.2023, встановлено їх заниження всього у сумі 67191978 грн, в тому числі по періодам: 2023 рік в сумі 67191978 грн.
Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у процесі проведення перевірки сум податку на прибуток ТОВ «КОМПАНІЯ ВІТАВА» за цей період наведено в додатку 7 до акту перевірки. З акта вбачається, що в ході перевірки встановлено, що у товариства в бухгалтерських рахунках рахується кредиторська заборгованість, а саме: згідно картки по бухгалтерському рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», станом на 31.03.2024, встановлено кредиторську заборгованість перед ООО « МГК «СВЕТОВЬІЕ ТЕХНОЛОГИИ» у сумі 12652005 грн, по Договору комерційної концесії від 15.01.2011; згідно картки по бухгалтерському рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», станом на 31.03.2024, встановлено кредиторську заборгованість перед ООО "МГК "Световые Технологии" у сумі 54214854 грн по договору № ЕТТС05Е/29-10 від 12.11.2010; згідно картки по бухгалтерському рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», станом на 31.03.2024, встановлено кредиторську заборгованість перед ООО "МГК "Световьые Технологии" у сумі 325119 грн по договору № 05е/011-15 від 27.07.2015.
Так, ООО "МГК "Световые Технологии" є нерезидентом на території України, є платником податків в російській федерації.
Товариством позивача придбано у ООО "МГК "Световые Технологии" світлотехнічну та іншу продукцію та інжинірингові послуги з розробки технічної документації.
Відповідно до ОСВ 632, оплата за придбані товари та послуги здійснена в неповному обсязі, у зв'язку з чим, станом на 31.12.2023 рахується кредиторська заборгованість у розмірі 67191978 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 09.04.2022 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» було введено торгове ембарго проти російської федерації та заборонено імпорт на митну територію України товарів з російської федерації. Товари, переміщення яких територією російської федерації здійснено транзитом, та товари, ввезені з російської федерації, у тому числі товари походженням з третіх країн, можуть бути поміщені в митний режим імпорту, якщо їх ввезення в Україну здійснено до 24 лютого 2022 року включно.
Тож, фактично було накладено заборону на будь-які торговельні операції з російською федерацією, а також заборонено виконання будь-яких зобов'язань перед кредиторами з рф (у тому числі експорт товарів).
Також, постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації» від 03.03.2022 № 187 було заборонено: виконання будь-яких зобов'язань (у тому числі грошових), кредиторами (стягувачам) за якими є: фізичні особи - громадини рф, юридичні особи - резиденти рф, українські юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником з часткою у статутному капіталі 10% і більше, якої є держава рф чи фізичні особи громадяни рф, юридичні особи - резиденти рф; відчуження у будь-якій формі нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання особами, пов'язаними з державою-агресором, а також відчуження таким особам або на користь рф, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна.
Таким чином, виконання будь-яких зобов'язань (поставка товару, сплата за поставлений товар чи послуги, позика та інші правочини) та відчуження нерухомого майна, цінних паперів тощо на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором чи відчуження нерухомого майна, цінних паперів тощо такими особами є забороненим.
Крім того, постановою Національного банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження венного стану" № 18 від 24.02.2022, запроваджено обмеження, зокрема, заборонено здійснення видаткових операцій за рахунками резидентів рф та рб, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф та рб, за винятком здійснення на території Украйни переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або н рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів; заборонено зарахування коштів на рахунки фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території рф та рб; приймати в Україні електронні платіжні засоби (включаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території рф та рб; заборонено будь-які валютні операції з використанням російських рублів та білоруських рублів; заборонено будь-які валютні операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в республіці білорусь; заборонено будь-які валютні операції для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в рф або рб.
Отже, з урахуванням наведених обставин та введених обмежень, будь-які господарські правовідносини із резидентами рф не можуть бути реалізовані у законний спосіб, зокрема, і товариством позивача з контрагентом - ООО "МГК "Световые Технологии", про що йде мова у акті перевірки, та не заперечується сторонами.
Єдиною законною підставою для визнання зазначених вище зобов'язань перед ООО "МГК "Световые Технологии" - безнадійною заборгованістю є положення пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 ПК України, згідно з якою безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов?язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;
г) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв?язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв?язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб?єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв?язку з їх ліквідацією.
Згідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу.
Суд також враховує, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України пунктом 1 Указу Президента України від 24.12.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24.12.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Воєнний стан діє на території України на дату проголошення рішення.
Торгово-промислова палата листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 на підставі статті 14, Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Оскільки позивач не має можливості щодо погашення даної кредиторської заборгованості через введення обмежень щодо здійснення господарських операцій з рф та рб у зв?язку з обставиною збройного конфлікту, є очевидною підстава для встановлення неможливості стягнення заборгованості у зв?язку з дією форс-мажорної обставини, і як наслідок визнання кредиторської заборгованості безнадійною.
Згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов?язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року №85/4306, зобов?язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Якщо на дату балансу раніше визнане зобов?язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Відповідно до норм п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153: «Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов?язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.».
Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України, об?єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Перевіркою встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Компанія "Вітава" в порушення пг.44.1 ст.44, пт.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на суму 67 191 978,00 грн. в тому числі: за 2023 рік у сумі 67 191 978, 00 грн, що вплинуло на правильність визначення об?єкту оподаткування та податку на прибуток.
Суд погоджується з твердженнями відповідача, що у бухгалтерському обліку ТОВ "Компанія "Вітава" дана операція повинна бути зафіксована записом:
Дт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» на суму - 67 191 978, 00 грн.
Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» на суму - 67 191 978, 00 грн.
Отже, позивачем безпідставно занижено задекларовані ТОВ "Компанія "Вітава" показники у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 67 191 978,00 грн, в тому числі по періодам за 2023 рік у сумі 67 191 978,00 грн.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наслідком розгляду цього спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог через необґрунтованість та недоведеність обставин, на які посилається позивач, як на підставу звернення до суду з цим позовом.
Отже, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 22 вересня 2025 р.