22 вересня 2025 року справа №320/26826/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ТОВ «Бренд Проперті» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Бренд Проперті» з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24.03.2025 № 123060705 за формою «В3», яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за грудень 2024 року у розмірі 42 215 275, 00 грн. та № 123030705 за формою «В1», яким встановлено завищення бюджетного відшкодування у розмірі 299 023, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 74755, 75 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вся сума податкового кредиту була сформована за рахунок ПДВ, сплаченого при митному оформленні імпортованого товару, сплата якого відображається в електронній базі СЕА ПДВ та у доступних відповідачу базах даних Державної митної служби України. Отже, актом перевірки підтверджено право на формування ТОВ «Бренд Проперті» податкового кредиту, відображеного у податковій декларації з ПДВ за грудень 2024 року та наявність якого є підставою для формування від'ємного значення об'єкта оподаткування ПДВ та суми, заявленої Позивачем до бюджетного відшкодування
Позивач зауважив, що імпорт товару підтверджується вантажно-митними деклараціями.
Позивач просив врахувати, що ним здійснювався імпорт товарів, тобто в межах спірних правовідносин підлягав застосуванню митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей, випускаються для вільного обігу на митній території України.
Таким чином, у разі відсутності сплати митних платежів, товари не були б ввезені на митну територію України, проте Відповідачем не заперечується факт їх ввезення на митну територію України, не заперечується факт наявності ВМД, не заперечується факт сплати митних платежів за ВМД, які стали підставою для формування від'ємного значення (бюджетного відшкодування).
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 закрито підготовче провадження та прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ТОВ «Бренд Проперті», податковий номер 43479830, розмір статутного фонду складає 9 487 588 грн. Засновником (учасником) юридичної особи є ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «МАРІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37631496). Тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 100.
ТОВ «Бренд Проперті» взяте на облік платника податків ГУ ДПС У Київській області 31.01.2020.
ТОВ «Бренд Проперті» має статус платника податку на додану вартість від 01.03.2020 року, індивідуальний податковий номер 434798326511.
Основний вид діяльності ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ»:
14.19 - Виробництво іншого одягу й аксесуарів.
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 27.09.2021 № 602 ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування (п. 142.1 ст. 142, абз. 1 п.8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України) терміном з 01.04.2021 по 30.09.2021 (включно).
Головним управлінням ДПС у Київській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ», за результатами якої складено акт від 24.02.2025 року № 10407/10-36-07-05/43479830 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» (далі по тексту - скаржник) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» у декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення вимог:
- п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198, п.200.1 пп. «б» п.200.4 статті 200 Податкового Кодексу України з урахуванням вимог п.200.14 статті 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2024 року на загальну суму 42 215 275,00 грн;
- завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ( рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2024 року у розмірі 299 023,00 грн.
На підставі матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.03.2025 року:
- № 123060705 (форма «В3») про відмову в отриманні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 42 215 275,00 грн.;
- № 123030705 (форма «В1») про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 299 023 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 74 755,75 грн.
Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Пунктом 206.1 статті 206 Податкового кодексу України визначено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Відповідно до пунктів 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
З матеріалів справи, Акту перевірки, відзиву на позовну заяву, податкового повідомлення-рішення вбачається, що підставою для прийняття Головним управлінням ДПС у Київській області спірного податкового повідомлення-рішення є висновки контролюючого органу про те, що відсутні зареєстровані податкові накладні про надання послуг комісії по взаємовідносинах з комісіонерами у зв'язку з чим контролюючий орган вважає, що Позивач не має право на бюджетне відшкодування в розмірі 32807649, 00 грн., оскільки договори комісії не були виконані в повному обсязі (відсутня оплата за надані комісійні послуги).
В акті перевірки вказано, що основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ є застосування нульової ставки оподаткування по ПДВ згідно з п.197.6 ст.197 та пункту 8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на підставі розпорядження Київської ОДА від 27.09.2021 № 602 про надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю та здійснення експортних операцій (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів).
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 27.09.2021 № 602 позивачу надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування (п. 142.1 ст. 142, абз. 1 п.8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України) терміном з 01.04.2021 по 30.09.2021 (включно).
Враховуючи специфіку правовідносин, суд вважає за доцільне дослідити рух активу, надані первинні документи, технічну, трудову, технологічну можливість здійснити господарські операції
Наявність працівників підтверджується: Наказом про затвердження штатного розпису від 02.09.2024 № 02-Ш, Штатним розписом, який вводиться в дію 02.09.2024 року, розрахунковою відомістю за жовтень 2024 року, списком працюючих осіб з інвалідністю з 01.10.2024 по 31.10.2024 року, списком працюючих осіб з інвалідністю з 01.12.2024 по 31.12.2024 року, розрахунковою відомістю за грудень 2024 року, Наказом про затвердження штатного розпису від 02.12.2024 № 03-Ш, Штатним розписом, який вводиться в дію 02.12.2024 року.
Інвалідність працівників підтверджується довідками МСЕК, які надавалися до перевірки та наявні у матеріалах справи. Зауважень до вказаних довідок матеріали справи не містять.
Наявність основних засобів підтверджується: Договором оренди нежитлового приміщення №10/24 від 22.08.2024 року (137 м. кв.)(з додатками до даного Договору, Актом приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду від 01.09.2024), Договором оренди нежитлового приміщення №09/24 від 22.08.2024 року (775 м. кв.) (з додатками до даного Договору, Актом приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду від 01.09.2024), Договір суборенди № 9 від 30.10.2023 року )з додатковою угодою).
Суд звертає увагу, що як слідує з акту перевірки, ГУ ДПС не заперечується наявність основних засобів та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій товариством.
З матеріалів справи слідує, що ТОВ «Бренд Проперті» та ТОВ «Ешпада» укладено Договір комісії № ES-BP-1 від 13.11.2023 року, ТОВ «Бренд проперті» та ТОВ «ФУНШАЛ» укладено Договір комісії № FUN-BP-12.23 від 01.12.2023, ТОВ «Бренд Проперті» та ТОВ «ХАРЦИСК» укладено Договір комісії № KH-BP-4 від 04.12.2023, за умовами яких комісіонер зобов'язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовленою договором винагороду такі дії:
- придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються у Додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною;
- укладає імпортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару з нерезидентами України;
- збереження та транспортування товару відповідно до базису поставки за контрактом;
- укладає необхідні договори митного оформлення товару при отриманні та за необхідності може виконувати всі необхідні митні платежі.
Відповідно до пункту 1.2 договорів товар, що пройшов митне оформлення, передається комісіонером комітенту та є власністю комітента.
Товар, що є предметом цих договорів, передається комісіонером комітенту за актом приймання-передачі у місці зберігання відповідними партіями товару та/або частинами партії товару згідно Додатку, який складається на кожту партію товару окремо за адресою, зазначеною у відповідному додатку (пункт 1.3 договору).
Згідно з пунктом 1.4 договорів сторони погодили, що вантажоодержувачем товару буде безпосередньо сам комісіонер.
Пунктом 3.1 договорів визначено, що імпортна ціна товару вказується в Додатках до цього договорів , які є невід'ємною частиною.
Комітент перераховує грошові кошти для оплати продавцям нерезидентам України за поставлений товар на поточний рахунок комісіонера, зазначений в п.8 договорів, в національній валюті Україні - гривні. Купівлю валюти для розрахунків із нерезидентами продавцям за поставлений товар комісіонер здійснює самостійно та приймає на себе всі ризики щодо коливання курсі іноземної валюти (пункт 3.2 договору).
Відповідно до пункту 3.4 договорів ціною договорів є вартість наданих комісіонером послуг відповідно до Звітів комісіонера та актів прийому-передачі наданих послуг.
Суд зазначає, що не заперечується ГУ ДПС, що до перевірки було надано Додатки до договорів, звіти комісіонера, акти приймання-передачі товару (аркуш 42 Акта перевірки).
Судом встановлено, що виконання договорів комісії підтверджується актами надання послуг, актами прийому-передачі Товару з комісії, звітами комісіонера, додатками до договорів, інвойсами, CMR. Усі зазначені документи були надані під час перевірки, що підтверджується актом перевірки та містяться в матеріалах справи. Зауважень до наданих документів ні акт перевірки, ні відзив на позовну заяву не містить.
Виконання договорів комісії підтверджується наступними документами.
Звітами комісіонера: 24UA205180016080U9 від 30.10.2024, 24UA205180016082U7 від 30.10.2024, № 24UA209230100589U0 від 28.10.2024, № 24UA209230100089U3, № 24UA209230099877U7 від 25.10.2024, № 24UA209230099795U0 від 25.10.2024, № 24UA209230099361U1 від 24.10.2024, № 24UA209230099235U7, № 24UA205180015772U0 від 23.10.2024, № 24UA209230098857U4 від 22.10.2024, № 24UA209230098611U7 від 22.10.2024, № 24UA209230098598U0 від 22.10.2024, № 24UA205180015665U5, № 24UA209230098301U0 від 21.10.2024, № 24UA209230098154U6 від 21.10.2024, № 24UA209230098153U7 від 21.10.2024, № 24UA209230098151U9, № 24UA209230098150U0 від 21.10.2024, № 24UA205180015623U9 від 19.10.2024, № 24UA209230097416U4 від 18.10.2024, № 24UA209230097414U6 від 18.10.2024, № 24UA209230096842U7 від 17.10.2024, № 24UA209230096520U8 від 16.10.2024, № 24UA209230096521U7 від 16.10.2024, № 24UA209230096224U2 від 15.10.2024, № 24UA209230096155U8, № 24UA209230096134U0, 24UA209230096148U0, 24UA209230096145U3 від 15.10.2024, № 24UA209230095856U4, № 24UA20923009577705, № 24UA209230095615U2 від 14.10.2024, № 24UA209230092387U0 від 04.10.2024, № 24UA209230092032U0 від 03.10.2024, № 24UA209230091953U0 від 03.10.2024, № 24UA209230091780U1 від 02.10.2024, № 24UA205180014757U2 від 02.10.2024, № 24UA209230091355U4 від 01.10.2024, № 24UA209230091304U2 від 01.10.2024, № 24UA209230091166U3 від 01.10.2024, № 24UA209230091306U0 від 01.10.2024, № 24UA209230091224U4 від 01.10.2024, № 24UA209230091223U5 від 01.10.2024, № 24UA209230091132U3 від 01.10.2024, № 24UA209230093255U4 від 07.10.2024, № 24UA209230093253U6 від 07.10.2024, № 24UA209230093260U3 від 07.10.2024, № 24UA209230093258U1 від 07.10.2024, № 24UA209230093254U5 від 07.10.2024, № 24UA209230093252U7 від 07.10.2024, № 24UA205180014988U0 від 05.10.2024, № 24UA209230094908U3 від 11.10.2024, № 24UA209230094906U5 від 11.10.2024, № 24UA209230095584U8 від 14.10.2024, № 24UA209230095603U0 від 14.10.2024, № 24UA209230095596U0 від 14.10.2024, № 24UA209230095594U2 від 14.10.2024, № 24UA209230095592U4 від 14.10.2024, № 24UA209230094907U4 від 11.10.2024, № 24UA209230094521U0 від 10.10.2024, № 24UA205180015170U8 від 09.10.2024, № 24UA209230094114U3 від 09.10.2024, № 24UA209230094074U3 від 09.10.2024, № 24UA209230093728U4 від 08.10.2024, № 24UA209230093667U6 від 08.10.2024, № 24UA205180015083U2 від 08.10.2024, № 24UA205180015044U3 від 07.10.2024, № 24UA209230093257U2 від 07.10.2024, № 24UA209230093256U3 від 07.10.2024, №91140 від 01.10.2024, №91429 від 01.10.2024, № 14749 від 02.10.2024, № 14748 від 02.10.2024, №62889 від 03.10.2024, №14926 від 04.10.2024, №63367 від 07.10.2024, №63420 від 07.10.2024, №15055 від 07.10.2024, №15042 від 07.10.2024, №15149 від 09.10.2024, № 64281 від 10.10.2024, №95633 від 14.10.2024, № 95904 від 14.10.2024, № 15357 від 14.10.2024, № 15393 від 14.10.2024, № 96143 від 15.10.2024, № 15399 від 14.10.2024, № 15412 від 15.10.2024, № 65695 від 16.10.2024, № 96567 від 16.10.2024, № 15466 від 16.10.2024, 15489 від 16.10.2024, № 15510 від 17.10.2024, № 15648 від 20.10.2024, № 66710 від 21.10.2024, №15672 від 21.10.2024, № 15720 від 22.10.2024, № 15770 від 22.10.2024, № 100596 від 28.10.2024, № 16016 від 28.10.2024, № 16084 від 30.10.2024, № 16085 від 30.10.2024, № 16094 від 30.10.2024, № 17872 від 03.12.2024, №116055 від 10.12.2024, №77691 від 10.12.2024, № 18278 від 11.12.2024, № 118892 від 17.12.2024, № 18627 від 18.12.2024, № 18637 від 18.12.2024, № 17839 від 02.12.2024, № 75853 від 02.12.2024, №17862, № 17876 від 03.12.2024, №17918 від 04.12.2024, №18086 від 06.12.2024, №77288 від 09.12.2024, № 77270 від 09.12.2024, №77301 від 09.12.2024, №77710 від 10.12.2024, № 18244 від 10.12.2024, № 18280 від 11.12.2024, № 116644 від 11.12.2024, № 18285 від 11.12.2024, № 78225 від 12.12.2024, № 18521 від 14.12.2024, № 78779 від 14.12.2024, № 18557 від 16.12.2024, № 78930 від 16.12.2024, № 78924 від 16.12.2024, № 18583 від 17.12.2024, № 118770 від 17.12.2024, № 18599 від 17.12.2024, № 119586 від 19.12.2024, № 18802 від 24.12.2024, № 18803 від 24.12.2024, № 18897 від 28.12.2024, № 18895 від 28.12.2024, № 18815 від 25.12.2024.
У звітах комісіонерів зазначаються найменування продавця товару, реквізити митної декларації, за якою було ввезено товар, найменування, сума в валюті та в гривневому еквіваленті вартості товару, розмір комісійної винагороди.
Актами приймання-передачі товару з комісії: 24UA205180016080U9 від 31.10.2024, 24UA205180016082U7 від 31.10.2024, № 24UA209230100589U0 від 29.10.2024, № 24UA209230100089U3, № 24UA209230099877U7 від 26.10.2024, № 24UA209230099795U0 від 26.10.2024, № 24UA209230099361U1 від 25.10.2024, № 24UA209230099235U7, № 24UA205180015772U0 від 24.10.2024, № 24UA209230098857U4 від 23.10.2024, № 24UA209230098611U7 від 23.10.2024, № 24UA209230098598U0 від 23.10.2024, № 24UA205180015665U5, № 24UA209230098301U0 від 22.10.2024, № 24UA209230098154U6 від 22.10.2024, № 24UA209230098153U7 від 22.10.2024, № 24UA209230098151U9, № 24UA209230098150U0 від 22.10.2024, № 24UA205180015623U9 від 20.10.2024, № 24UA209230097416U4 від 19.10.2024, № 24UA209230097414U6 від 19.10.2024, № 24UA209230096842U7 від 18.10.2024, № 24UA209230096520U8 від 17.10.2024, № 24UA209230096521U7 від 17.10.2024, № 24UA209230096224U2 від 16.10.2024, № 24UA209230096155U8, № 24UA209230096134U0, 24UA209230096148U0, 24UA209230096145U3 від 16.10.2024, № 24UA209230095856U4, № 24UA20923009577705, № 24UA209230095615U2 від 15.10.2024, № 24UA209230092387U0 від 05.10.2024, № 24UA209230092032U0 від 04.10.2024, № 24UA209230091953U0 від 04.10.2024, № 24UA209230091780U1 від 03.10.2024, № 24UA205180014757U2 від 03.10.2024, № 24UA209230091355U4 від 02.10.2024, № 24UA209230091304U2 від 02.10.2024, № 24UA209230091166U3 від 02.10.2024, № 24UA209230091306U0 від 02.10.2024, № 24UA209230091224U4 від 02.10.2024, № 24UA209230091223U5 від 02.10.2024, № 24UA209230091132U3 від 02.10.2024, № 24UA209230093255U4 від 08.10.2024, № 24UA209230093253U6 від 08.10.2024, № 24UA209230093260U3 від 08.10.2024, № 24UA209230093258U1 від 08.10.2024, № 24UA209230093254U5 від 08.10.2024, № 24UA209230093252U7 від 08.10.2024, № 24UA205180014988U0 від 06.10.2024, № 24UA209230094908U3 від 12.10.2024, № 24UA209230094906U5 від 12.10.2024, № 24UA209230095584U8 від 15.10.2024, № 24UA209230095603U0 від 15.10.2024, № 24UA209230095596U0 від 15.10.2024, № 24UA209230095594U2 від 15.10.2024, № 24UA209230095592U4 від 15.10.2024, № 24UA209230094907U4 від 12.10.2024, № 24UA209230094521U0 від 11.10.2024, № 24UA205180015170U8 від 10.10.2024, № 24UA209230094114U3 від 10.10.2024, № 24UA209230094074U3 від 10.10.2024, № 24UA209230093728U4 від 09.10.2024, № 24UA209230093667U6 від 09.10.2024, № 24UA205180015083U2 від 09.10.2024, № 24UA205180015044U3 від 08.10.2024, № 24UA209230093257U2 від 08.10.2024, № 24UA209230093256U3 від 08.10.2024, №91140 від 02.10.2024, №91429 від 02.10.2024, № 14749 від 03.10.2024, № 14748 від 03.10.2024, №62889 від 04.10.2024, №14926 від 05.10.2024, №63367 від 08.10.2024, №63420 від 08.10.2024, №15055 від 08.10.2024, №15042 від 08.10.2024, №15149 від 10.10.2024, № 64281 від 11.10.2024, №95633 від 15.10.2024, № 95904 від 15.10.2024, № 15357 від 15.10.2024, № 15393 від 15.10.2024, № 96143 від 16.10.2024, № 15399 від 15.10.2024, № 15412 від 16.10.2024, № 65695 від 17.10.2024, № 96567 від 17.10.2024, № 15466 від 17.10.2024, 15489 від 17.10.2024, № 15510 від 18.10.2024, № 15648 від 21.10.2024, № 66710 від 22.10.2024, №15672 від 22.10.2024, № 15720 від 23.10.2024, № 15770 від 23.10.2024, № 100596 від 29.10.2024, № 16016 від 29.10.2024, № 16084 від 31.10.2024, № 16085 від 31.10.2024, № 16094 від 31.10.2024, № 17872 від 04.12.2024, №116055 від 11.12.2024, №77691 від 11.12.2024, № 18278 від 12.12.2024, № 118892 від 18.12.2024, № 18627 від 19.12.2024, № 18637 від 19.12.2024, № 17839 від 03.12.2024, № 75853 від 03.12.2024, №17862, № 17876 від 04.12.2024, №17918 від 05.12.2024, №18086 від 07.12.2024, №77288 від 10.12.2024, № 77270 від 10.12.2024, №77301 від 10.12.2024, №77710 від 11.12.2024, № 18244 від 11.12.2024, № 18280 від 12.12.2024, № 116644 від 12.12.2024, № 18285 від 12.12.2024, № 78225 від 13.12.2024, № 18521 від 15.12.2024, № 78779 від 15.12.2024, № 18557 від 17.12.2024, № 78930 від 17.12.2024, № 78924 від 17.12.2024, № 18583 від 18.12.2024, № 118770 від 18.12.2024, № 18599 від 18.12.2024, № 119586 від 20.12.2024, № 18802 від 25.12.2024, № 18803 від 25.12.2024, № 18897 від 30.12.2024, № 18895 від 30.12.2024, № 18815 від 25.12.2024. Акти приймання-передачі товару з комісії підтверджують перехід права власності на товар.
Актом наданих послуг № 130 від 31.10.2024 року, № 44 від 31.10.2024 року, № 246 від 32.12.2024.
Акти надання послуг підтверджують відсутність зауважень комітента до комісіонера до обсягу і якості наданих послуг.
Суд зазначає, що у відповідності до ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.
Вищезазначені документи, які підтверджують господарські операції між позивачем та Комісіонерами, мають всі обов'язкові реквізити первинного документа. Зауважень до їх змісту акт перевірки та відзив на позовну заяву не містять.
Після ввезення товару на митну територію України він був переданий комісіонерами позивачу, що підтверджується актами прийому-передачі товару з комісії та звітами комісіонера.
На підтвердження господарських операцій позивачем також надано додатки до договорів комісії.
Дослідивши їх зміст, судом встановлено, що Додатки до Договору комісії визначали умови поставки та місце передачі товару на кожну поставку.
Суд зауважує, що додатки до Договорів надавалися під час перевірки, що Відповідачем не заперечується.
Судом встановлено, що передача товару позивачу відбувалася в м. Києві (Київ, Волноваська, 3; м. Київ, вул. Попудренка, 65; м. Київ, вул. Григоренка, 32Д), та використовувалися умови поставки, відповідно до яких саме комісіонер є відповідальним за транспортування товару. Таким чином, позивач не несе відповідальність за транспортування товару.
Судом також береться до уваги, що за адресам: . Київ, Волноваська, 3; м.Київ, вул. Попудренка, 65; м. Київ, вул. Григоренка, 32Д позивачем здійснювалася господарська діяльність, що підтверджується наявними доказами у матеріалах справи, а саме звітами виробництва за даними адресами.
Транспортування товару підтверджується CMR, які наявні у матеріалах справи, а саме: б/н, 024423, 026190, 036616,022297, 394828, 025366, 026020, 022854, 025055, 221713, 024522, 81823, 80697, 024718, 762324, 211785, 1234, 089196, 025992,843963, 212850, 89858, 024139, 024134, 65714,089194, 761369, 89832, 90370, 025779, 069734, 89928, 026046, 713214, 83316, 0243346, 025582, 024590, 024413, 024781, 024064, 92134, 024784, 89842, 90345, 65729, 71882, 90397, 89893, 024775, 022161, 89964, 025908, 89956, 024532, 80584, 80591, 024838, 025850, 021970, 451674, 024751, 024237, 024747, 026173, 451624,451641, 024189, 025810, 026086, 025873, 026078, 025889, 025576, 025845, 025818, 025879, 026061, 025991, 025549, 024165, 024854, 025416, 028764, 085566, 136249, 024568, 675651, 2023180, 036641, 781268, 2023179, 083119, 985858, 99563, 926850, 085665, 376857, 000085, 085679, 630039, 022537, 89884, 212863, 024954, 767491, 024982, 023306, 211783, 713263, 212851, 023452, 025433, 89159, 022085, 713227, 024065, 713255, 024879, 713244, 212864, 96925, 024768, 089182, 713205, 025497, 025499, 96979, 023489, 024852, 65573, 451121, 59160, 96968, 96959. Судом враховується, що частина CMR не містить номера.
CMR - це міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях.
Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні (CMR) надавалися до перевірки, що слідує з акту перевірки (аркуш 3), де зазначається, що під час перевірки надавалися товарно-транспортні накладні за жовтень, грудень 2024 року, які були перевірені суцільним порядком.
Отже, твердження ГУ ДПС про відсутність доказів транспортування товару спростовується доказами, наявними у матеріалах справи та самим змістом акту перевірки.
Відповідно до пункту 85.6. статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів.
Аналогічну позицію Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постановах від 26.01.2021 у справі №814/3617/14, від 03.03.2021 у справі №824/638/18-а, від 08.09.2022 у справі №640/26351/20, від 11.11.2023 у справі №822/554/17, від 10.01.2023 у справі №814/876/16 тощо.
Наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року №470 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (в редакції, чинній на час складення акта перевірки; далі також - Методичні рекомендації).
Так, відповідно підпункту 1.4.7.3 «Організація роботи у разі ненадання платником податків документів до перевірки в інших випадках» підпункту 1.4.7 пункту 1.4 розділу I «Організація та проведення перевірок платників податків» Методичних рекомендацій у разі ненадання платником податків під час проведення перевірки (крім наведених у цьому пункті випадків та випадків, передбачених підпунктом 1.4.6 пункту 1.4 цього розділу цих Методичних рекомендацій) відповідних документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для її здійснення, складається відповідний акт, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу цих Методичних рекомендацій, а також вживаються заходи щодо документування цих фактів у відповідних розділах (додатках) до акта перевірки з наведенням переліку документів, які не надано (за необхідності - згрупованих за типами).
Отже, у разі відмови платника податків у наданні документів чи їх ненадання з інших причин контролюючий орган складає відповідний акт у довільній формі, в якому зазначає перелік документів, які не надано. Такий акт має бути зареєстрований та задокументований у відповідних розділах акту перевірки. Суд зазначає, що акти ненадання документів відсутні в матеріалах справи.
Отже, відповідачем не надано належного доказу, який підтверджує ненадання документів до перевірки.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ), є ввезення на митну територію України (імпорт) наступних товарів: одяг, що був у користуванні, для подальшого використання; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання; речі вживані несортовані з текстильних матеріалів.
Судом встановлено, що суб'єктами господарювання було поставлено, а ТОВ «Бренд Проперті» прийнято товар (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів 1-ї. 2-ї, 3-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії; речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортимент: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін.), про що свідчать складені позивачем під час митного оформлення товару митні декларації:
UA205180/2024/018985 від 31.12.2024;
UA205180/2024/018894 від 28.12.2024;
UA205180/2024/018898 від 28.12.2024;
UA205180/2024/018897 від 28.12.2024;
UA205180/2024/018896 від 28.12.2024;
UA205180/2024/018895 від 28.12.2024;
UA209230/2024/121638 від 26.12.2024;
UA205180/2024/018829 від 26.12.2024;
UA205180/2024/018828 від 26.12.2024;
UA205180/2024/018815 від 25.12.2024;
UA205050/2024/046212 від 24.12.2024;
UA205180/2024/018803 від 24.12.2024;
UA205180/2024/018802 від 24.12.2024;
UA205180/2024/018777 від 24.12.2024;
UA205050/2024/045988 від 23.12.2024;
UA205050/2024/045987 від 23.12.2024;
UA205180/2024/018681 від 19.12.2024;
UA209230/2024/119586 від 19.12.2024;
UA205180/2024/018637 від 18.12.2024;
UA205180/2024/018627 від 18.12.2024;
UA205050/2024/045357 від 18.12.2024;
UA205180/2024/018631 від 18.12.2024;
UA205050/2024/045272 від 18.12.2024;
UA209230/2024/118892 від 17.12.2024;
UA205180/2024/018599 від 17.12.2024;
UA209230/2024/118828 від 17.12.2024;
UA205180/2024/018602 від 17.12.2024;
UA205050/2024/045129 від 17.12.2024;
UA205050/2024/045151 від 17.12.2024;
UA209230/2024/118770 від 17.12.2024;
UA205180/2024/018583 від 17.12.2024;
UA205050/2024/045008 від 16.12.2024;
UA205180/2024/018572 від 16.12.2024;
UA205140/2024/078930 від 16.12.2024;
UA205180/2024/018557 від 16.12.2024;
UA205140/2024/078924 від 16.12.2024;
UA205180/2024/018521 від 14.12.2024;
UA205180/2024/018519 від 14.12.2024;
UA205140/2024/078779 від 14.12.2024;
UA209230/2024/117433 від 13.12.2024;
UA209230/2024/117345 від 13.12.2024;
UA209230/2024/117387 від 13.12.2024;
UA209230/2024/117385 від 13.12.2024;
UA209230/2024/117384 від 13.12.2024;
UA209230/2024/117353 від 13.12.2024;
UA205180/2024/018349 від 12.12.2024;
UA205140/2024/078225 від 12.12.2024;
UA209230/2024/117028 від 12.12.2024;
UA209230/2024/117025 від 12.12.2024;
UA205050/2024/044298 від 11.12.2024;
UA205050/2024/044097 від 11.12.2024;
UA209230/2024/116637 від 11.12.2024;
UA205180/2024/018285 від 11.12.2024;
UA209230/2024/116644 від 11.12.2024;
UA205180/2024/018280 від 11.12.2024;
UA205180/2024/018282 від 11.12.2024;
UA205180/2024/018278 від 11.12.2024;
UA205180/2024/018243 від 10.12.2024;
UA205180/2024/018244 від 10.12.2024;
UA205180/2024/018235 від 10.12.2024;
UA205180/2024/018230 від 10.12.2024;
UA205180/2024/018221 від 10.12.2024;
UA209230/2024/116160 від 10.12.2024;
UA205180/2024/018222 від 10.12.2024;
UA205140/2024/077710 від 10.12.2024;
UA209230/2024/116164 від 10.12.2024;
UA205140/2024/077691 від 10.12.2024;
UA209230/2024/116105 від 10.12.2024;
UA209230/2024/116055 від 10.12.2024;
UA209230/2024/116083 від 10.12.2024;
UA209230/2024/116089 від 10.12.2024;
UA209230/2024/116064 від 10.12.2024;
UA209230/2024/116054 від 10.12.2024;
UA209230/2024/115773 від 09.12.2024;
UA205050/2024/043926 від 09.12.2024;
UA209230/2024/115857 від 09.12.2024;
UA205140/2024/077301 від 09.12.2024;
UA209230/2024/115571 від 09.12.2024;
UA209230/2024/115610 від 09.12.2024;
UA209230/2024/115605 від 09.12.2024;
UA209230/2024/115587 від 09.12.2024;
UA209230/2024/115578 від 09.12.2024;
UA209230/2024/115623 від 09.12.2024;
UA205140/2024/077288 від 09.12.2024;
UA205140/2024/077270 від 09.12.2024;
UA205050/2024/043604 від 06.12.2024;
UA205180/2024/018086 від 06.12.2024;
UA205050/2024/043607 від 06.12.2024;
UA205050/2024/043606 від 06.12.2024;
UA209230/2024/114712 від 06.12.2024;
UA209230/2024/114646 від 05.12.2024;
UA205050/2024/043470 від 05.12.2024;
UA209230/2024/114593 від 05.12.2024;
UA209230/2024/114551 від 05.12.2024;
UA209230/2024/114479 від 05.12.2024;
UA209230/2024/114281 від 05.12.2024;
UA209230/2024/114235 від 05.12.2024;
UA205050/2024/043335 від 04.12.2024;
UA205140/2024/076499 від 04.12.2024;
UA205180/2024/017918 від 04.12.2024;
UA205050/2024/043108 від 03.12.2024;
UA205180/2024/017880 від 03.12.2024;
UA209230/2024/113507 від 03.12.2024;
UA205180/2024/017876 від 03.12.2024;
UA205180/2024/017875 від 03.12.2024;
UA205180/2024/017872 від 03.12.2024;
UA205180/2024/017868 від 03.12.2024;
UA205180/2024/017862 від 03.12.2024;
UA205140/2024/076130 від 03.12.2024;
UA205140/2024/075853 від 02.12.2024;
UA205180/2024/017837 від 02.12.2024;
UA205180/2024/017835 від 02.12.2024;
UA205050/2024/042919 від 02.12.2024;
UA205050/2024/042917 від 02.12.2024;
UA205180/2024/017819 від 02.12.2024;
UA209230/2024/113006 від 02.12.2024;
UA205180/2024/016094 від 30.10.2024;
UA205180/2024/016085 від 30.10.2024;
UA205180/2024/016082 від 30.10.2024;
UA205180/2024/016080 від 30.10.2024;
UA205180/2024/016084 від 30.10.2024;
UA205140/2024/068957 від 30.10.2024;
UA205050/2024/038423 від 29.10.2024;
UA205050/2024/038363 від 29.10.2024;
UA205180/2024/016025 від 28.10.2024;
UA205140/2024/068660 від 28.10.2024;
UA205180/2024/016016 від 28.10.2024;
UA205050/2024/038266 від 28.10.2024;
UA205180/2024/015999 від 28.10.2024;
UA205180/2024/015997 від 28.10.2024;
UA205180/2024/015996 від 28.10.2024;
UA205180/2024/015998 від 28.10.2024;
UA205180/2024/015988 від 28.10.2024;
UA209230/2024/100596 від 28.10.2024;
UA209230/2024/100589 від 28.10.2024;
UA205050/2024/037995 від 25.10.2024;
UA209230/2024/100089 від 25.10.2024;
UA205050/2024/037980 від 25.10.2024;
UA209230/2024/099877 від 25.10.2024;
UA209230/2024/099795 від 25.10.2024;
UA205050/2024/037847 від 24.10.2024;
UA205050/2024/037846 від 24.10.2024;
UA209230/2024/099361 від 24.10.2024;
UA209230/2024/099235 від 23.10.2024;
UA205050/2024/037710 від 23.10.2024;
UA205180/2024/015772 від 23.10.2024;
UA205180/2024/015770 від 23.10.2024;
UA209230/2024/098857 від 22.10.2024;
UA205050/2024/037573 від 22.10.2024;
UA205180/2024/015720 від 22.10.2024;
UA209230/2024/098611 від 22.10.2024;
UA209230/2024/098598 від 22.10.2024;
UA205050/2024/037492 від 22.10.2024;
UA209230/2024/098491 від 22.10.2024;
UA205050/2024/037436 від 21.10.2024;
UA205050/2024/037392 від 21.10.2024;
UA205050/2024/037393 від 21.10.2024;
UA209230/2024/098301 від 21.10.2024;
UA205180/2024/015672 від 21.10.2024;
UA205180/2024/015665 від 21.10.2024;
UA205140/2024/066710 від 21.10.2024;
UA209230/2024/098158 від 21.10.2024;
UA209230/2024/098154 від 21.10.2024;
UA209230/2024/098153 від 21.10.2024;
UA209230/2024/098151 від 21.10.2024;
UA209230/2024/098150 від 21.10.2024;
UA205180/2024/015663 від 21.10.2024;
UA205180/2024/015648 від 19.10.2024;
UA205180/2024/015623 від 19.10.2024;
UA209230/2024/097416 від 18.10.2024;
UA209230/2024/097414 від 18.10.2024;
UA205180/2024/015510 від 17.10.2024;
UA209230/2024/096842 від 17.10.2024;
UA205180/2024/015489 від 16.10.2024;
UA205050/2024/036795 від 16.10.2024;
UA205050/2024/036794 від 16.10.2024;
UA205180/2024/015466 від 16.10.2024;
UA209230/2024/096610 від 16.10.2024;
UA209230/2024/096520 від 16.10.2024;
UA209230/2024/096567 від 16.10.2024;
UA209230/2024/096521 від 16.10.2024;
UA205140/2024/065695 від 16.10.2024;
UA205180/2024/015427 від 15.10.2024;
UA209230/2024/096224 від 15.10.2024;
UA205180/2024/015412 від 15.10.2024;
UA209230/2024/096155 від 15.10.2024;
UA205180/2024/015399 від 15.10.2024;
UA209230/2024/096143 від 15.10.2024;
UA209230/2024/096148 від 15.10.2024;
UA209230/2024/096145 від 15.10.2024;
UA209230/2024/096134 від 15.10.2024;
UA205180/2024/015392 від 14.10.2024;
UA205180/2024/015393 від 14.10.2024;
UA205050/2024/036567 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095904 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095856 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095777 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095615 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095584 від 14.10.2024;
UA205180/2024/015357 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095603 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095633 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095596 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095594 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095592 від 14.10.2024;
UA209230/2024/095124 від 11.10.2024;
UA209230/2024/094908 від 11.10.2024;
UA209230/2024/094907 від 11.10.2024;
UA209230/2024/094906 від 11.10.2024;
UA209230/2024/094521 від 10.10.2024;
UA209230/2024/094455 від 10.10.2024;
UA205140/2024/064281 від 10.10.2024;
UA205050/2024/035927 від 09.10.2024;
UA205180/2024/015170 від 09.10.2024;
UA205180/2024/015149 від 09.10.2024;
UA209230/2024/094114 від 09.10.2024;
UA209230/2024/094074 від 09.10.2024;
UA209230/2024/093728 від 08.10.2024;
UA209230/2024/093667 від 08.10.2024;
UA205180/2024/015083 від 08.10.2024;
UA205180/2024/015084 від 08.10.2024;
UA209230/2024/093537 від 07.10.2024;
UA205180/2024/015055 від 07.10.2024;
UA205180/2024/015046 від 07.10.2024;
UA205180/2024/015044 від 07.10.2024;
UA205180/2024/015042 від 07.10.2024;
UA209230/2024/093258 від 07.10.2024;
UA209230/2024/093256 від 07.10.2024;
UA209230/2024/093255 від 07.10.2024;
UA209230/2024/093254 від 07.10.2024;
UA209230/2024/093260 від 07.10.2024;
UA209230/2024/093252 від 07.10.2024;
UA209230/2024/093257 від 07.10.2024;
UA209230/2024/093253 від 07.10.2024;
UA205140/2024/063412 від 07.10.2024;
UA205140/2024/063367 від 07.10.2024;
UA205180/2024/014988 від 05.10.2024;
UA205180/2024/014926 від 04.10.2024;
UA209230/2024/092387 від 04.10.2024;
UA209230/2024/092385 від 04.10.2024;
UA209230/2024/092383 від 04.10.2024;
UA209230/2024/092382 від 04.10.2024;
UA205140/2024/062889 від 03.10.2024;
UA205050/2024/035285 від 03.10.2024;
UA205050/2024/035288 від 03.10.2024;
UA205050/2024/035292 від 03.10.2024;
UA205180/2024/014832 від 03.10.2024;
UA209230/2024/092032 від 03.10.2024;
UA209230/2024/091953 від 03.10.2024;
UA205050/2024/034992 від 02.10.2024;
UA209230/2024/091780 від 02.10.2024;
UA209230/2024/091758 від 02.10.2024;
UA205180/2024/014757 від 02.10.2024;
UA205180/2024/014748 від 02.10.2024;
UA205180/2024/014750 від 02.10.2024;
UA205180/2024/014749 від 02.10.2024;
UA209230/2024/091612 від 02.10.2024;
UA209230/2024/091613 від 02.10.2024;
UA209230/2024/091429 від 01.10.2024;
UA205180/2024/014716 від 01.10.2024;
UA209230/2024/091355 від 01.10.2024;
UA209230/2024/091305 від 01.10.2024;
UA209230/2024/091304 від 01.10.2024;
UA209230/2024/091306 від 01.10.2024;
UA205180/2024/014701 від 01.10.2024;
UA205180/2024/014702 від 01.10.2024;
UA205050/2024/034925 від 01.10.2024;
UA209230/2024/091224 від 01.10.2024;
UA209230/2024/091223 від 01.10.2024;
UA209230/2024/091166 від 01.10.2024;
UA209230/2024/091140 від 01.10.2024;
UA209230/2024/091132 від 01.10.2024;
UA205050/2024/034818 від 30.09.2024;
UA205050/2024/034817 від 30.09.2024.
Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.08.2022 за №1372/21684, затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок №651), який визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.
Згідно п. 47 розділу ІІ Порядку №651 графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (далі - єдиний збір), та/або сплати плати.
У графі наводяться відомості про нарахування митних платежів. Якщо за МД нараховуються та справляються єдиний збір та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі ЄАД. Якщо товар не є об'єктом оподаткування відповідним митним платежем, відомості про нараховування такого платежу в графі не наводяться.
У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами. другій колонці «Основа нарахування» зазначаються: при нарахуванні плати - кількість годин роботи посадової особи митного органу, витрачених на виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості оформлених МД; при нарахуванні мита: за адвалорною ставкою - митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД; за специфічною ставкою - кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку; при нарахуванні акцизного податку: у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок - відповідна база оподаткування (вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку);
у разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - відповідна база оподаткування (величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках);
при нарахуванні податку на додану вартість:
митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком);
фактурна вартість товару, зазначена в графі 42 МД, перерахована у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком), якщо митна вартість товару менша, ніж фактурна вартість;
при нарахуванні єдиного збору - дані, на підставі яких здійснюється розрахунок суми єдиного збору (кількість залізничних вагонів, довжина маршруту тощо). Якщо єдиний збір складається з декількох складових (за проведення контролю, плати за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, плати за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням установлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів), відомості про нарахування таких складових зазначаються окремими рядками.
У третій колонці «Ставка» зазначаються: при нарахуванні мита - установлений законодавством розмір ставки мита; при нарахуванні акцизного податку - установлений законодавством розмір ставки акцизного податку; при нарахуванні податку на додану вартість - установлений законодавством розмір ставки податку на додану вартість; при нарахуванні плати - установлений законодавством розмір ставки плати; при нарахуванні єдиного збору - установлений законодавством розмір ставки цього збору.
У четвертій колонці «Сума» зазначається нарахована сума відповідного митного платежу. Розмір плати визначається залежно від кількості зазначених у колонці «Основа нарахування» годин з урахуванням установленого законодавством розміру плати за одну годину.
При декларуванні товарів з використанням комплектів додаткових аркушів права нижня частина графи 47 додаткових аркушів не заповнюється.
У п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку.
Відповідно до класифікатора видів надходження до бюджету, що контролюються митними органами, опублікований на офіційному сайті Державної податкової служби України код виду надходжень 020 - Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, а код виду надходжень 028 - Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я).
У графі зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.
Всі митні декларації містять заповнену графу 47 «Нарахування платежів» із визначенням виду надходжень 028, а саме: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я).
При цьому, згідно ч. 1 ст. 74 Митного кодексу України (далі - МК України) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Суд зазначає, що з матеріалів справи слідує та не заперечується відповідачем, що позивачем здійснювався імпорт товарів, тобто в межах спірних правовідносин підлягав застосуванню митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Тобто, для ввезення імпортованого товару та випуску його у вільний обіг покупцем має бути сплачено всі митні платежі, встановлені законом на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей.
Як вбачається з акту перевірки, митні декларації, які містяться в матеріалах справи, були надані позивачем до перевірки, у свою чергу, відповідачем зауважень щодо їх форми та зазначених в них відомостей в акті перевірки не наведено.
Аналізуючи наведені норми, суд доходить висновку, що в даному випадку первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 640/21773/22, від 02.04.2024 у справі № 320/16177/23, від 03.10.2023 у справі № 640/16289/22, від 09.04.2025 у справі № 320/7062/24, від 08.05.2025 у справі № 320/10726/24.
Як слідує з акту перевірки, контролюючим органом не заперечується факт оплати частини імпортних операцій, які стали підставою для формування податкового кредиту. Суд відмічає, що в матеріалах справи наявні банківські виписки, які підтверджують факт оплати.
Використання товару в господарській діяльності підтверджується: калькуляцією собівартості виробленої продукції у жовтні 2024 року, калькуляцією собівартості виробленої продукції у грудні 2024 року, актом про зворотні відходи №1/10 від 31.10.2024 року.
Звітами виробництва за (жовтень) 01.10.2024, 02.10.2024, 03.10.2024, 04.10.2024, 07.10.2024, 08.10.2024, 09.10.2024, 10.10.2024, 11.10.2024, 14.10.2024, 15.10.2024, 16.10.2024, 17.10.2024, 18.10.2024, 21.10.2024, 22.10.2024, 23.10.2024, 24.10.2024, 25.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024, 30.10.2024, 31.10.2024 (за адресами м. Київ, Волноваська, 3; м. Київ, вул. Попудренка, 65; м. Київ, вул. Григоренка, 32Д).;
За (грудень) 02.12.2024, 03.12.2024, 04.12.2024, 05.12.2024, 06.12.2024, 09.12.2024, 10.12.2024, 11.12.2024, 12.12.2024, 13.12.2024, 16.12.2024, 17.12.2024, 18.12.2024,19.12.2024, 20.12.2024, 23.12.2024, 24.12.2024, 25.12.2024, 26.12.2024, 27.12.2024, 30.12.2024, 31.12.2024 (за адресами м. Київ, Волноваська, 3; м. Київ, вул. Попудренка, 65; м. Київ, вул. Григоренка, 32Д).
Реалізація товару підтверджується видатковими накладними, які були надані до перевірки. Зауважень до наданих документів акт перевірки не містить.
У відповідності до ст.9 вказаного Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, аналогічні вимоги до первинного документа наведені у п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).
Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити первинного документа. Договори не визнані у встановлену законом порядку недійсними чи нікчемними.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду. Таке розуміння норм Податкового кодексу України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми податку на додану вартість до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.
Отже, в цьому випадку первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку.
Указана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі № 640/21773/22, від 02 квітня 2024 року у справі № 320/16177/23 від 03 жовтня 2023 року у справі № 640/16289/22, від 09 квітня 2025 року у справі № 320/42204/23, від 08 травня 2025 року у справі № 320/10726/24 Суд звертає увагу, що в даних справах позивачем також виступає ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ», відповідачем Головне управління ДПС у Київській області.
Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції та враховуючи факт сплати ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» митним органам податку на додану вартість при імпорті товарів у відповідний податковий період, підтверджений належним чином оформленими митними деклараціями, суд вважає висновки податкового органу необґрунтованими.
Щодо посилання ГУ ДПС на ризиковість комісіонерів, суд вважає за необхідне також зазначити таке.
Щодо факту віднесення комісіонерів до категорії «ризикових» відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, суд зазначає, що такий Порядок врегульовує виключно правовідносини, які виникають між податковим органом та платником податку на додану вартість. При цьому, єдиним правовим наслідком визнання платника податку «ризиковим» є виникнення у податкового органу права зупинити реєстрацію податкової накладної платника ПДВ, визнаного «ризиковим», жодних інших правових наслідків податковим законодавством не передбачено. Відтак, перебування платника в статусі «ризикового» чи позбавлення даного статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених таким платником податків господарських операцій.
До того ж, змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20).
У контексті наведеного слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів платника податків, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так само податкова інформація щодо контрагентів суб'єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб'єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.
Також у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з'ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків.
Поруч з цим, на обґрунтування спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів без проведення зустрічних звірок, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, який перевірявся, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Отже, позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарської операції за участю комісіонерів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку.
Суд також зазначає, що взаємовідносини з комісіонерами не стали підставою для виникнення податкового кредиту, яке стало, у свою чергу, підставою формування бюджетного відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у межах вказаної суми.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2025 року № 123060705 (форма «В3») про відмову в отриманні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 42 215 275,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2025 року № 123030705 (форма «В1») про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 299 023 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 74 755,75 грн.
Стягнути на користь ТОВ «Бренд Проперті» судовий збір у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.