ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"22" вересня 2025 р. справа №300/6530/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій,
15.09.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якого діє адвокат Брошко І.В. (далі - представник позивача) звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України (далі - відповідачі), треті особи: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство соціальної політики, сім'ї та Єдності України в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення ОСОБА_1 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Міністерство Оборони України здійснити контроль за виконанням судового рішення з боку підлеглих, а саме за виконанням з боку: Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 .
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на те, що така не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Способи судового захисту визначені в статті 5 КАС України. Так, згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
У даному випадку, представник позивача в позовній заяві просить суд, зокрема визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення ОСОБА_1 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 , яка за своїм змістом не відповідає способу судового захисту визначеному в статті 5 КАС України, оскільки не містить номеру та дати оскаржуваного наказу.
Суд зазначає про те, що за результатами розгляду адміністративної справи, в разі задоволення позову, суд приймає рішення про захист порушеного права чи інтересу особи у спосіб, що передбачений статтею 245 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог.
Також, за приписами пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, в позовній заяві позивач визначив відповідачами - Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 , Міністерство оборони України, при цьому позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 не заявлені.
Водночас, позовні вимоги заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який із змісту позову не визначений як відповідач.
Щодо твердження представника позивача щодо визначення відповідачем Військову частину НОМЕР_1 , так як вона є органом військового управління відносно ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не маючи статусу юридичної особи є структурним підрозділом Військової частини НОМЕР_1 є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до статті 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно частини 1, 4 статті 44 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, визначальною ознакою публічно-правового спору, розгляд якого здійснюється у порядку адміністративного судочинства, є наявність серед сторін такого спору відповідача - суб'єкта владних повноважень, котрий у межах спірних правовідносин діє на виконання владних управлінських функцій чи делегованих повноважень.
Виходячи з аналізу вказаних норм ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб'єктом владних повноважень, який, приймаючи оскаржуваний наказ діяв на виконання владних управлінських функцій у межах спірних правовідносин, а тому може виступати відповідачем у адміністративній справі.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, або уточнити склад відповідачів (відповідача) за заявленими позовними вимогами.
Частинами 1 та 4 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частини 1, 2, 4, 5 статті 94 КАС України).
Судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви копію оскаржуваного наказу.
Щодо необхідності витребувати у Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 необхідні документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Так, заявляючи клопотання про витребування доказів представник позивача вказав на те, що на адресу відповідачів, в інтересах позивача 10.09.2025 було направлено адвокатські запити з метою витребування документів, які підтверджують службове становище позивача у період коли виникли спірні відносини, а також отримання конкретизованої інформації яким наказом, номер, дата був призваний позивач. Однак, на момент подачі позовної заяви відповіді на зазначені запити від відповідачів не надходило.
Водночас, представник позивача не надав доказів які б підтверджували те, що представником позивача було дійсно направленні такі запити.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не додано до позовної заяви копію оскаржуваного наказу, чи доказів вжиття представником позивача заходів щодо отримання оскаржуваного у цій справі наказу.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Брошко І.В., до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:
- уточнення змісту позовних вимог, в частині зазначення номера та дати оскаржуваного наказу.
- уточнення змісту позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, або уточнити склад відповідачів за заявленими позовними вимогами.
- долучення до позовної заяви копію оскаржуваного наказу, або доказів щодо вжиття заходів, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Скільський І.І.