ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"22" вересня 2025 р. Справа № 300/6642/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви Громадської організації «Яремчанська регіональна спілка інвалідів АТО», від імені якої діє адвокат Тугай Іван Михайлович, до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанови і припису,-
Громадська організація «Яремчанська регіональна спілка інвалідів АТО», від імені якої діє адвокат Тугай Іван Михайлович, звернулася в суд із позовною заявою до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанови №42-2025/02-2-03 від 29.08.2025 про накладення штрафу у розмірі 45420 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису, складеного на підставі акту перевірки №35 від 15.08.2025.
Згідно з пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як слідує зі змісту позовної заяви представником позивача не викладено обставин, якими він обґрунтовує вимоги в частині який саме припис прийнятий Державною інспекцією архітектури та містобудування України на підставі акту перевірки №35 від 15.08.2025.
Зміст прохальної частини позову свідчить, що позивач вважає протиправним та просить скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України, який прийнятий на підставі акту перевірки №35 від 15.08.2025, однак незазначення дати та/або номеру такого припису, унеможливлює суду визначити конкретний обсяг досліджуваних обставин справи.
У зв'язку з наведеним не є чітким і спосіб захисту, оскільки представником позивача не зазначено який саме припис просить суд визнати протиправним та скасувати, а тому позовні вимоги підлягають уточненню.
Водночас, суд наголошує, що відсутність конкретизації предмета позовних вимог, у свою чергу свідчить, що предмет спору у повному обсязі не визначений, натомість зміст та кількість позовних вимог сприяють ефективному розгляду справи, та, серед іншого, впливають на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а отже, і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
Крім цього, частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис, який складений на підставі акту перевірки №35 від 15.08.2025.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано копію припису, який складений на підставі акту перевірки №35 від 15.08.2025. При цьому, позивач в позовній заяві не зазначив причини, з яких такий припис не може бути поданий.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який вступив в дію з 01.01.2025, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 становив 3028 грн.
Як вбачається з позовної заяви, Громадською організацією «Яремчанська регіональна спілка інвалідів АТО» заявлено:
- одну вимогу немайнового характеру, зокрема про: визнання протиправним та скасування припису, складеного на підставі акту перевірки №35 від 15.08.2025;
- одну вимогу майнового характеру, зокрема про: визнання протиправною та скасування постанови №42-2025/02-2-03 від 29.08.2025 про накладення штрафу у розмірі 45420 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
При цьому, 1,5 відсотка від 45420 грн. становить 681,30 грн. Відтак, за вимогу майнового характеру у даній справі підлягає до сплати судовий збір у розмірі 3028 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими Громадською організацією «Яремчанська регіональна спілка інвалідів АТО» вимогами немайнового характеру складає 6056 грн. (3028 грн. х 2).
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позовну заяву подано в електронній формі підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, тому розмір судового збору за подання до адміністративного суду даного позову становить 4844,80 грн.
Разом з тим, позивачем документу про сплату судового збору до позовної заяви не долучено.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Громадської організації «Яремчанська регіональна спілка інвалідів АТО», від імені якої діє адвокат Тугай Іван Михайлович, до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанови і припису - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
- конкретизації предмета позову в частині визначення дати та/або номеру припису Державної інспекції архітектури та містобудування України, який прийнятий на підставі акту перевірки №35 від 15.08.2025 та який Громадська організація «Яремчанська регіональна спілка інвалідів АТО» просить суд визнати протиправним та скасувати, із відповідним викладом таких обставин;
- подання до суду належним чином засвідченої копії припису Державної інспекції архітектури та містобудування України, який прийнятий на підставі акту перевірки №35 від 15.08.2025, або ж вказати причини, з яких такий припис не може бути поданий;
- подання документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 4844,80 грн.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.