22 вересня 2025 року Справа № 280/6080/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 5 “а» Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 5 “а» Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 18.05.2015 виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно військового квитка серії НОМЕР_1 та листа ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 2320 від 20.03.2024. Проте, в електронному кабінеті військовозобов'язаного із застосунку «Резерв+» дізнався про те, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , звання - «рекрут», інформація про непридатність до військової служби та виключення його з військового обліку у 2015 році до електронного кабінету - не внесена. Зазначає, що звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку через непридатність до військової служби. Зазначає, що у відповідь на вказану заяву, позивачем було отримано листа за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 № 06/1686 від 17.06.2025 за змістом якого було повідомлено, що для «вирішення питання» виключення з військового обліку, як особи, яку визнано непридатною до військової служби за станом здоров'я, ОСОБА_1 необхідно з'явитись особисто до ІНФОРМАЦІЯ_6 з оригіналом військово-облікового документу. Вважає, що відповідач допустив протиправні дії, що виявились у безпідставному взятті ОСОБА_1 на облік та внесенні вказаної інформації в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та ухиляється від внесення до єдиного реєстру достовірної інформації про позивача і його статус, як особи виключеної з військового обліку. Тому, просить задовольнити позов.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві вх. № 39632 від 06.08.2025 вказує, що на заяву ОСОБА_1 листом від 17 червня 2025 року № 06/1686 повідомив, що для зняття з військового обліку ОСОБА_1 необхідно з'явитися особисто до ІНФОРМАЦІЯ_7 з оригіналом військово-облікового документа. Зазначає, що за відомостями застосунку "Резерв+" позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , тоді як у його військовому квитку наявна відмітка від 18.05.2015 про виключення з військового обліку військовозобов'язаних. Отже, вважає, що відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача, не відповідають наявним у нього військово-обліковим та іншим документам, а тому підлягають уточненню та виправленню. Вказує, що за вказаних обставин, з метою усунення зазначених суперечностей та внесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивачу необхідно особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 з наявними оригінальним військово-обліковими документами. Вказує, що оскільки бездіяльність, яку оскаржує позивач, не спричинила будь-якого негативного впливу безпосередньо на обсяг прав, свобод чи інтересів позивача, про що свідчить відсутність навіть доводів про те, що позивач зазнав реальної шкоди, то у позивача відсутні й підстави стверджувати про матеріально-правову заінтересованість у заявленому позові, що у свою чергу є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Просить відмовити у позові.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6080/25.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У зв'язку з перебуванням судді Максименко Л.Я. у щорічній відпустці, справу розглянуто у перший робочий день, 01.09.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , згідно відміток у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 24.06.1997, 18.05.2015 визнаний непридатним для військової служби згідно п. ІІ ст. 5а Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 2320 від 20.03.2024 вказано, що ОСОБА_1 дійсно виключений з військового обліку, в зв'язку з чим не підлягає призову на військову службу.
Згідно відомостей мобільного додатку «Резерв+» позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , як військовозобов'язаний, звання «рекрут».
04.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку через непридатність до військової служби.
Листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 № 06/1686 від 17.06.2025 повідомлено, що для «вирішення питання» виключення з військового обліку, як особи, яку визнано непридатною до військової служби за станом здоров'я, ОСОБА_1 необхідно з'явитись особисто до ІНФОРМАЦІЯ_6 з оригіналом військово-облікового документу.
Вважаючи протиправними дії відповідача та з вимогою зобов'язати відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі по тексту також - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2017 (далі- - Закон №1951-VIII).
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (частина 1 статті 1 Закону №1951-VIII).
Згідно частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Згідно зі статтею 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов'язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону №1951-VIII).
Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
На виконання частини 1 статті 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 (далі - Положення № 402) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 3.8. постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Як слідує з відомостей військового квитка позивача серії НОМЕР_1 від 24.06.1997, зокрема, в графі "VІІI. Прийняття на облік та зняття з обліку" наявний відтиск штампу (печатки) наступного змісту: «Виключений з військового обліку 18.05.2015 року на підставі пп.3 п. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"».
Також, у графі ІХ. Відмітки про звільнення від військового обов'язку» наявні записи про те, що 18.05.2015 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний непридатним для військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 5 «а» Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008.
Окрім того, листом ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 2320 від 20.03.2024 було повідомлено ОСОБА_1 про те, що він виключений з військового обліку, в зв'язку з чим не підлягає призову на військову службу.
В свою чергу, згідно скріншоту витягу з бази «Резерв+», сформованого 28.06.2025, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку та є військовозобов'язаним, звання «рекрут».
З приводу таких обставин, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі по тексту також - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі по тексту також - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (надалі по тексту також - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Військово-обліковими документами є:
для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
для резервістів - військовий квиток.
Відповідно до пункту 81 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.
Отже, виключення з військового обліку військовозобов'язаного передбачає проставлення відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного).
Суд зауважує, що наявними матеріалами справи підтверджується наявність у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 від 24.06.1997, відмітки як про прийняття на військовий облік, так і виключення з нього.
Суд звертає увагу на те, що спірним у цій справі є оцінка дій/бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та, відповідно, Електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не взяття/виключення позивача з військового обліку.
Як вже було зазначено, у військовому квитку позивача наявний штамп з відміткою "виключений з військового обліку 18.05.2015".
Тобто, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів облікові дані позивача не відповідають відомостям в наданих письмових документах, в тому числі, військово-обліковому документі.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року за №154 (надалі по тексту також - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі по тексту також - Порядок №559) та форму військово-облікового документа.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З урахуванням зазначеного, суд висновує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після виключення позивача з військового обліку та внесення відповідної відмітки до військового квитка позивача, зобов'язаний привести відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідність відомостям у військово-обліковому документі позивача.
При цьому, положеннями Порядку №559 не передбачено обов'язкове особисте прибуття особи для приведення відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідність відомостям у військово-обліковому документі. Слід зазначити, що матеріалами справи підтверджується, та не заперечується відповідачем звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, власноруч підписаною позивачем, з наданням відповідних документів, що по суті можна вважати особистим зверненням. Тому, такі доводи відповідача суд відхиляє.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо приведення облікових даних ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідність до відомостей у військово-обліковому документі щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 18.05.2015 на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. А відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Тож, вимоги позивача про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 привести облікові дані ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідність до відомостей у його військово-обліковому документі щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку 18.05.2015, на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» суд вважає обґрунтованими.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із викладеним, судові витрати у розмірі 968,96 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо приведення облікових даних ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідність до відомостей у військово-обліковому документі щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 18.05.2015, на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) привести облікові дані ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідність до відомостей військово-облікового документу в частині визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з 18.05.2015 на підставі підпункту 3 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 вересня 2025 року.
Суддя Л.Я. Максименко