22 вересня 2025 рокуСправа № 280/9917/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши заяву представника позивача, адвоката Хмарського Р.Б. про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати пункт 9 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 20.07.2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині накладення на позивача, заступника командира з озброєння начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності для відшкодування шкоди заподіяної державі з його вини на суму грошового забезпечення - 533 669,67 (ГЗ - 382160,96 гривень, ПДФО - 68788,95 гривень, ЄСВ - 82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ-1 393 623,66 гривень, ПДФО-250 852,26 гривень, ЄСВ- 306 597, 21 гривень) неправомірним та скасувати його;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 внести відповідні зміни у наказ від 20.07.2024 року № 476 на підставі рішення суду;
- визнати пункт 13 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 20.07.2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині позбавлення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 премії за липень 2024 року протиправним та скасувати його;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 перерахувати та виплатити грошове забезпечення заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_1 за липень 2024 року із повним 100% преміюванням, із врахуванням раніше виплаченої суми;
- визнати п. 11 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.07.2024 року №476 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині що стосується збитків завданих державі заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_1 на суму: грошового забезпечення - 533 669,67 (ГЗ - 382160,96 гривень, ПДФО- 68788,95 гривень, ЄСВ -82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ-1 393 623,66 гривень, ПДФО-250 852,26 гривень, ЄСВ- 306 597,21 гривень) для занесення до книги втрат і нестачі протиправним та скасувати його;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 видати наказ, яким виплатити утримані до рішення суду на виконання пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.07.2024 року № 476, із грошового забезпечення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 грошові кошти , починаючи з липня 2024 року по цей день включно.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за липень 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. па місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за липень 2024 року.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 30.10.2024 справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.08.2025 оголошено перерву у розгляді справи до 22.09.2025.
У судове засідання 22.09.2025 учасники справи не з'явились, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином.
З урахуванням частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове засідання проведено в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відповідача у справі Військову частину НОМЕР_2 замінено на правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 .
З матеріалів справи судом встановлено, що 22.09.2025 до суду надійшла заява про забезпечення позову (вх.№47203), подана представником позивача, адвокатом Хмарським Романом Борисовичем, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 і військовій частині НОМЕР_3 вчиняти дії щодо стягнення коштів з грошового забезпечення начальника служби з озброєння військової частини НОМЕР_3 майора ОСОБА_1 , вжитих до нього на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 20 липня 2024 року № 476, до набрання законної сили рішенням суду по суті цього спору.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або встановити, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 29.11.2022 у справі № 640/17821/21, від 06.12.2022 у справі № 140/8745/21.
У постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 суд звернув увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі №280/9917/24 застосовано заходи забезпечення позову, однак вказана ухвала суду про забезпечення позову фактично була проігнорована відповідачем, та його командуванням в особі військової частини НОМЕР_1 , оскільки останньою декілька разів направлялись листи до військової частини НОМЕР_3 , де на даний час проходить військову службу позивач, з проханням проводити щомісячні утримання з його грошового забезпечення 20% коштів в рахунок погашення завданої шкоди на виконання оспорюваного наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 20 липня 2024 року № 476. Згідно виданої позивачу довідки військової частини НОМЕР_3 від 19 серпня 2025 року № 1837/32/21/23 «Про грошове забезпечення», з грошового забезпечення позивача вже проведено утримання (на виконання оскаржуваного наказу) у наступних сумах: травень 2025 року - 1 298,82 грн.; червень 2025 року - 10 065,83 грн.; липень 2025 року - 10 107,74 грн. Крім того, стороною позивача 21.09.2025 подано заяву про заміну відповідача, в якій повідомляється про фактичну ліквідацію відповідача з 25.08.2025 і міститься прохання замінити первісного відповідача - військову частину НОМЕР_2 належним відповідачем - військовою частиною НОМЕР_1 , яка є його правонаступником. З урахуванням викладеного, для ефективного судового захисту прав позивача, у тому числі як учасника бойових дій, який на даний час виконує свій конституційний обов'язок із захисту Батьківщини, вважає, що необхідно зупинити проведення військовою частиною НОМЕР_3 за ініціативою військової частини НОМЕР_1 відрахувань з грошового забезпечення позивача на підставі пунктів 9, 11, 13 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 20 липня 2024 року № 476.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що наведені доводи та аргументи не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже вони, не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, не доведено, що з грошового забезпечення позивача наразі відбувається утримання певних сум саме на виконання оскаржуваного наказу.
Слід зазначити, що військова частина НОМЕР_3 , в якій на даний час проходить службу позивач, не є відповідачем по справі.
З урахуванням положень пункту 4 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено у спосіб заборони іншим особам вчиняти лише ті дії, що стосуються предмета спору.
Надані представником позивача докази, зокрема, копія довідки військової частини НОМЕР_3 від 19 серпня 2025 року № 1837/32/21/23 «Про грошове забезпечення», підтверджують нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення, з якого дійсно здійснюється утримання певних сум у період березень - липень 2025 року, водночас, не надано доказів того, що таке утримання здійснюється військовою частиною НОМЕР_3 саме на виконання спірного наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 20 липня 2024 року № 476.
Отже, не доведено, що заходи забезпечення позову, про застосування яких просить представник позивача, будь-яким чином стосуються спірних правовідносин і є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, в заяві не наведено обґрунтування того, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Також, суд зазначає, що заміна сторони її правонаступником не скасовує заходи забезпечення позову, оскільки у разі процесуального правонаступництва усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже, застосовані ухвалою суду від 20.03.2025 заходи забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_2 вчиняти дії щодо стягнення коштів з грошового забезпечення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 20 липня 2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб», до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/9917/24, є обов'язковими для військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , в такій самій мірі, у якій вони є обов'язковими для особи, яку вона замінила, що не вимагає додаткове судове втручання у спосіб застосування судом аналогічного заходу забезпечення позову щодо військової частини НОМЕР_1 .
Водночас, наведене не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з обгрунтованою заявою про забезпечення позову за наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 241, 243, 248 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Хмарського Романа Борисовича, про забезпечення позову (вх.№47203 від 22.09.2025) - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 22.09.2025.
Суддя М.О. Семененко