12 вересня 2025 року Справа № 640/34156/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., за участю секретаря судового засідання: Горенко В.Р., представника позивача: Порохняча М.О., представника відповідача: Євтєхова Є.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про застосування заходів реагування, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі - відповідач, ПрАТ «Київстар»), у якій позивач просить суд:
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр.Гагаріна, 103а Приватного акціонерного товариства «Київстар», до повного усунення порушень.
Встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 103а Приватною акціонерного товариства «Київстар» до повного усунення порушень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки від 25.08.2021 №735. Зазначені в акті порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, подальша експлуатація об'єктів відповідача створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку із чим, є нагальна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта до повного усунення порушень. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач подав до суду 02 лютого 2022 року відзив на позовну заяву. Відповідач не визнає позовні вимоги, заявлені позивачем, з наступного. Відповідач повністю усунув 12 з 20 порушень, вказаних в акті від 25.08.2021 № 735, а саме порушення, зазначені в п. п. 1, 4, 6, 7, 8, 9, 10,11, 12, 18, 19, 20 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта перевірки об'єктів ПрАТ «Київстар» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 25.08.2021 № 735. Щодо порушень, вказаних в п. п. 2, 3 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акту перевірки об'єктів ПрАТ «Київстар» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 25.08.2021 № 735 позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що комплекс будівель відповідача може опинитися в прогнозованих зонах надзвичайних ситуацій техногенного характеру на небезпечних об'єктах та небезпечних територіях з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, про способи та методи захисту від них. Щодо порушення, вказаного в п. 5 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта перевірки об'єктів ПрАТ «Київстар» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 25.08.2021 № 735, позивач протиправно заявляє про порушення відповідачем ДБН В.2.5-64:2012 (відповідно до п. 1.1 ДБН В.2.5-64:2012), який встановлює вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реконструкції будинків, будівель, споруд різного призначення та не може бути застосований під час використання (експлуатації) об'єктів, а відповідачем дотримано вимоги попередніх ДБН в повному обсязі. Існування порушення, вказаного в п. 7 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта перевірки об'єктів ПрАТ «Київстар» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 25.08.2021 № 735, спростовано договором про надання послуг № 177/401364 між ПрАТ «Київстар» та 8 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, а також актом надання послуг від 20.10.2020, договором про надання послуг № 392/428606 між ПрАТ «Київстар» та 8 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, а також актом надання послуг № 392 від 12.10.2021. Щодо порушень, вказаних в п. п. 13, 14, 15, 16, 17 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акту перевірки об'єктів ПрАТ «Київстар» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 25.08.2021 № 735 позивач протиправно заявляє про порушення відповідачем ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», який встановлює вимоги до обладнання об'єктів системами протипожежного захисту під час їх нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з ДСТУ Б В.1.1-36 та не може бути застосований під час використання (експлуатації) об'єктів, а відповідачем дотримано вимоги попередніх ДБН в повному обсязі. Під час перевірки, результати якої оформлено актом перевірки об'єктів ПрАТ «Київстар» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 25.08.2021 № 735, позивачем перевірено відповідача ще по 61 пункту Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), за якими позивачем підтверджено дотримання вимог чинного законодавства.
11 листопада 2022 року відповідачем надане до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме висновку експерта №3228 від 02.09.2022.
12 січня 2023 року позивач подав до суду заяву про визнання доказів (висновку експерта №3228 від 02.09.2022) недопустимими.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX), Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Згідно з абзацом четвертим п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ, інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/34156/21 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа № 640/34156/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 19 березня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про застосування заходів реагування. Призначено справу до розгляду спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
02 квітня 2025 року до суду подані позивачем додаткові пояснення у справі. Повідомлено, що після звернення до суду, стосовно застосування заходів реагування до ПрАТ "Київстар", на адресу Головного управління не надходило жодних заяв та матеріалів про виконання протипожежних заходів щодо підтвердження усунення всіх порушень, також не було підстав для проведення позапланової перевірки. Обставини, які стали підставою для звернення щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунуті.
Від відповідача 10 квітня 2025 року надійшли до суду додаткові пояснення стосовно заперечень до позовних вимог. Твердження позивача про те, що «обставини, які стали підставою для звернення Головного управління до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунуті» не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» Акту перевірки щодо усунення недоліків № 1128 порушень вимог законодавства не виявлено, а також, відповідно до п. 13.1 розділу «Перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю)» встановлено, що усі системи протипожежного захисту справні і утримуються в постійній готовності до виконання роботи.
Ухвалою суду від 23 травня 2025 року подальший розгляд адміністративної справи №640/34156/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про застосування заходів реагування, здійснений у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Призначене підготовче засідання на 20 червня 2025 року о 15:20 год.
26 травня 2025 року до суду надійшла заява представника відповідача Євтєхова Є.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 28 травня 2025 року задоволено заяву представника відповідача Євтєхова Є.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позивачем подані до суду 20 червня 2025 року додаткові пояснення у справі. На об'єктах відповідача залишаються не виконанні 13 порушень (вказаних в п.п. 1, 2, 3, 5, 7, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19 Акту від 25.08.2021 №735), які створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю. Відповідачем частково усунено виявлені порушення, що свідчить про добросовісність намірів відповідача та вжиття відповідних заходів. Водночас на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не надано. Не усунуті порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
20 червня 2025 року відкладено підготовче засідання на 25 липня 2025 року - 14:30 год.
24 червня 2025 року відповідач надіслав до суду додаткові пояснення, у яких Відповідач не визнає існування порушень, зокрема пов'язаних із застосуванням ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (адже вони можуть бути вчинені лише при будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні, капітальному ремонті, реставрації, зміні категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою, чого на момент перевірки Відповідач не здійснював), у зв'язку із чим відповідач в контексті спірної перевірки позбавлений можливості вжити будь-які конкретні заходи по усуненню порушень.
26 червня 2025 року позивач подав до суду додаткові пояснення у справі. Позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25.08.2021 №735 порушень є результати повторної перевірки. Позивач не підтверджує усунення всіх порушень, зазначених в позовній заяві, підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач 27 червня 2025 року надав до суду пояснення. Позивач жодним доказом чи доводом не спростовує, що система протипожежного захисту на спірному об'єкті відповідача, є справною і утримується в постійній готовності до виконання роботи, про що позивач зазначив в акті від 16.12.2021 № 1128. Позивач не наводить жодної норми, яка б надавала ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» зворотної дії та зобов'язувала відповідача здійснити реконструкцію системи протипожежного захисту у зв'язку із набранням чинності ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року продовжений строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
Протокольною ухвалою від 25 липня 2025 року відкладено підготовче засідання на 05 вересня 2025 року - 14:00 год.
01 вересня 2025 року до суду надійшла заява представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області Порохняча М.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року задоволено заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області Порохняча М.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 05 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 вересня 2025 року о 14:30 год.
У судовому засіданні 12 вересня 2025 року заслухані вступне слово та пояснення представників сторін, досліджені письмові докази, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.
У період з 17.08.2021 по 25.08.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку Приватною акціонерного товариства «Київстар» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 103а.
Актом перевірки об'єктів Приватною акціонерного товариства «Київстар» від 25.08.2021 №735 встановлено такі порушення:
1) пункту 7 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів», затверджене наказом МНС від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого в Мін'юсті України 24.01.2001 за № 62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 №140, зареєстрованого в Мін'юсті України 01.09.2005 № 970/11250); «Методика ідентифікації потенційно небезпечних
об'єктів», затверджена наказом МНС України від 23.02.2006 №98, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.03.2006 №286/12160 - Для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;
2) пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - Працівників об'єкту засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено;
3) ПКМУ № 1200 п.6 - Не визначено обсяг забезпечення працівників, які працюють у зоні можливого хімічного забруднення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типу а також місце зберігання;
4) ППБУ Розділ V, п. 1.1, ДБН В.2.5-56:2014 п.7.2.2, ДСТУ-Н СЕN/54-14:2009 п.6.8.3. - У випадку виходу з ладу основного джерела електроживлення не передбачено резервне електропостачання від акумуляторної батареї, яка повинна бути достатньою для живлення системи протягом часу всіх ймовірних порушень електропостачання основного джерела електроживлення або прийнята інших відповідних заходів;
5) ППБУ Розділ II п.22. ДБН В.2.5-64:2012 п. 8.12, п. 8.13. - Конструкція шафи пожежного крана повинна передбачати, окрім розміщення в ній пожежного крана діаметром 50 мм або 65 мм (укомплектованого пожежним рукавом відповідного діаметру та стволом), пожежного кран-комплекту з напівжорстким рукавом діаметром не менше 25 мм, що приєднаний до пожежного стояка через вхідний запірний вентиль, а також двох вогнегасників;
6) ППБУ розділ V п.3.6. Наказ МВС №25 розділ VІ п. 7. - Приміщення не доукомплектовані вогнегасниками згідно норм належності;
7) КЦЗУ пункт 11 частини першої статті 20, пункти 5, 6, Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях №444 - Не проведено об'єктові навчання з питань цивільного захисту;
8) ППБУ розділ VІІ п.1.1. - Допущено до зварювальних робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення;
9) ППБУ розділ VІІ п.1.1. - Вогневі роботи проводяться в місці з горючими матеріалами (на дерев'яних піддонах);
10) Розділ V п.2.3. п/п 7 ППБУ - Якщо на насосній станції немає постійного чергового персоналу, то приміщення повинно замикатись на замок, а місце зберігання ключів - зазначатись написом на дверях;
11) Розділ V п.2.3. п/п 3 ППБУ - Трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
12) ППБУ розділ V пункт 2.3 п/п. 4. - У приміщенні насосної станції електрифіковані засувки не перевіряються не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця. Не рідше одного разу на місяць не перевіряється надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі;
13) ППБУ розділ V п. 1.1. ДБН В.2.5-56:2014 зміна №1 п. 5.9. - Управління системами протипожежного захисту слід передбачити з приміщення пожежного поста з цілодобовим перебуванням чергового персоналу, це приміщення повинно розміщуватися не вище другого поверху;
14) ППБУ розділ V, п. 1.2. 14 ДБН В.2.5-56:2014 п.9.7.2. - На об'єкті відсутнє аварійне освітлення евакуювання з будівель яке повинно бути стаціонарно встановлене, освітлювати зону підлоги і мати ударостійкий корпус;
15) ППБУ розділ V, п. 1.2. ДБН В 2.5-56:2014 п. 11.3.1.5. - Кнопки дистанційного пуску для запуску пожежних насосів розміщенні не в повному обсязі розміщенні в шафках пожежних кран-комплектів;
16) ППБУ розділ V, п. 1.2. ДБН В 2.5-56:2014 п. 11.3.1.5. - У приміщенні де розміщено пожежні насоси відсутня світлова сигналізація: про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання пожежних насосів, про відключення автоматичного пуску пожежних насосів, про несправність ланцюгів керування на включення, про заклинювання електрозасувки;
17) ППБУ розділ V, п. 1.2. ДБН В 2.5-56:2014 Додаток А (обов'язковий) таб. А1., п.4.3. - Приміщення будівлі адміністративного корпусу з літерою І-16 не обладнано системою пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
18) ППБУ розділ V, п. 2.3. п/п 2. - Допущено захаращення насосної станції сторонніми предметами (навалом сміття);
19) ППБУ розділ V, п. 1.2. ДБН В 2.5-56:2014 Додаток А (обов'язковий) таб. А1., п.14.2. - Приміщення будівлі складу не обладнано системою пожежної сигналізації в повному обсязі відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
20) ППБУ розділ ІІІ, п. 2.9. - Не визначено для складського приміщення будівлі комутаційного центру категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ БВ.1.1-36:2016 «Визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Позивач зазначає, що подальша експлуатація вищевказаного об'єкту, що експлуатується відповідачем із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а відтак, до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування відповідно до заявленого позову.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877 (далі - Закон № 877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з вимогами частини десятої статті 4 Закону № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V закріплено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень встановлено, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Суд вказує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Згідно з п.п. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
За правовим висновок Верховного Суду, викладеному в постанові від 16.09.2020 року по справі № 816/4755/15 саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні. В разі якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Під час розгляду справи, відповідач надав докази усунення частини виявлених порушень, які були зафіксовані в акті перевірки від 25.08.2021 №735, а саме а саме: п.п. 4, 6, 8, 9, 10, 18, 20.
Таким чином, на об'єктах відповідача залишаються не виконанні 13 порушень (вказаних в п.п. 1, 2, 3, 5, 7, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19 акта від 25.08.2021 №735).
Заперечуючи проти задоволення адміністративного позову, відповідач наголошував на тому, що ним усунуто частину порушень, зафіксованих в акті від 25.08.2021 №735, а інша їх частина, не може слугувати підставою для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель.
Так, порушення, які відповідач вчинення яких відповідач не визнає, оскільки:
- вважає такими, що він їх усунув, - пункти 1, 7, 11, 12, 19 акта від 25.08.2021 №735,
- комплекс будівель відповідача не був віднесений до об'єктів підвищеної небезпеки або потенційно небезпечних об'єктів, - пункти 2, 3 акта від 25.08.2021 №735,
- через неправильне застосування позивачем зокрема ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та можливість вчинення такого роду порушень лише при будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні, капітальному ремонті, реставрації, зміні категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою, чого на момент перевірки відповідач не здійснював - пункти 5, 13, 14, 15, 16, 17 акта від 25.08.2021 №735.
Як встановлено з матеріалів справи, частина порушень добровільно усунута відповідачем:
- пункт 1 акта від 25.08.2021 №735 - «Для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначенні рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності та не узгоджено її ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області».
Порушення усунуто станом на 22.12.2021, оскільки 22.12.2021 за результатами проведеної ідентифікації об'єкту Комплексу будівель комерційного призначення ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 103а відповідний висновок було погоджено Заступником начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області Кудрявцевим Д.Є. В жовтні-листопаді 2021 ПП «Явір-2000» в інтересах Відповідача зверталося до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області про розгляд ідентифікації об'єкту господарської діяльності та Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки Комплексу будівель комерційного призначення ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 103А. Листом від 05.11.2021 № 4904-10509/4903 відповідач повідомив про наявність недоліків у наданих на розгляд матеріалах ідентифікації. За результатами усунення зазначених недоліків, висновок за результатами проведеної ідентифікації об'єкту Комплексу будівель комерційного призначення ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 103А 22.12.2021 погоджено Заступником начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області Кудрявцевим Д.Є.
- пункт 7 акта від 25.08.2021 №735 - «Не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту».
Щодо вказаного порушення відповідач повідомив, що в ПрАТ «Київстар», у Комплексі будівель ПрАТ «Київстар» за адресою м. Дніпро, проспект Гагаріна, 103А, проводяться відповідні об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, у тому числі із залученням пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України, відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26 червня 2013 №444. Зазначені навчання проведені 20.10.2020 відповідно до Рішення № ACC MoM 20200827 від 27.08.2020 Антикризового Комітету ПрАТ «Київстар», про що свідчить Лист ПрАТ «Київстар» Начальнику Дніпровського міського управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області вих. № 21966/06 від 03.09.2020 та Договір про надання послуг № 177/401364 між ПрАТ «Київстар» та 8 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, а також Акт надання послуг № від 20.10.2020. Відповідно до Рішення № ACC MoM 20210826 від 27.08.2021 Антикризового Комітету ПрАТ «Київстар», на об'єкті ПрАТ «Київстар», розташованому у м. Дніпро, проспект Гагаріна, 103А, 12.10.2021 також проведені об'єктові навчання з питань цивільного захисту на тематику з локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій із залученням пожежної техніки Дніпровського міського управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, про що свідчить Лист ПрАТ «Київстар» Начальнику 8 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області вих. № 23396/06 від 07.09.2021, Договір про надання послуг № 392/428606 між ПрАТ «Київстар» та 8 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, а також Акт надання послуг № 392 від 12.10.2021.
- пункт 11 акта від 25.08.2021 №735 - «Трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Порушення усунуто, трубопроводи й насоси було пофарбовано у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», що підтверджується Службовою запискою № 2-дрпз від 26.01.2022 із доданими матеріалами фотофіксації.
- пункт 12 акта від 25.08.2021 №735 - «У приміщенні насосної станції електрифіковані засувки не перевіряються не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця. Не рідше одного разу на місяць не перевіряється надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі». Порушення усунуто, журнал перевірки внутрішнього протипожежного водогону заведений та ведеться, надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) перевіряється не рідше одного разу на місяць з реєстрацією результатів у журналі. Електрифіковані засувки перевіряються, про що свідчить відповідний запис у журналі перевірки внутрішнього протипожежного водогону, а також лист ПрАТ «Київстар» вих. № 30574/06 від 15.11.2021 до КП «Дніпроводоканал» щодо розпломбування/пломбування пожежних засувок для проведення їх випробування та Акт КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради № 041477 від 24.11.2021 про проведення розпломбування обвідної лінії з електроприводом і опломбуванням після випробувань.
- пункт 19 акта від 25.08.2021 №735 - «Приміщення будівлі складу не обладнано системою пожежної сигналізації в повному обсязі відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту». Під час експлуатації будівлі господарчого блоку (Літера К-1 згідно Технічного паспорту на Господарчий блок Літ.К-1) та навісу (літера К1 згідно Технічного паспорту на Господарчий блок Літ.К-1) зовнішні стіни Навісу К1, виконані з металевої сітки, були оздоблені тканиною ПВХ для захисту внутрішнього простору від вітру та опадів, у зв'язку із чим під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) було помилково класифіковано утворений простір Навісу як приміщення складу. Порушення усунуто, станом на 05.12.2021 захист Навісу К1 тканиною ПВХ демонтований, Навіс К1 приведений у відповідність до проектних рішень та Технічного паспорту на Господарчий блок Літ.К-1, що підтверджується Службовою запискою № 2-дрпз від 26.01.2022 із доданими матеріалами фотофіксації.
Пунктами 2, 3 акта від 25.08.2021 №735 визначені порушення: пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - Працівників об'єкту засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено; ПКМУ № 1200 п.6 - Не визначено обсяг забезпечення працівників, які працюють у зоні можливого хімічного забруднення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типу а також місце зберігання.
Відповідно до частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (п.2).
Мотивуючи відсутність вказаного порушення відповідач вказує, що його діяльність не пов'язана із застосуванням шкідливих та небезпечних виробничих чинників, як потребують засобів індивідуального та колективного захисту.
Між тим, суд зазначає, що відсутність у працівників засобів колективного та індивідуального захисту при виникненні пожежі не дасть можливості захиститися від вогню та продуктів горіння, відповідно, відсутність таких засобів створює загрозу для здоров'я і життя людини.
Разом з тим, судом враховується, відповідач повідомив, що в квітні-травні 2022 року придбав протигаз цивільний в кількості 1430 штук для захисту осіб, які перебувають на об'єктах відповідача, зокрема на території комплексу будівель комерційного призначення ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 103А, в умовах повномасштабної агресії російської федерації.
Щодо порушення відповідачем п. 6 ПКМУ №1200 - не визначено обсяг забезпечення працівників, які працюють у зоні можливого хімічного забруднення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типу а також місце зберігання.
Відповідно до пункту 6 постанови КМУ від 19.08.2022 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» обсяги забезпечення населення, яке працює в зоні можливого хімічного забруднення (крім працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів), та працівників об'єктових формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, а також місця зберігання визначаються суб'єктами господарювання за погодженням з територіальним органом ДСНС.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не доведено, що відповідач є суб'єктом господарювання, яке працює у зоні можливого хімічного забруднення.
Як встановлено зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об'єктів, а саме: будівель та споруд відповідача, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд наголошує на тому, що поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
В контексті вищевикладеного підлягає врахуванню те, що відповідачем проведено роботу з усунення порушень та недоліків, встановлених актом №1128 від 16.12.2021, а також іншими доказами.
Так, контролюючим органом було зафіксовано наступні порушення, які залишились, а саме пункти 5, 13, 14, 15, 16, 17 акта від 25.08.2021 №735:
5) ППБУ Розділ II п.22. ДБН В.2.5-64:2012 п. 8.12, п. 8.13. - Конструкція шафи пожежного крана повинна передбачати, окрім розміщення в ній пожежного крана діаметром 50 мм або 65 мм (укомплектованого пожежним рукавом відповідного діаметру та стволом), пожежного кран-комплекту з напівжорстким рукавом діаметром не менше 25 мм, що приєднаний до пожежного стояка через вхідний запірний вентиль, а також двох вогнегасників;
13) ППБУ розділ V п. 1.1. ДБН В.2.5-56:2014 зміна №1 п. 5.9. - Управління системами протипожежного захисту слід передбачити з приміщення пожежного поста з цілодобовим перебуванням чергового персоналу, це приміщення повинно розміщуватися не вище другого поверху;
14) ППБУ розділ V, п. 1.2. 14 ДБН В.2.5-56:2014 п.9.7.2. - На об'єкті відсутнє аварійне освітлення евакуювання з будівель яке повинно бути стаціонарно встановлене, освітлювати зону підлоги і мати ударостійкий корпус;
15) ППБУ розділ V, п. 1.2. ДБН В 2.5-56:2014 п. 11.3.1.5. - Кнопки дистанційного пуску для запуску пожежних насосів розміщенні не в повному обсязі розміщенні в шафках пожежних кран-комплектів;
16) ППБУ розділ V, п. 1.2. ДБН В 2.5-56:2014 п. 11.3.1.5. - У приміщенні де розміщено пожежні насоси відсутня світлова сигналізація: про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання пожежних насосів, про відключення автоматичного пуску пожежних насосів, про несправність ланцюгів керування на включення, про заклинювання електрозасувки;
17) ППБУ розділ V, п. 1.2. ДБН В 2.5-56:2014 Додаток А (обов'язковий) таб. А1., п.4.3. - Приміщення будівлі адміністративного корпусу з літерою І-16 не обладнано системою пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
ДБН В.2.5-64:2012 (відповідно до п. 1.1 ДБН В.2.5-64:2012) встановлює вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реставрації будинків, будівель, споруд різного призначення.
Згідно із пунктом 1 ДБН В.2.5-56:2014 «Сфера застосування» вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (далі - СПЗ), а саме: автоматичних систем пожежогасіння (далі - АСПГ); автономних систем пожежогасіння локального застосування (далі - СПГа); систем пожежної сигналізації (далі - СПС); систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (далі - СО); систем протидимного захисту (далі - СПДЗ); систем централізованого пожежного спостерігання (далі - СЦПС); диспетчеризації СПЗ. Зазначені вище СПЗ призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин (приміщень), споруд, устаткування різного призначення (далі - об'єкти) відповідно до додатків А та Б під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об'єктів.
Об'єкти відповідача побудовані та введені в експлуатацію до набуття чинності ДБН В.2.5-64:2012 та ДБН В.2.5-76:2014 та по сьогоднішній день на вказаних об'єктах роботи з реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту не виконувались.
Позивачем не надано суду доказів нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об'єктів відповідачем.
Окрім того, як встановлено судом, вказана будівля побудована та обладнана системами протипожежного захисту відповідно до розробленої проектної документації, у відповідності до діючого на час проектування ДБН В.2.5-13-98 «Пожежна автоматика будинків і споруд», яка пройшла позитивну експертизу на відповідність діючим нормам та правилам з позитивним висновком, у тому числі органів державного пожежного нагляду (експертний висновок Головного управління МНС України в Дніпропетровській області № 2153/08 від 20.05.2005), та відповідала діючим на момент початку використання об'єкта нормам та правилам, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого Дніпропетровською міською радою Дніпропетровської області за № 273 від 08.02.2007 та акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затверджений Дніпропетровською міською радою Дніпропетровської області за № 3982 від 11.12.2008 з підписом представника органів державного пожежного нагляду без зауважень, у тому числі щодо обладнання системою пожежогасіння приміщень будівлі адміністративного корпусу з літерою І-16.
Прийняття закінченого будівництвом об'єкту (комплексу будівель) здійснене у відповідності з пунктами 12, 20, 27, 28, 30 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243.
Також, відповідно до акта від 16.12.2021 № 1128, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ПрАТ «Київстар» щодо території, будівель та приміщень будівель за адресою: м.Дніпро, пр. Гагаріна, 103А порушень суб'єктом господарювання вимог законодавства у питанні - системи протипожежного захисту та засоби зв'язку - не виявлено, а саме згідно з пунктом 13.1 - Усі системи протипожежного захисту (СПЗ) справні і утримуються в постійній готовності до виконання роботи - «Так».
Суд вказує, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров'я людей, які працюють на підприємстві, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.
Отже, за результатами здійснення чергового перевірочного заходу, відповідачем не було усунуто всі порушення. Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров'ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб'єкта господарювання, пов'язаними з блокуванням роботи підприємства.
Так, суд вважає, що більшість виявлених порушень, які могли нести реальну загрозу було усунуто суб'єктом господарювання та підтверджується актами перевірки, а порушення, що не було усунуто - не містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування - збереження життя/здоров'я людей та майна.
Суд звертає увагу на те, що, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та «вагу» зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров'ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб'єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над «паперовими порушеннями» тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування. Проте, доводи апелянта про те, що суд під час розгляду спору по суті має перевіряти реальність зазначених в акті перевірки порушень з встановленням певних технічних характеристик та оцінки «технічної» сторони таких порушень, є необґрунтованими, адже зазначене виходить за межі компетенції суду, та є виключно дискреційними повноваженнями спеціального уповноваженого органу - Державної служби України з надзвичайних ситуацій, працівники якої, володіють спеціальними знаннями та мають необхідні навички по виявленню порушень вимог законодавства. Факт усунення порушень потребує також візуального огляду посадовими особами ДСНС України.
Таким чином, враховуючи вказані вище дії відповідача, спрямовані на усунення виявлених порушень, що залишились після проведення останнього перевірочного заходу, суд вважає, що застосування заходів реагування, у такому разі, буде спрямовано як санкція для відповідача, жодним чином не пришвидшуючи усунення порушень, які залишились.
Крім того, під час прийняття судового рішення, мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб'єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава для його застосування.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Також застосування такого виду заходу реагування має бути співмірним наслідкам, які можуть настати при повному зупиненні експлуатації об'єкта, а також можливій загрозі незастосування відповідних заходів реагування.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про застосування заходів реагування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою, другою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами частин першої четвертої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною першою статті 102 КАС України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Згідно із частиною першою статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Частинами першою - третьою статті 101 КАС України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Отже, експертиза - це дослідження на вимогу суду поданих ним об'єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
При цьому, призначення експертизи доцільне лише у тому разі, якщо для з'ясування обставин у справі, що мають значення, дійсно потрібні спеціальні знання у певній галузі.
Суд вказує, що обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.
При цьому, суд враховує, що судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
В свою чергу, питання, на яке надана відповідь у висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи по заяві від представника ПАТ «Київстар» Євтєхова Є.А. від 02.09.2022 №3228, на переконання суду та зважаючи на приписи Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 (із подальшими змінами), мали суто правовий характер, а відтак їх вирішення знаходиться поза межами компетенції експертизи і відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України вказане питання вирішенні судом при постановленні рішення по справі.
Таким чином, не встановлено підстав для прийняття такого висновку, оскільки не обґрунтовано необхідність застосування спеціальних знань по цій справі, тобто вирішення спірних правовідносин не потребує спеціальних знань у будівельно-технічній експертизі, а тому підлягає вирішенню безпосередньо судом.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою відповідача, а не суду, та судом не встановлено підстав для прийняття такого висновку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування відповідачу витрат на підготовку експертного висновку.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про застосування заходів реагування, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, 4, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 38598371),
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Київстар» (вул. Дегтярівська, буд. 53, м.Київ, 03113; код ЄДРПОУ 21673832).
Повне судове рішення складено 22.09.2025.
Суддя Б.В. Богатинський