22 вересня 2025 року Справа № 280/8142/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012),
про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною та дискримінаційною позначку в Особливостях протоколу - рішення №923140181476 від 09.01.2023 та від 03.09.2024 року - “Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм.», “Вид перерахунку» - “Макетна обробка» та скасувати рішення № 923140181476 від 09.01.2023 та від 03.09.2024 року стосовно розрахунку пенсії позивачу та розрахунку суми боргу за період з 01.01.2017 року по 28.02.2025 року в порядку та у способі не відповідному до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме без здійснення індексації, перерахунків, без врахування автоматичних масових перерахунків пенсії, відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.01.2017 по 28.02.2025 р та виплачених разом в березні 2025 року в порядку та у спосіб, що не відповідає вимогам Закону № 2050-III.
Зобов'язати Відповідача - - негайно припинити дискримінацію та утриматися від вчинення дій, що призвели до цієї дискримінації та порушення принципу недискримінації, зокрема від виконання протиправних дискримінаційних вказівок Пенсійного фонду стосовно виплати пенсії громадянам выехавшим на ПМЖ за кордон без автоматичного перерахунку та індексації на момент виплати; усунутись від опрацювання справи позивача в режимі “макетної обробки»; нарахувати та виплатити Позивачу пенсію без застосування режиму “Макетної обробки»; здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період починаючи з 01.01.2017 року в розмірі на момент нарахування до фактичної виплати пенсії, за винятком сплачених сум. здійснити розрахунок та виплату на визначений банківський рахунок Позивача та пенсії починаючи з 01.01.2017 року, з урахуванням понаднормового стажу 13 років Позивача відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з урахуванням індексації, обов'язкових автоматичних масових перерахунків пенсії, встановленням вікових надбавок та доплат, відповідно до до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії; - нарахувати позивачу компенсацію втрати частини доходів на суми пенсії за кожен місяць періоду з 01.01.2017 по 28.02.2025 р, виплачені в березні 2025, окремо для кожного місяця. Розрахунок компенсації здійснити шляхом множення пенсії за відповідний місяць на індекс інфляції за період її затримки починаючи з 01.01.2017 року до виплати у березні 2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
За приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В підтвердження повноважень щодо права підпису позовної заяви та подання позовної заяви, представником позивача надано копію довіреності від 09.04.2024.
Перевіряючи документи на підтвердження повноважень представника позивача, суд звертає увагу на наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина 2 статті 59 КАС України).
Згідно з частинами 5, 6 статті 59 КАС України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до частини 8 статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
З викладеного встановлено, що у разі звернення фізичної особи до суду через її представника суду має бути надано оригінал або належним чином завірена копія документу, що підтверджує його повноваження.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Для вчинення будь-яких нотаріальних дій, у тому числі, і для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном, повинні прийматися нотаріусами за умови їх легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.
Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961 році, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів та вступила в силу в Україні в 2003 році.
Згідно із статтею 1 Гаазької конвенції ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.
Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Відповідно до статті 4 Конвенції передбачений в частині 1 статті 3 цієї Конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Таким чином, для цілей прийняття документа, складеного в Державі Ізраїль та звільнення його від процедури консульської легалізації, цей документ повинен містити апостиль або бути скріпленим з апостилем.
Пунктом 13 Правил проставлення апостилю на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 5 грудня 2003 року № 237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 року за № 1151/8472 визначено, що апостиль проставляється у формі відбитка штампа, візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, або візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою інформаційної системи. Розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостилю не дозволяється.
Як встановлено з матеріалів позову, місцем проживання позивача є держава Ізраїль.
На підтвердження своїх повноважень представником позивача надано до суду копію довіреності від 09 квітня 2024 року, складеною в м. Рішон Ле-Ціон, Ізраїль, із засвідченням справжності підпису апостилем від 16.05.2024 року, серійний номер 444584/3 (вчиненим відповідно до Гаазької Конвенції 5 жовтня 1961 року ).
Суд зазначає, що представником позивача до матеріалів позову надано скановану копію засвідчення справжності підпису з апостилем, у той час як пунктом 13 Правил визначено, що не дозволяється розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостилю.
Вказана правова позиція вказана в ухвалі Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі №804/2989/18.
Суд вказує, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства, (п. 57).
Враховуючи викладене, позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачу, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Згідно з частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено та підписано 22.09.2025.
Суддя Б.В. Богатинський