22 вересня 2025 року Справа № 280/8223/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Центральної військово-лікарської комісії (вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01333; код ЄДРПОУ 08356179)
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центральної військово-лікарської комісії (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у вигляді незадоволення вимог щодо встановлення причинно-наслідкового зв'язку травми: стан після операції (23.05.2023) - діагностична артроскопія, часткова резекція заднього рога медіального меніска, тіла Гоффа, абляційна пластика ПХЗ та медіальних відділів суглоба, мікрофрактування дефекту медіального виростка стегна з приводу закритого пошкодження (13.05.2023) капсульно-зв'язкового апарату лівого колінного суглоба, розриву заднього рога медіального меніска. Хондромаляція медіальних відділів суглоба ІІ-ІІІ ст., хондромаляція надколінника II ст. з помірним порушенням функції, на такий, що «Травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини»;
- зобов'язати відповідача встановити причинно-наслідковий зв'язок отриманої травми: стан після операції (23.05.2023) - діагностична артроскопія, часткова резекція заднього рога медіального меніска, тіла Гоффа, абляційна пластика ПХЗ та медіальних відділів суглоба, мікрофрактування дефекту медіального виростка стегна з приводу закритого пошкодження (13.05.2023) капсульно-зв'язкового апарату лівого колінного суглоба, розриву заднього рога медіального меніска. Хондромаляція медіальних відділів суглоба ІІ-ІІІ ст., хондромаляція надколінника II ст. з помірним порушенням функції, на такий, що «Травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини».
За приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Питання територіальної юрисдикції адміністративних судів врегульовано нормами параграфу 3 глави 2 розділу І КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що КАС України в справах щодо оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної встановлює альтернативну підсудність (за вибором позивача).
Тобто, такий спір за вибором позивача може бути розглянуто адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) самого позивача або ж за місцезнаходженням відповідача.
Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями адміністративних прав позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
Як встановлено судом місцезнаходженням відповідача є: вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ.
Водночас, адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2303-5001328808 від 25.04.2022 зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
За приписами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлювались Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 (далі - Правила).
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (п 7 Правил).
Абзацом 1 п. 9 Правил встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
В п. 18 Правил наведений перелік документів, які подає особа або її представник для реєстрації місця проживання. Зокрема, документами, що підтверджують право на проживання в житлі, можуть бути: ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.
Зняття з реєстрації місяця проживання передбачено пунктом 26 Правил, яким, крім іншого, визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, й інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів) (абз. 8 п. 26 Правил).
Аналогічні положення визначені і Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У п. 4 вказаного Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21 наголосила, що з метою дотримання правової визначеності у питанні територіальної підсудності, основоположним для визначенням є саме зареєстроване місце проживання, а не фактичне, і це правило стосується й внутрішньо переміщених осіб.
У вказаній постанові Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дослідивши зміст приписів згаданого Порядку виснувала, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
З наведеного слідує, що ані позивач, ані відповідач не зареєстровані на території Запорізької області.
За викладеного, суд приходить до висновку, що зазначений спір не віднесено до територіальної підсудності Запорізького окружного адміністративного суду.
Суд наголошує, що розгляд і вирішення адміністративної справи із недотримання судом правил територіальної підсудності є порушенням як норм вітчизняного законодавства, так і приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, в частині гарантування позивачу права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених ст. 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративному суду розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що зареєстрованим місцем проживання позивача є Херсонська область, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи має здійснюватися Херсонським окружним адміністративним судом.
При цьому, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 18.03.2022 № 11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.
Положеннями ч. 6, 8 ст. 29 КАС України визначено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 25, 29, 241, 248, 256 КАС України, суд -
Адміністративну справу №280/8223/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії (вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01333; код ЄДРПОУ 08356179) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - передати на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду (вул. Фонтанська дорога, 14, м.Одеса, 65021).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 22.09.2025.
Суддя І.В. Садовий