23 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/2964/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна P.O., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку, передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за період 2013-2017 роки та 2019-2022 роки; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за період 2013-2017 роки та 2019-2022 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з врахуванням раніше виплачених сум.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/6131/24 від 16.01.2025 відповідач виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки. Однак при нарахуванні такої відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168. Вказані дії відповідача вважає протиправними та такими, що суперечать нормам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому порушені права підлягають захисту в судовому порядку.
14 травня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Так, зазначив, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, виплачена позивачу за червень 2024 року вже після звільнення з військової служби, а тому не може враховуватися при обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за період 2013 - 2017 та 2019 - 2022 рр. Окрім того, зауважує, що така додаткова винагорода є одноразовим видом грошового забезпечення та не може входити до складу грошового забезпечення для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України у період з 08 листопада 2006 року по 02 липня 2024 року.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін) №597-ОС від 01.07.2024 капітана ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 02 липня 2024 року.
При звільненні з військової служби грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки ОСОБА_1 виплачено не було.
Не погоджуючись з повнотою проведеного розрахунку, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. Так, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 №260/6131/24 позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 р. №702 за період 2013-2017 роки та 2019-2022 роки. Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за період 2013-2017 роки та 2019-2022 роки, що передбачена ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 р. №702.
На виконання зазначеного судового рішення 14 лютого 2025 року НОМЕР_2 прикордонний загін перерахував на рахунок ОСОБА_1 56479,43 грн в якості грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки.
Відповідач не заперечує, що вищезазначена грошова компенсація була розрахована без врахування розміру додаткової винагород, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Вважаючи протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону щодо не включення до складу місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, при нарахуванні та при визначенні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки додаткової грошової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. (далі - Закон №2011) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення згідно з положеннями ч. 2 зазначеної статті входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно ч. 4 ст. 10-1 Закону №2011 військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.
Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.
Згідно з додатком 4 Переліку військових посад Держприкордонслужби, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, які дають право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №702 військовослужбовців, які проходять службу у підрозділах, що виконують завдання з охорони державного кордону органів Держприкордонслужби у відділеннях інспекторів прикордонної служби на посадах, зокрема начальника відділення інспекторів прикордонної служби, заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби, інспектора прикордонної служби 1, 2, 3 категорії та начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів.
Відповідно до пункту 1 Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, щорічні додаткові відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення за виконання обов'язків військової служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я (далі - додаткова відпустка), надаються військовослужбовцям у році, що настає після календарного року, під час якого військовослужбовці проходили військову службу в умовах та (або) на посадах, виконання обов'язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку (крім військовослужбовців строкової служби), і можуть бути використані за їх бажанням одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо.
Згідно з пунктом 11 цього ж Порядку в інших випадках щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов'язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 №260/6131/24 встановлено право ОСОБА_1 на щорічну додаткову відпустку, передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону №2011 за період 2013-2017 рр. та 2019-2022 рр. Більше того, з огляду на невиплату грошової компенсації за невикористані дні такої додаткової відпустки суд зобов'язав НОМЕР_2 прикордонний загін нарахувати та виплатити позивачу таку грошову компенсацію. Поряд з цим, при виплаті такої компенсації на виконання судового рішення відповідач не врахував додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Вирішуючи питання правомірності вказаних дій відповідача, суд враховує наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(далі - Постанова №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до п. 2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 (далі - Інструкція №558) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 2 розділу І Інструкції №558 грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Пунктом 6 глави 8 розділу V Інструкції №558 передбачено, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» прийняв Постанову №168, яка застосовується з 24.02.2022, пунктом 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Надалі до цієї Постанови неодноразово вносилися зміни та доповнення, у тому числі й до пункту 1.
Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022р. у військовослужбовців виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 гривень щомісячно, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Тобто, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінетом Міністрів України №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 р. у справі №240/26703/23, від 23.09.2024 р. у справі №240/32125/23.
При цьому Верховний Суд у своїх постановах від 20.08.2024 у справі №420/693/23 та від 24 квітня 2025 року у справі №460/2217/23 констатував, що пункт 6 глави 8 розділу V Інструкції №558 не містять жодних застережень щодо заборони урахування додаткової винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки. Навпаки, за приписами вказаної норми, до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Отже, під час обчислення розміру таких виплат, військова частина зобов'язана урахувати суму винагороди, яку отримував військовослужбовець перед звільненням.
З огляду на наведене Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №460/2217/23 дійшов висновку, що Держприкордонслужба при обчисленні розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки повинна урахувати суму винагороди, за умови отримання позивачем її перед звільненням.
Судом встановлено, що під час проходження військової служби в НОМЕР_2 прикордонному загоні ОСОБА_1 отримував додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Так, зокрема, така винагорода виплачувалася позивачу з квітня 2022 року по травень 2023 року, а також з вересня 2023 року по липень 2024 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, положення якого застосовуються також у випадках надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки.
Так, п. 2 зазначеного Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
З огляду на зазначене суд вважає, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 додаткова винагорода повинна бути врахована при обчисленні грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, що підлягала виплаті ОСОБА_1 при звільненні з військової служби.
При цьому суд відхиляє твердження відповідача про те, що спірна додаткова винагорода виплачувалася позивачу тільки в липні 2024 року, оскільки це суперечить даним наявних в матеріалах справи архівних відомостей.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку, передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, за період 2013-2017 роки та 2019-2022 роки.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, за період 2013-2017 роки та 2019-2022 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін