про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2025 року м. Житомир справа №240/21961/25
категорія 112010200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення";
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області:
- зарахувати період його роботи з 28 листопада 1994 року по 23 квітня 2012 року до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення";
- призначити та нарахувати йому з 03 червня 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі його заяви від 03.06.2025 року та виплатити утворену заборгованість.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Із прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спірних правовідносин фактично є відмова у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
При цьому, із доданого до позовної заяви повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.06.2025 №0600-0208-8/55111 вбачається, що заяву ОСОБА_1 від 03.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за принципом екстериторіальності розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, і саме вказане управління прийняло рішення від 10.06.2025 про відмову у призначенні йому пенсії.
Більш того, в тексті позовної заяви ОСОБА_1 підтверджує факт своєї обізнаності з тим, що рішення про відмову у призначенні йому пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Таким чином, з долучених до позовної заяви документів вбачається, що рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, однак відповідачем за поданим позовом позивач визначив Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити, який суб'єкт владних повноважень є відповідачем за поданим ним позовом, а також уточнити заявлені позовні вимоги залежно від визначеного відповідача, оскільки вказані ним в позові обставини, якими він обґрунтовує звернення до суду, суперечать інформації, зазначеній в доданих до позовної заяви документах.
У випадку, коли в уточненій позовній заяві відповідачем буде зазначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, позивачу необхідно надати до суду докази, які підтверджують порушення його прав саме цим суб'єктом владних повноважень, а саме прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення про відмову у призначенні йому пенсії.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та встановити йому строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- позовної заяви в новій редакції (в 2-х екземплярах) із уточненням у ній, який суб'єкт владних повноважень є відповідачем за поданим позовом (Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області чи Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області), а також із уточненням в ній заявлених позовних вимог залежно від визначеного відповідача;
- у випадку, коли в уточненій позовній заяві відповідачем буде зазначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - позивачу необхідно надати до суду докази, які підтверджують порушення його прав саме цим суб'єктом владних повноважень, а саме прийняте ним рішення про відмову у призначенні йому пенсії.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович