22 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/22202/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Липи В.А., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 з позовною заявою до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025, головуючим суддею для розгляду адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 визначено ОСОБА_1 .
22.09.2025 за вх. №70982/25 через підсистему "Електронний суд" від представника військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про відвід судді. В обґрунтування заяви зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 оскаржуються дії Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), начальником якого є дружина головуючого судді - Савіна Наталія Петрівна.
Вирішуючи заяву про відвід судді, суд враховує таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Частиною одинадцятою статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини (далі можливе ЄСПР) в п. 66 рішення у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що "безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі".
Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010 (заява № 16695/04).
Крім того, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: "між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності".
Поряд з наведеним, серед Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23), які мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів, зазначено об'єктивність судді, яка є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
З метою усунення будь-яких побоювань позивача у можливому винесенні незаконного судового рішення, забезпечення його безумовного права на справедливий суд, та виключення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності за результатами розгляду цієї справи, суд дійшов висновку, що заява про відвід підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Липи Володимира Анатолійовича задовольнити.
Відвести суддю Липу В.А. від розгляду справи №240/22202/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.
Передати адміністративну справу №240/22202/25 для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя В.А. Липа