(про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню)
22 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/6393/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов"язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №240/6393/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у основному розмірі 90 відсотків сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених виплат.
Рішення набрало законної сили 24.06.2024.
13.07.2023 позивачу видано виконавчий лист.
Ухвалою від 22.05.2025, що залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025, заяву позивача задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №240/6393/23 на "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену пенсію за період з 01.04.2019 по 30.06.2023 в загальній сумі 51942,88 грн."
Від представника відповідача надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що зміна способу виконання рішення суду у справі може призвести до видачі судом стягувачу двох виконавчих листів, а подальше їх пред'явлення до органів Казначейства може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України. З урахуванням наведеного, виконавчий лист щодо зобов'язання відповідача вчинити дії слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись завчасно належним чином.
Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
За приписами ч.3 ст.374 КАС України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Враховуючи неявку сторін, суд розглядає заяву у порядку письмового провадження.
При вирішення даної заяви суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, підставою для виконання рішення суду є відповідне рішення та виданий з метою його виконання виконавчий документ, зокрема, виконавчий лист. Видача виконавчого листа відбувається після набрання рішенням законної сили. Поряд з цим, КАС України передбачають можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявні обставини, які виключають можливість його примусового виконання.
Відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15.11.2020 р. у справі № 752/2391/17, наведені в ст.374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можливо поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання. Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з того, що виконавчий лист в адміністративній справі № 240/6396/23 видано з метою забезпечення примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023, яке набрало законної сили . Зазначене свідчить про те, що цей виконавчий лист не видано помилково.
Суд зазначає, що зміна способу і порядку виконання судового рішення на стягнення нарахованої заборгованості не позбавляє відповідача обов"язку виконання судового рішення.
Суд зауважує, що згідно приписів КАС України виконавчий лист видається виключно на рішення суду. Ухвала суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення є самостійним процесуальним документом, та не може бути підставою для видачі окремого виконавчого листа. Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Більше того, Житомирським окружним адміністративним судом виконавчий лист на виконання ухвали суду від 22.05.2025 не видавався, а чинні положення КАС України не містять правових підстав для його видачі в майбутньому.
Положеннями процесуального закону не передбачено можливості повторної видачі виконавчого листа після прийняття судового рішення про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Так, відповідно до ч. 1-2 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Водночас відповідно до абз.3, 4 п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 45), у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб, зокрема, оригінал виконавчого документа і судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).
Таким чином, оригінал виконавчого листа у справі є документом, необхідним для перерахування коштів згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
Суд звертає увагу відповідача, що позивач не позбавлений права пред'явлення оригіналу виконавчого листа та ухвали суду про зміну способу та порядку виконання рішення суду до примусового виконання органам Казначейства.
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про визнання виконавчого листа від 13.07.23, виданого в адміністративній справі № 240/6393/23, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос