22 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21896/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшло клопотання про повернення позовної заяви. В обґрунтування клопотання зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) (далі-КЗпПУ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В той же час, відповідно до частин 1-2 статті 233 КЗпПУ у редакції після 19.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116).
Отже, до 19.07.2022 КЗпПУ не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Водночас, матеріали позову не містять доказів вручення позивачу письмового повідомлення про суми, нараховані йому при звільненні з військової служби, в тому числі грошового атестата.
Разом з тим, саме з листа від 02.09.2025 та приєднаних до нього документів позивач дізнався, що розрахунок грошового забезпечення, проведений виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а тому, звернувшись до суду з даним позовом у вересні 2025 року, не пропустив тримісячний строк.
Таким чином, суд встановив, що строк звернення до суду позивач не пропустив.
З огляду на зазначене, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 9, 122, 241, 243, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Липа